Проблема мотивації – одна із ключових проблем психології. Фактично жодна із психологічних теорії не може обійти питання спонук до активності, тобто мотивів. А мотивація навчальної діяльності посідає особливе місце у структурі мотивації. Якщо розглядати навчання як процес набуття індивідуального досвіду, то стає зрозумілим, що саме мотиви навчання – перші у структурі мотивів людини і багато в чому зумовлюють всю її активність.
Безперечно, формування повноцінної особистості студента має важливе практичне значення, адже саме у вищій школі закладаються основні особисті якості фахівця. Це підкреслюється науковими працями авторів, як Г. Хекхаузен, А. Н. Леонтьєв ,Л. Д. Столяренко, Р. С. Немов, А. К. Маркова та ін.
До числа найважливіших якостей особистості сучасного фахівця можна віднести ініціативу та відповідальність, компетентність, спрямованість до новаторських рішень, потреба у постійному оновленні своїх знань.
У процесі навчання студент зіштовхується з низкою проблем, розв’язання яких передбачає формування позитивних мотивів, оскільки мотиви та цілі є важливими детермінантами навчальної діяльності. Одним із напрямків, що сприяє вирішенню даного завдання є діагностика та формування навчальної мотивації студентів.
Метою нашого дослідження є вивчення навчальної мотивації студентів вишу. У дослідженні приймали участь студенти II курсу географічного факультету. Для досягнення поставленої мети дослідження нами була використана методика для діагностування навчальної мотивації студентів А. А. Реана і В. А. Якуніна в модифікації Н. Ц. Бадмаєвої [4].
Методика дозволяє виявити ступінь проявів навчальних мотивів за такими шкалами: комунікативні, професійні, соціальні, навчально-пізнавальні, мотиви уникнення небезпек, престижу і творчої реалізації.
Результати показали, що студенти керуються, головним чином, комунікативними мотивами (прагнення ефективно спілкуватися і бути визнаним у навчальній групі), показники якого складають 51% і є найвищими. Комунікація є однією з основних форм діяльності людини, комунікативна мотивація, що діє на основі глибинних людських потреб у суспільстві. Комунікативні мотиви, що представляють складну частину діяльнісної мотивації, входять в структуру мотивації людини та забезпечують досягнення успіху в різних видах діяльності та розвитку здібностей до таких видів діяльності.
Велике значення мають навчально-пізнавальні мотив , які складають у досліджуваних студентів 32%. Це викликано тим, що основною діяльністю в цей період є навчальна діяльність і вона спрямована на засвоєння способів отримання знань. Мотивація регулює діяльність, пов'язану з потребами особистості.
Найнижчі показники отримали за шкалами мотив уникнення небезпек (11%) та мотивами престижу (8%). Особистості, які мають яскраво виражений мотив уникнення небезпек, схильні недооцінювати свої можливості, характеризуються заниженою самооцінкою та боязню розчарувань. Частіше вирішуючи задачі вибирають або занадто легкі, або надто складні завдання, які практично вирішити неможливо.
Всі мотиви знаходяться в ієрархічних відносинах між собою впродовж усього життя і здатні змінюватися. Другорядні мотиви можуть ставати визначальними при зміні життєвої ситуації або ж провідного виду діяльності. Від якісної характеристики мотивації залежить продуктивність пізнавальної діяльності, рівень реалізації можливостей людини у вирішенні
Підводячи підсумок, можна зазначити, що вивчення формування та діагностики навчальної мотивації студентів, знання мотивів, які спонукають до роботи, дозволить обґрунтовано вирішувати завдання підвищення ефективності навчання у вищій школі. Мотивація навчальної діяльності, так само, як і ставлення до майбутньої професії і мотиви її вибору, є надзвичайно важливим чинником, що обумовлює успішність подальшого навчання, яка є центральним психологічним регулятором навчальних досягнень і стержнем внутрішніх мотивацій. Навіть якщо вибір майбутньої професії студентом був зроблений не цілком самостійно і недостатньо усвідомлено, то, цілеспрямовано формуючи стійку систему мотивів навчальної діяльності, можна допомогти майбутньому фахівцю у професійному становленні.
Джерела та література:
- Заніздра Н. О. Засоби навчальної діяльності студентів / Н. О. Заніздра // Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. – 2009. – Випуск 4, частина 2. – С. 163–167.
- Реан А. А. Психология и педагогика / [Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И.]. – СПб. : Питер, 2002. – 432 с.
- Заброцький М. М. Педагогічна психологія / М. М. Заброцький. – К. : Наука, 2000. – 356 с.
- Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных спосібностей : [монография] / Н. Ц. Бадмаева. – Улан-Удэ : Издательство ВСГТУ, 2004. – С. 151–154.
- Якунин В. А. Педагогическая психология : [учеб. пособие] / В. А. Якунин. – [2-е изд.]. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А. : Полиус, 2000. – 349 с.
