Постановка проблеми та її значення. Актуальність цього дослідження зумовлена потребою аналізу механізмів впливу казки на психіку особистості та її розвиток. У дошкільному віці психіка ще нестабільна, межі між добром і злом злегка розмиті, тому саме казкою можна корегувати психічний розвиток дитини, спрямовувати його у правильному напрямку. Надзвичайно важливим є спільне обговорення прочитанного та роз'яснення незрозумілого.
Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. У психолого-педагогічних дослідженнях казка виступає засобом розвитку компонентів мовленнєвої діяльності (Л. І. Березовська, Л. Я. Бірюк, Н. І. Луцан, В. В. Любашина, Ю. А. Руденко, О. С. Трифонова, Л. І. Фесенко), творчих здібностей (О. М. Пищухина), морально-етичного (Н. І. Гагарін, С. О. Литвиненко, Е. М. Садикова, А. А. Шапорева,) естетичного (В. В. Пабат, І. І. Філатова) й національного (О. В. Беляєва) виховання. У практичній психології казку успішно використовують як психотерапевтичну технологію з метою гармонізації й корекції психічного розвитку особистості (І. В. Вачков, А. В. Гнєзділов, Х. Дікманн, Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєва, Д. Ю. Соколов).
Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз, визначити особливості впливу казки на розвиток дітей дошкільного віку.
Завдання полягає в тому, щоб на основі теоретико – методологічного аналізу літературних джерел виокремити основні умови впливу казки на розвиток особистості дошкільника.
Виклад матеріалу. Казки цілком пов'язані з роботою фантазії, саме як органу емоційної сфери: казковий світ проектує для дитини ті чи інші почуття, і в цьому таємниця живучості в нашій душі казкових образів і таємниці їх впливу на дитячу свідомість. Завдання казки – дати образи, в яких виражаються, якими «харчуються» почуття. Казка допускає значні відступи від буквальної передачі реальності, відкриваючи простір для творчої уяви. Сьогодні існує два основних види казок: народні та авторські. І народні, і авторські казки, у свою чергу, можуть бути виокремлені на казки про тварин, побутові, страшні та чарівні казки. Окрім цього, авторські казки можуть носити дидактичний, психокорекційний, психотерапевтичний і медитативний характер. У таблиці 1 представлено психологічний аналіз видів казок та їх впливу на розвиток особистості [1;2;3].
Таблиця 1
Аналіз впливу казки на розвиток особистості
|
№ |
|
Види казок |
Вплив на розвиток особистості |
|
1. |
|
Народні казки |
Залучення дитини до фольклорного розуміння теми краю піднімає її особистий досвід. Такі смислові відтінки здатна вловити дитина, що старша двох-трьох років – у цьому віці починається активне становлення символічної функції свідомості. |
|
2. |
|
Казки про тварин |
Діти до 5 років ідентифікують себе з тваринами, намагаються бути схожими на них. Тому, казки про тварин краще всього передадуть маленьким дітям життєвий досвід. |
|
3. |
|
Побутові казки |
Вони розповідають про мінливості сімейного життя, показують способи вирішення конфліктних ситуацій, формують позицію здорового глузду і здорового почуття гумору по відношенню до незгод, розповідають про маленькі сімейні хитрощі. |
|
4. |
|
Страшні казки |
Тут ми маємо справу з досвідом дитячої самотерапії: багато разів моделюючи і проживаючи тривожну ситуацію в казці, діти звільняються від напруги і набувають нові способи реагування. |
|
5. |
|
Чарівні казки |
Чарівні казки та близькі до них художні форми часто використовуються в дослідницькій та педагогічній практиці. З їхньою допомогою у дошкільнят намагаються вибудувати бажану «морально-правильну» поведінку.
|
|
6. |
|
Авторські казки |
Їх використовують для того щоб допомогти пацієнту усвідомити свої внутрішні переживання. |
|
7. |
|
Психокорекційні казки |
Створюються для м'якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині сенсу того, що відбувається. |
Аналізуючи народні казки, можемо констатувати, що тема краю як розмежування між будинком і зовнішнім світом детально психологічно опрацьовані. Навіть з невеликого репертуару казок, відомих сучасному дошкільнику, він може дізнатися, як по-різному можна перетинати такі межі в залежності від обставин і ступеня готовності головного героя до виїзду з рідної домівки. Щодо представників тваринного царства, то вони знайомі дитині або як товариші по іграх, або яких вона побачила в зоопарку. Особливістю побутових казок є те, що вони незамінні в сімейному психологічному консультуванні і при роботі з дітьми та підлітками, спрямованої на формування образу сімейних відносин.
Казка відноситься до такого типу навчальних матеріалів, використовуючи які, навіть і педагог, має можливість розв’язувати виховні та розвивальні завдання освіти. Казка дозволяє сформувати у дітей уяву про те, що добро завжди перемагає, але не саме по собі, а шляхом подолання певним героєм труднощів.
Особливістю роботи з казкою є взаємодія з дитиною на ціннісному рівні. Психологічні, культурні та педагогічні проблеми опрацьовуються завдяки опорі на моральні орієнтири, духовні цінності та особистісні можливості. За допомогою казки формується життєвий сценарій особистості, і саме тому казка допомагає подолати драматичний сценарій життя людини.
Важливо підкреслити, що засобом формування особистості, перевіреним багатьма поколіннями у практичній психології, є казкотерапія [4]. Звернення в роботі психолога до казкотерапії базується на визнанні того, що образи для несвідомого є природною мовою, існує інформація, яка може бути сприйнята і засвоєна свідомістю лише за допомогою образів. Вочевидь, у процесі формування і створення казкових образів відбувається відтворення життєвих подій, людина іноді навіть не усвідомлює психологічний зміст, яким насичені образи. На думку науковців, техніки роботи з казкою дають можливість відносно безболісно приєднатися до глибинного психологічного матеріалу, стимулюючи опрацювання несвідомих переживань, забезпечуючи захищеність і знижуючи супротив змінам [5].
Слід зазначити, що в психолого-педагогічній практиці існують різні погляди стосовно впливу казки на особистість. Зокрема, А. Запорожець підкреслював значення казки в моральному розвитку дитини, наголошуючи, що казка сприяє активному співпереживанню казковим персонажам. Науковець розглядав особливий вид емоційного пізнання як відображення дійсності у вигляді емоційних образів. Дитина, слухаючи казку, співчуває герою, що сприяє формуванню емоційного образу подій і відносин. Як слушно зауважує дослідник, спочатку співчуття є зовнішньою діяльністю, потім здійснюється перехід до внутрішнього плану – емоційної уяви.
Отже, у процесі використання казки слід ураховувати психологічні механізми її впливу. По-перше, чарівні казки є символічним відображенням давніх ритуалів, найважливішим з яких є ініціація. Долаючи різноманітні труднощі, герой отримує можливість змінитися, перейти на інший якісний рівень існування. По-друге, казки описують глибинний досвід проживання вікових криз. Впливаючи на несвідомому рівні, казки вмикають адекватні механізми захисту, адаптаційні механізми, які допомагають подолати кризу. По-третє, відтворюючи кризові життєві ситуації, казка вчить конструктивно переживати страх і поводитися з ним, спрямовуючи в конкретні казкові образи. По-четверте, образи казки, спрямовуючи проекцію на реальну життєву ситуацію слухача, відтворюють у метафоричній формі моральні норми і принципи взаємовідносин між людьми, вмикають глибинні механізми несвідомого за рахунок архетипічних елементів. І обов’язково слід підкреслити унікальну естетичну привабливість казки.
Висновки. Таким чином, для психічного розвитку дітей особливо важливий когнітивний і творчий аспекти казок. Аналіз казок (когнітивний аспект) дозволяє змінити або істотно збагатити погляд на звичні ситуації, розвивати духовні цінності. Саме тому, казка сприяє підвищенню впевненості у собі і у своєму майбутньому, оскільки дозволяє дитині ставати на позицію героя твору і долати перешкоди, які стоять на її шляху, вибираючи кращі шляхи і способи подолання. Казка будується за принципом розвитку людини у філогенезі.
Список використаних джерел:
- Хомуленко Т.Б. Модально-специфічна пам'ять молодшого школяра / Т.Б. Хомуленко, С.М. Бужинська. Х.: ХНПУ, 2011. – 192 с.
- Толстікова М.А. Казка в кольорі // Знання-сила. 2002. № 1. – С. 29-32.
- Камбурова М.А. Корекція страхів і тривожності у молодших школярів з використанням метафор // Знання-сила. 2002. № 1. – С. 33-36.
- Пезешкиан Н. Тренинг разрешения конфликтов: Психотерапия в повседневной жизни / Пезешкиан Н.Н.; пер. с англ. М.: Институт позитивной психотерапии, 2011. – С. 279-293
- Алимова Ю.А. Сказочные метафоры в работе детского психолога. Санкт-Петербург : Речь ; Москва : Сфера, 2012. – 176 с.
