Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ТЬЮТОРА З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Волчок Вікторія
студентка 3 курсу факультету психології та соціології, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Постановка проблеми та її значення. Інклюзивне навчання є одним  питань, що потребують особливої уваги в системі освіти України. Як свідчить статистика, за останні декілька років спостерігається збільшення кількості дітей з особливими освітніми потребами у три рази. Тому виникає потреба у психологів та педагогів надання підтримки та супроводу дітей, що за різними причинами потребують допомоги у освоєнні навчання. Отже, включення тьютора в педагогічний процес є вкрай необхідним.

Діти які потребують тьюторського супроводу у школах – це особи до 18 років, що мають сенсорні порушення, гіперактивність чи дефіцит уваги, порушення опорно-рухового апарату; діти – представники соціальних меншин, діти з психічними розладами, труднощами у навчанні та ін.

Тьютор (від англ. tutor — учитель, радник) – особа, що веде групові чи індивідуальні заняття з учнями, студентами; настaвник, репетитоp; ключова фігура у дистанційному навчанні, що полегшує освітній процес.[4]

Мета статті – розкриття особливостей роботи тьютора та його роль в системі інклюзивної освіти.

Аналіз останніх досліджень. Вагомий вклад у вивчення цієї проблеми внесли науковці В. Андрєєв, С. Кулачківська, , Ф. Менкс, В. Мясищев, Д. Богоявленська, Л. Виготський, В. Дружинін, Е. Дюркгейм, Г. Фехнер, О. Ковальов, Г. Костюк, , Н. Лейтес, О. Леонтьєв, А. Матюшкін, Ф. Менкс, В. Мясищев,  Р. Стернберг, С. Рубінштейн, Л. Спірмен, Б. Теплов, П. Торренс, Н. Оганович, К. Хеллер Д. Кеттелл та ін.

Про особливості діяльноті тьютора в умовах дистанційного навчання говорили О. Андреєв, Л. Бендова, О. Ішков, Т. Койчева, Е. Комраков, В. Кухаренко, В. Овсянніков, О. Попович, А. Теслинов, Г. Чернявська, С. Щенников, С.Федотова.

Реалізацію тьоюторства в закладах середньої освіти вивчали  А. Адамський, Є. Волошина, С. Дерендяєв, Л. Долгова, Т. Ковалева, Є. Ковриго, В. Конєв, С. Мануйлова, Н. Михайлова, О. Плахотник, А. Решетнікова, Н. Рибалкіна, М. Черемних, П. Щедровицький.

Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши твердження різних науковців можемо стверджувати, що тьютор – це педагог, що супруводжує дітей в освоєнні навчального процесу, підбирає індивідуальні засоби адаптації, допомагає реалізувати потенціал дитини. Тьюторство займає особливе місце в освітніх організаціях, особливо в інклюзивній освіті, де роль наставника в соціально-освітньому середовищі дітей є необхідною.[3]

Тьютор працює з батьками й педагогами для вирішення тих чи інших освітніх завдань, виступаючи в ролі консультанта щодо конкретної дитини. Завдання, які реалізуються тьютором, різноманітні, Баєва А.П. виділяє такі:

  • супровід дитини в її життєвому середовищі, допомога в організації розвиваючого характеру;
  • підготовка умов для освіти особливої дитини в конкретній системі закладу освіти;
  • заняття з дитиною з подолання дефіцитів розвитку й формування нових компетенцій;
  • партнерство з сім'єю в питаннях розвитку й освіти дитини, рекомендації в підборі розвиваючих, корекційних і освітніх програм;
  • правова та освітня підтримка сім'ї в реалізації прав дитини в усіх соціальних інститутах.[1]

Існує два види тьюторингу: науковий (направлений на роботу зі старшою дитиною чи студентом) та розвиваючий (допомагає розвивати сильні сторони, характер, впевненість у собі тощо).[2]

Основною метою тьюторської діяльності є створення умов для успішного залучення дитини з особливми освітніми потребами в середовище навчального закладу. Найважливішим є створення комфортних та сприятливих умов для дитини, в яких вона могла б опановувати адаптовану навчальну програму в зручному темпі і обсязі. Нині тьютор реалізує такі ролі:

  • консультанта ( визначення і досягнення своїх життєвих і освітніх цілей) він сприяє розробці індивідуальної освітньої програми; забезпечує самовизначення учня, щодо процесу навчання та його елементів;
  • організатора навчальної діяльності і середовища, в якій дитина, що навчається, має можливість самостійно визначати освітні цілі і засоби, вибудовувати індивідуальний напрям навчання;
  • наставника (супроводжує учня за його індивідуальною траєкторією розвитку, організовуючи умови для самоусвідомлення успіху і невдач в результатах, способів їх досягнення).[5]

Адаптацію дитини до шкільного життя можна визначити проаналізувавши особливості розвитку когнітивної, емоційної сфери та самостійності. Важливо щоб тьютор не порушував освітнього і комунікативного простору групи в якій перебуває дитина.

На даний момент широко популяризується впровадження інклюзивної освіти у навчальних закладах. Інклюзія потребує змін на всіх освітніх рівнях, тому що, це особлива індивідуальна система навчання, що класифікує освітній процес відповідно до потреб дітей усіх груп та категорій.

Також важливо залучати батьків в освітній процес, як додатковий ресурс команди супроводу, оскільки вони можуть допомогти в роботі фахівця. Тьютор зі свого боку має надавати батькам інформацію про успіхи та труднощі в процесі навчання.

Висновки. Отже, за поглядами сучасних дослідників на освітній процес та включення в нього дітей з особливими потребами, можна стверджувати, що взаємодія дитини і тьоютора є важливою необхідною умовою для її адаптації до освітнього процесу. За для ефективного і якісного перебування таких школярів у закладі освіти потрібно акцентувати мотивацію на розвиток такими засобами індивідуалізації як: терпіння та послідовність, прийняття особливостей дитини, доброзичливість, інтерес до її особистості та поглядів, готовність йти з нею в одному напрямку. Тьютор має володіти такими професійними та особистісними якостями як: творчість, вимогливість, доброзичливість, емпатія, духовність, висока моральність, комунікабельність, педагогічна спостережливість, мобільність, самоорганізація та компетентність. Тьютор має працювати не тільки з школярами, а й з їх сім’єю та педагогічним колективом.[5]

 

Список використаних джерел:     

  1. Баева А. П. Тьюторство в дошкольном образовании: важный элемент педагогиской деятельности или дань моде?[электронный ресурс]/ Баева А. П. – Режим доступа: http://docplayer.ru/29017002-Baeva-anastasiya-petrovna-mbou-maloshuyskaya-sosh-vospitateldou-maloshuyskiy-detskiy-sad-tyutorstvo-v-doshkolnom-obrazovanii-vazhnyy-element.html.
  2. Колупаєва А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх начання: наук. метод. посібник. К. 2011. – 194 с. (Серія «Інкюзивна школа»).
  3. Цюпак І.М. Сутність дефініції «тьютор» у сучасному просторі дошкільної освіти/ Цюпак І.М.// Підготовка сучасного педагога дошкільної та початкової освіти в умовах розбудови нової української школи: збірник матеріалів Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції (19-20 квітня 2018 р., Херсон). – Херсон, ТОВ «Борисфен-про», 2018 – С. 51-52.
  4. https://uk.wikipedia.org/wiki/Тьютор
  5. http://ped.pnpu.edu.ua/wpcontent/uploads/2020/06/Тези_Всеукр.наук.-практ.конф.-Каф.СОіСР.pdf#page=96
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net