Актуальністю дослідження обумовлена потребою підготувати молодь – майбутніх фахівців вищих навчальних закладів ( ВНЗ) – до подальшого активного, свідомого, та, головне, здорового життя. Молодь повинна володіти не тільки професійними знаннями, а і мати високий рівень здоров’я. Важливим є виявлення механізмів формування ортобіозу, здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів як основи їх здорової особистості.
Методологічна база. Розробкою спеціальних теорій в області ортобіозу займалися І.І.Мечников, Л.Е.Орбан-Лембрик, Максименко С.Д., О.Л.Трещева, С.Г. Добротвірська, Н.В. Родіна,. У своїх дослідженнях автори акцентували увагу на тому, що ортобіотика це інноваційна соціальна технологія протистояння негативним формам, а саме технологія самозбереження здоров’я і життєвого оптимізму. Зокрема, С. Болтівець розглядав задекларовану проблематику в аспекті педагогічної психогігієни, М. Віленський – як психолого-педагогічні основи формування здорового способу життя студентів; як психологічні критерії занять фізичними справами у студентів аналізує проблему Н. Голєва.
Виклад основного матеріалу. Багато авторів виходять з різних методологічних та теоретичних підходів, що обумовлено різним рівнемрозвитку. Засновником ортобіотики вважається І. Мечников. Однією з найбільших фундаментальних віх наукової спадщини І. Мечникова є вчення про ортобіоз. Учений був глибоко переконаним, що суть ортобіозу – розумний спосіб життя, що передбачає здатність людини до саморегуляції, удосконалення й гармонізації своєї природи з метою досягнення найбільшого щастя, тривалого активного буття[1]. У рамках філософської антропології І.І. Мечниковим були проаналізовані дві взаємозалежні теми: про дисгармонії людської природи та про ортобіоз – повноцінний життєвий цикл. Стосовно людської дисгармонійності вчений вважав, що людина не є досконалою і тільки своїми руками вона може удосконалити себе.
В дослідженнях О.Л. Трещевої важливим компонентом формування ортобіозу є оздоровча активність особистості. Ця діяльність забезпечується впровадженням в систему виховання оздоровчих технологій. Це призводить до поліпшення індивідуального здоров’я, позитивних змін мотивації і способу життя, формування якостей особистості та духовно-моральних цінностей, щ свідчить про формування культури здоров’я. Соціально-педагогічна та психологічна концепція формування ортобіозу спрямована на вирішення соціальо-значущої проблеми здоров’я, адаптації до складних соціально-економічних умов життя в сучасному суспільстві.[2] Складовою загальної культури особистості є культура здоров’я, культура здорового способу життя. Адже тільки здорова людина спроможна створювати духовні й матеріальні цінності, генерувати нові ідеї і творчо реалізовувати їх.
Досліджуючи способи боротьби з хворобами, вивчаючи фактори активного довголіття, І. Мечников прийшов до висновку, що значна роль у здоровому способі життя людини належить особистості й потребує виключення шкідливих звичок, дотримання гігієни для попередження інфекційних хвороб, режиму праці та відпочинку, правильного харчування, виконання фізичних вправ для укріплення природного імунітету, а також позитивного ставлення людини до життя, самої себе, інших людей світу в цілому, взаємодопомоги та солідарності. [1]
Проблема формування готовності до ортобіозу при проекуванні системи педагогічної орієнтації учнів на спосіб життя, що сприяє здоров’ю, вирішувалася в теоретичному дослідженні С. Г.Добротвірської[4] В якості основних факторів, які обумовлюють феномен орієнтації особистості до ортобіозу, автором визнані цінності суспільства, а також особистісні мотиви, цінності суспільства, а також особистісні мотиви, цінності і потреби. Автор концепції, як і автори інших теорій, дотримуються думки, що здоров’я значною мірою залежить від способу життя, тому педагогічні умови повинні бути спрямовані на його вдосконалення. » ЗСЖ студента це система матеріальної і духовної життєдіяльності, характерна для студентів, які прагнуть до збереження і зміцнення здоров’я».
На думку одного з сучасних послідовників ортобіотики В.О.Штумфа «Метою ортобіозу є навчання людини правильному та безпомилковому вибору у будь якій ситуації виключно корисного, що сприяє здоров’ю та відмова від всього шкідливого».
Формування прагнення до здорового способу життя дуже тривалий і багатоаспектний процес Як зазначає С.Д.Максименко, пропагування здоров’язберігаючої поведінки має бути спрямоване на формування в молодістійких переконань щодо необхідності –дотримання оптимальних для здоров’я режимів дня; раціонального харчування; постійного загартовування та підтримання імунітету організму.
Фахівці виокремлюють різні причини незадовільного рівня здоров’я населення, особливо учнів та студентів, серед яких відсутність ефективних механізмів виховання свідомого і дбайливого ставлення учнів до власного здоров’я та можливості долати негаразди з метою здоров’язбереження. З даного приводу Н.В. Родіна акцентую увагу на темі копінг поведінки, тобто здатності людини долати кризові ситуації[3].
Висновок отже ми бачимо, що значна роль у здоровому способі життя людини належить особистості й потребує виключення шкідливих звичок, дотримання гігієни для попередження інфекційних хвороб, режиму праці та відпочинку, правильного харчування, виконання фізичних вправ для укріплення природного імунітету, а також позитивного ставлення людини до життя, самої себе, інших людей світу в цілому, взаємодопомоги та солідарності.
Розглядаючи психологічне здоров'я в ортобіотичній парадигмі, можна висунути гіпотезу, що у даній концепції воно виступає характеристикою цілісності та гармонійності особистості. Тобто ортобіотичний погляд на психологічне здоров'я фокусується на розвитку інформаційного, енергетичного і емоційного потенціалу людини у зв'язку зі стратегіями гармонізації особистості.
Інформування студентів про здоровий спосіб життя здійснене за допомогою методів спільного навчання, спрямованого на перехід від пасивної форми сприйняття інформації до активної і забезпечується суб’єктивним характером взаємодії викладача та студента: лекцій, диспутів, зустрічі, валеологічні конференції, олімпіади, використання цих технологій формування здорового способу життя дозволилить залучити базові характеристики особистості студента: здатність до пізнання і самопізнання, ціннісні відносини.
Список використаних джерел:
- Мечников И.И. Этюды оптимизма. Х.: Литера Нова, 2013. – 304 с
- Трещева, О.Л. Теория Формирование культуры здоровья личности в образовательной системе физического воспитания, 2003.-51 с.
- Родіна Н.В. Перспективи позитивної психології та психології ортобіозу людини в реабілітації Антиерористичної операції, 2016
- Добротвірська С.Г. Проектирование и реализация системы педагогической ориентации студентов на здоровый образ жизни, 2003
- Штумф. В.О Возможности ортобиоза у часто болеющих старших школьников. 2014.
- Максименко С.Д. Загальні концептуальні засади пропагування психогігієнічного виховання і здорового способу життя серед сучасної молоді // Практична психологія та соціальна робота-2011,-№11.
