Постановка проблеми та її значення. Особливої значимості набуває проблема психологічного благополуччя студентів. Загалом студентський вік характеризується досягненням фізичної та інтелектуальної зрілості, проте в афективній сфері молоді відзначаються наступні тенденції: емоції переживаються інтенсивно, ставлення до себе багато в чому залежить від зовнішньої оцінки і т.д [1,с.523]. Тому перед суспільством постає завдання формування у сучасної молоді навичок прийняття обґрунтованих рішень, здійснених у зв'язку з подоланням життєво важливих проблем.
Метою запропонованого дослідження є вивчення особливостей емоційного компоненту суб’єктивного благополуччя у студентів.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів. Поняття суб’єктивного благополуччя дуже неоднозначне, так як наявна деяка схожість трактувань структури суб'єктивного благополуччя та структури психологічного благополуччя. Існують різні погляди на співвідношення даних понять. Одні дослідники суб'єктивне благополуччя розглядають як складову психологічного (Е. Дінер, К. Ріфф, А. Е. Созонтов, С. Ю. Семенов та ін.). Інші, навпаки, психологічне благополуччя – як частину суб'єктивного (Н. К. Бахарева, Л. В. Куликов, М. В. Соколова, Р. М. Шаміонов та ін.). У окремих роботах дані поняття трактуються як синонімічні (Н. Бредбьорн, Е. Н. Паніна, Е. Е. Бочарова та ін.). Існує ряд досліджень, які свідчать про позитивний кореляційний зв'язок між психологічним і суб'єктивним благополуччям, що говорить про те, що дані поняття тісно взаємопов'язані.
Теоретичний огляд літератури показує, наскільки автори по-різному визначають суб'єктивне благополуччя. Але разом з тим можна виокремити спільне розуміння, яке полягає в оцінці, ставленні людини до свого життя та самої себе, яке характеризується переживанням задоволеності, щастя, наявністю позитивних афективних переживань і відсутністю проявів негативних афектів, а також по можливості повної самореалізації особистості. На думку більшості вчених, саме емоційний компонент є найбільш важливим індикатором суб’єктивного благополуччя.
На даний момент в зарубіжній психології проводиться велика кількість досліджень, які стосуються конкретно суб'єктивного благополуччя, незважаючи на тенденцію до об'єднання різних теорій і комплексного вивчення благополуччя як такого [2, с. 30] .
Нами була зроблена спроба дослідити особливості суб’єктивного благополуччя студентів. Емпіричною базою нашого дослідження виступили матеріали 13 осіб педагогічного факультету, віком 17-18 років. Діагностичним інструментарієм для проведеної роботи стала методика «Шкала суб'єктивного благополуччя» (в адаптації М. В. Соколової). Емпіричний пошук спрямований саме на оцінку емоційного компоненту суб'єктивного благополуччя студентів в діапазоні від оптимізму, бадьорості і впевненості в собі до пригніченості, дратівливості і відчуття самотності.
Проведемо аналіз отриманих середніх значень за шкалою суб'єктивного благополуччя М. В. Соколової у групі студентів. За отриманими результатами, ми бачимо, що в цілому для студентів характерний середній рівень суб'єктивного благополуччя (5,3 стенів – отриманий індекс СБ).
Максимальну оцінку студенти відзначають за шкалою «ступінь задоволеності повсякденною діяльністю» (12,5 балів), тобто на рівні емоційної оцінки вони сприймають життєві ситуації як сприятливі. Наступною за вираженістю з мінімальним відривом йде шкала «напруженість і чутливість» (12,3 балів), що вказує на наявність труднощів і незадоволеності в емоційному фоні студентів. Найменші показники зафіксовано за шкалами «самооцінка здоров'я» (8 балів) та «зміни настрою» (6,6 балів) відповідно, що вказує на тенденцію до незадоволеності студентів в сприйнятті дійсності і на критичність цього сприйняття. На підставі отриманих за методикою даних нам вдалося розподілити респондентів на три групи: особи з високим, середнім та низьким рівнями суб'єктивного благополуччя.
Низький рівень благополуччя зафіксований у 36% респондентів. Можна припустити, що для даної групи характерним є зниження оптимістичного модусу сприйняття, погіршення настрою, зниження задоволеності у повсякденній діяльності, схильність до переживання самотності, суб'єктивне переживання почуття безпредметного занепокоєння і незадовільна самооцінка здоров'я.
У більшості опитуваних (37%) рівень суб'єктивного благополуччя знаходився в межах 4-7 стенів, що вказує на стабільність емоційного фону і настрою, на позитивні взаємини із сім'єю, друзями і оточуючими людьми, на задовільну повсякденну діяльність, а також на відсутність яскраво вираженої напруженості до виникаючих труднощів і позитивну самооцінку здоров'я і поточного самопочуття.
Високий рівень суб'єктивного благополуччя за результатами опитування відзначили у себе 27% респондентів. Для даного показника характерні стабільний емоційний фон і переважання оптимістичних настроїв, позитивна взаємодія з оточуючими при вирішенні виникаючих проблемних ситуацій.
Висновки і перспективи подальших досліджень. На підставі даних за методикою «шкала суб'єктивного благополуччя (М. В. Соколова) ми можемо зробити висновок про те, що серед випробуваних студентів переважають індивіди із середнім рівнем суб'єктивного благополуччя. Проте наявна і значна кількість досліджуваних із низькими показникам – ця частина студентів потребує психологічної допомоги. Виокремлено також певні проблемні зони, а саме: низька самооцінка здоров’я та настрою, високі значення за шкалою «напруженість і чутливість».
Подальше вивчення проблеми суб'єктивного благополуччя необхідне для вироблення шляхів і способів реалізації особистості, розкриття потенціалу сучасного студента, конструктивного ставлення до дійсності, формування позитивного підходу до вирішення поставлених перед студентами завдань і вирішення виникаючих життєвих проблем.
Джерела та література:
- Кулакова, А. М. Специфика субъективного благополучия студентов: профильный и гендерный аспекты / А. М. Кулакова. – Текст : непосредственный // Молодой ученый. – 2020. – № 49 (339). – С. 522-525. – URL: https://moluch.ru/archive/339/75901/ (дата обращения: 12.04.2021).
- Орлова Д.Г. Психологическое и субъективное благополучие: определение, структура, исследования (обзор современных источников) / Д.Г. Орлова.– Текст: непосредственный //Вестник ПГГПУ. Серия № 1. Психологические и педагогические науки.–2015. – С. 28-36.
