Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасний світ не може існувати без зіткнення ідей, життєвих позицій, цілей, як окремих людей, так і малих та великих колективів. Постійно між людьми виникають розбіжності думок і різного роду суперечності, що досить часто переростають у конфлікти.
Актуальність даної теми визначається необхідністю вирішення проблеми міжособистісних конфліктів та булінгу в підлітковому віці. Протягом багатьох років привертає увагу проблема насильства і агресії серед підлітків. Масштаб цих явищ не перестає дивувати. Британські вчені дали цьому явищу визначення «булінг». На жаль, у XXI столітті це явище набуло особливої актуальності. Ця проблема є актуальною як в практичному, так і в теоретичному відношеннях [7].
На сучасному етапі, як показує психологічна практика, зростає кількість непристосованих до дорослого життя підлітків. Головним змістом цього віку є відчуття дорослості, що являє собою готовність до повноцінної і рівноправної участі в житті дорослих. В силу багатьох факторів діти підліткового віку не здатні до обґрунтованого відстоювання своєї позиції при веденні переговорів, вирішенні ускладнених ситуацій вдома, у школі, у спілкуванні з ровесниками. Це призводить до знаходження деструктивних рішень, а частіше – до конфлікту. Такими факторами виступають агресивність, тривожність, нестійка самооцінка, невпевненість у своїх силах та діях. Зазначена проблематика на сучасному етапі являється актуальною, оскільки відображає труднощі взаємодії підлітків у контексті педагогічної або будь-якої іншої діяльності [8].
Метою дослідження є теоретичний аналіз психологічних особливостей міжособистісних конфліктів та булінгу в підлітковому віці.
Для підліткового віку характерна конфліктність та наявність протиріч у різних сферах соціальної взаємодії дитини. Конфлікт як соціально-психологічне явище є фундаментальним для багатьох психологічних парадигм. Чимало зарубіжних та вітчизняних психологів присвятили свої роботи проблемі конфлікту, таких як З. Фрейд, М. Дойч, М. Шериф, К. Левін, Н. Гришина, Л. Петровська, В. Мясіщев, Т. Драгунова та інші [8].
Проблема конфліктів та конфліктності вже давно є предметом багатьох наукових досліджень, серед яких варто виділити праці О. Бондаренка, Ф. Бородкіна, Н. Грішиної, О. Єршова, А. Ішмуратова, І. Коряка, Г. Ложкіна, Л. Петровської, М. Пірен, Н. Пов’якель, Т. Титаренко, серед зарубіжних вчених М. Дойча, Д. Скотта та ін. Значний внесок у вивчення цієї проблеми зробили А. Анцупов, Л. Ємельяненко, С. Ємельянов, А. Шипілов та ін. [1].
Що стосується булінгу, то це явище інтернаціональне і досліджується вченими багатьох країн: США, Великої Британії (Канади, Норвегії та інших). Як зазначає російський науковець І. Кон, за останні 20 років «булінг» став міжнародним соціально-психологічним і педагогічним терміном, що означає складну сукупність соціальних, психологічних і педагогічних проблем [3].
Перші публікації з проблеми шкільного цькування з’явилися ще у 1905 році. Ґрунтовніші дослідження належать зарубіжним науковцям зокрема, скандинавським та британським. Серед них Д. Олвеус [10], А. Пікас, П. Рендолл [9], Д. Лейн [5], Е. Мунте, Д. Таттума та ін. На початку 90-х років ХХ ст. проблема булінгу почала вивчатись у США. Центральне місце в розвитку теорії булінгу зайняла робота Д. Ольвеуса (Olweus) (1978). Розроблена автором модель булінгу в освітньому середовищі стала основою подальшого вивчення проблеми.
Дослідження українських науковців в основному спираються на зарубіжний досвід (Л. Лушпай [6]). Зокрема, проблему насильства в освітньому середовищі на сучасному етапі розробляють такі українські вчені як С. Бурова, М. Дмитренко, О. Лавриненко, В. Панок, В. та ін. Заслуговують уваги і праці О. Барліт, А. Барліт [2], А. Король [4] та ін. Науковий інтерес до явища булінгу з боку педагогів і правознавців не дає можливості комплексно, міждисциплінарно окреслити його сутність, а отже визначає потребу ретельного аналізу проявів булінгу також у вимірах психологічної науки, що дасть змогу обґрунтовано підходити до психопрофілактичної роботи та корекції його наслідків в освітньому середовищі.
Теоретична цінність даного дослідження полягає у тому, що в ньому розкрито основні психологічні особливості міжособистісного конфлікту та проблеми булінгу в шкільному середовищі серед підлітків. Також виконано психологічний аналіз даних проблем за допомогою методичного інструментарію. Це все може бути використано у подальшій розробці та дослідженні даних феноменів стосовно інших вікових категорій людей.
Висновки та перспективи подальших досліджень. У ході теоретичного аналізу літератури було встановлено, що булінг та міжособистісні конфлікти в шкільному середовищі серед підлітків відіграють значну роль у дослідженні. Перш за все, це зумовлено тим, що ці проблеми є соціально-глобальними в нашому суспільстві. Ми вже можемо переконатися в тому, що досліджувати якесь явище краще і достовірніше за тими характеристиками, які одне без одного не можуть бути. Тому наше дослідження зосереджене саме на проведенні психологічного аналізу міжособистісних конфліктів та булінгу в підлітковому віці.
Отже, існування явища булінгу та міжособистісних конфліктів в шкільному середовищі серед підлітків вже ніхто не заперечує. Така поведінка підлітків зумовлюється рядом факторів: невиконанням своєї виховної функції сім’єю, відсутністю у свідомості школярів чіткого уявлення про недопустимість вирішення міжособистісних конфліктів за допомогою насильства; недостатнім розумінням суспільством насильства як соціальної проблеми; недосконалим законодавством та відсутністю відповідальності за насильство в школі; негативним впливом пропаганди насильства через засоби масової інформації та мережі Інтернет. Тому припинити булінг та міжособистісні конфлікти в шкільному середовищі серед підлітків можливо лише за умови, що жоден випадок не залишиться поза увагою.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні інших чинників, що прямо чи опосередковано можуть мати значення у формуванні системи комунікаційних відносин підлітка.
Список використаних джерел:
- Абрамян Н. Д. Конфліктність як вікова характеристика підлітків та юнаків / Н. Д. Абрамян // Психологічні науки: проблеми і здобутки. – 2014. – Вип. 6. – С. 3-18.
- Барліт О. О. Соціально-педагогічна та психологічна проблема булінгу в освітньому середовищі / О. О. Барліт, А. Ю. Барліт. – Запоріжжя : Олекс, 2011. – 52 с.
- Кон И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться? / И. С. Кон // Семья и школа. – 2006. – № 11. – С. 15-17.
- Король А. Причини та наслідки явища булінгу / Анна Король // Відновне правосуддя в Україні. – 2009. – № 1 – 2. – 190 с.
- Лейн Д. Школьная травля (буллинг) / Д. Лейн // Детская и подростковая психотерапия / под ред. Дэвида Лейна и Эндрю Миллера. – Санкт-Петербург. : Питер. – 2001. – С. 240-274.
- Лушпай Л. І. Булінг як соціально-педагогічна проблема та шляхи її вирішення (на прикладі досвіду середніх загальноосвітніх шкіл Великої Британії) / Л. І. Лушпай // Українознавчий альманах. – 2010. – Вип. 4. – С. 126-131.
- Стремецька В. О. Булінг у підліткових шкільних колективах / Стремецька Вікторія Олександрівна, Алєксєєнко Ганна Олександрівна // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Педагогіка. Соціальна робота / Ужгород. нац. унт. – Ужгород, 2014. – Вип. 31. – С. 177-179.
- Яновська Т. А. Взаємоз’вязок прояву психологічного конфлікту з емоційною сферою підлітків / Т. А. Яновська // Молодий вчений. – 2015. ¬– № 2(4). – С. 235-238.
- Randall P. Bullying in Adulthood: Assessing the Bullies and Their Victims / P. Randall. – Florence, KY, USA : Brunner-Routledge, 2001.
- Safe to Learn : Embedding Anti-Bullying Work in Schools / Department for Children, Schools and Families guidance. – 2008
