Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ

Ляшко Лілія Михайлівна
здобувач вищої освіти першої категорії, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Постановка проблеми Обрана тема дослідження є, як ніколи актуальною адже розуміння  механізму  формування  агресивної  поведінки  у  дітей  молодшого шкільного віку дає змогу, перш за все, пояснити причини агресивної поведінки школярів та підібрати конкретні засоби психологічного впливу на дитину, дослідити основні напрями психолого – педагогічної корекції та профілактики агресивних проявів у поведінці вже на етапі їх навчання в початковій школі. Саме це підштовхнуло нас дослідити які саме особливості притаманні агресивній поведінці молодших школярів.

Особливості прояву агресії у різні вікові періоди, зокрема у дитячому віці вивчали: Г. Бреслав, В. Дружинін, Т. Карпінська, О. Кононова, О. Личко, В. Моргун, Г. Паренс, А. Реан, Р. Стауб, І. Фурманов. Досліджуючи проблему агресивної поведінки, агресивності вченими було запропоновано ряд термінів, які описують ці поняття. Більшість дослідників визначають агресію як поведінку, що націлена на заподіяння шкоди (Е. Аронсон, Л. Берковітц, Д. Майерс та ін.) [3, с. 16]. Серед основоположників цих ідей можна виділити Е. Фромма, котрий визначає агресію як заподіяння шкоди не тільки живому, але і будь-якому неживому об’єкту. Агресивна поведінка людини є, насамперед, реакцією на фізичний і психічний дискомфорт, стреси, фрустрації [1].

Ряд науковців розглядає агресію, як похідну тривожності (К. Бютнер, А. Реан), а також, як спробу пристосуватись до зовнішнього середовища [2]. Окрім того А. Реан та О. Фурман визначили чинники які здатні спровокувати агресію в дітей. Сюди слід віднести такі чинники як біологічні і психологічні, педагогічні, особистісні та соціальні. Так зокрема, педагогічний чинник, обумовлений дефектами сімейного та соціального виховання; особистісний залежить від цінностей та саморегуляції; соціальний – від матеріального становища сім’ї, її культурного рівня, тощо. [7; 8].

У психологічному словнику поняття агресії (від латинського «aggredi» – «нападати») визначається як індивідуальна або колективна дія, спрямована на нанесення фізичної або психологічної шкоди, матеріальної шкоди або на знищення іншої людини чи групи людей [6, с. 438]. Вживається цей термін для окреслення широкого кола вчинків, мотивованих ворожим ставленням до людей, речей чи до самого себе (аутоагресія).

Як показують багаточисельні дослідження, прояв агресії у дітей є одним з розповсюджених форм дитячої поведінки, з якою зіштовхуються батьки та педагоги. До цієї поведінки відносять роздратованість, неслухняність, високу активність та жорстокість [1].

Молодший шкільний вік – це особливий період в житті дитини. Даний віковий період є завершенням етапу дитинства, саме тому його називають зрілим дитинством. Новою діяльністю цього періоду стає навчальна, проте учні молодших класів значну кількість свого часу та енергії проводять у грі. Саме в цих видах діяльності розвиваються їх стосунки з однолітками й дорослими, відбувається психічний розвиток, формуються психічні новоутворення [5,с.165]. Цей віковий період характеризується інтенсивним психічним і особистісним розвитком, який зумовлений особливістю соціальної ситуації розвитку, а саме навчанням у початковій школі. У цьому віці інтенсивно формується соціальна поведінка дітей, на яку впливають авторитет першого вчителя, зразки поведінки батьків та взаємостосунки з однолітками [6, с. 87-88].

Саме в цей період відбувається зміна соціальної ситуації супроводжує зміну всього складу життя дитини, її місця в системі суспільних відносин, психоемоційного навантаження, до якого їй потрібно адаптовуватись [4]. Адаптація дитини до нових вимог досить часто супроводжується різноманітними проявами агресивних дій у поведінці. У дітей молодшого шкільного віку частіше виникають спалахи вербальної агресії, проявляється агресія по відношенню до однолітків, особливо у формі насмішок, тиску, образ чи бійок. Ініціаторами виступають не окремі особистості, як в дошкільному віці, а групи дітей, таким чином, агресивна поведінка стає більш організованою, формування таких груп помітно змінює агресивну поведінку школярів, адже, перебування в групі дає можливість почувати себе більш комфортно і захищено, збільшуються їх можливості. Як наслідок,  зникає страх покарання за прояви агресії, загострене бажання ствердитися в ролі повноправного учасника подій, зайняти в групі гідне місце [1].

Таким чином, основними причинами прояву дитячої агресії є: прагнення привернути увагу однолітків до себе; прагнення отримати бажаний результат; прагнення бути головним; захист та помста; бажання принизити гідність іншого з метою підкреслення своєї переваги.

О.А. Атемасова поділяє молодших школярів на чотири групи, відповідно до варіантів прояву агресії:

1. Діти, які схильні до фізичної агресії. Характерними рисами є активність, цілеспрямованість, діяльнісність. Ця група дітей відзначаються рішучістю, схильністю до ризику, безцеремонністю, також для них властива екстравертованість із честолюбством та прагненням до суспільного визнання, прагнення до лідерства. Такі діти схильні демонструвати власну силу та владу, домінувати над однолітками. Як правило, таких дітей побоюються однолітки, а дорослі не знають як з ними взаємодіяти.

2. Діти, схильні до прояву вербальної агресії. Для цієї групи дітей характерна психічна неврівноваженість, тривожність, сумніви та невпевненість у собі, вони активні й працездатні, але мають тенденцію до зниженого настрою. Вони майже постійно перебувають у стані внутрішньо особистісного конфлікту, який провокує напруження і збудження. На таких дітей особливо впливають неприємності, навіть незначні, а ступінь їх реакції є неадекватною щодо сили подразника, вони можуть роздратовуватись та вибухати навіть на слабкий подразник. При реальному чи уявному зменшенні їхньої значущості виникає спалах негативних емоцій, який вони не намагаються приховати, а навпаки виражають у вербальній формі.

 3. Діти, схильні до непрямої агресії. Школярі, які належать до цієї групи відзначаються своєю надмірною імпульсивністю, слабким самоконтролем, низьким усвідомленням власних дій, рідко замислюються над причинами своїх вчинків, не передбачають їх наслідків, прагнуть до швидкого задоволення своїх потреб, без урахування обставин, правил поведінки та соціальних норм. Часто такі діти прагнуть привернути увагу до себе екстравагантними вчинками, погано сприймають критику, реагують на неї образами.

4. Діти, схильні до негативізму. Діти цієї групи характеризуються вразливістю, домінують егоїзм, самовпевненість. Усе, що не співпадає з їх поглядами, зачіпає їх та викликає протест. Критику, а також байдужість сприймають як образу. Вони не вміють керувати власними емоціями, що провокує вираження негативного ставлення, проте попри такі негативні риси, ці школярі є розсудливими та виваженими [6].

Висновки Оскільки агресія починає проявлятися ще в дитинстві, актуальною стає проблема агресивності у молодших школярів. Проаналізувавши наукову літературу з обраної проблеми ми визначили, що агресія як складне і неоднозначне явище може бути обумовлена великою кількістю внутрішніх і зовнішніх факторів і виявлятися у різних формах. Специфічними особливостями агресії в молодшому шкільному віці є наступні: ініціатором агресії є угрупування дітей; агресивна поведінка стає більш організованою; ворожнеча починає переважати над інструментальною агресією; проблеми вирішуються в колі дітей, не застосовується допомога дорослих, зникає страх покарання. Адаптація дитини до нових вимог шкільного середовища досить часто супроводжується різноманітними проявами агресивних дій у поведінці, на формування якої впливають моделі поведінки, які їм демонструють батьки, перший вчитель та інші значимі дорослі.

 

Список використаних джерел:

  1. Бреслав, Г. Е. Психологическая коррекция детской и подростковой агрессивности: науч. пособие для специалистов и дилетантов / Г. Е. Бреслав. – СПб.: Речь, 2007. – 144 с.
  2. Давыдов В.В. Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др. – М.: Педагогика, 1983. – 567 c.
  3. Дроздов О.Ю. Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.05 / О.Ю. Дроздов. – К.: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. – 20 с.
  4. Єфімкіна Р.П. Дитяча психологія. Методичні вказівки. Новосибірськ. Науково-учбовий центр психології. НГУ, 1995.
  5. Кононко О. Дитяча агресія: специфіка, причини виникнення, виховання вміння її долати // Нова педагогічна думка. – №3. – С. 80-85
  6. Проблеми розвитку та корекція емоційної сфери молодших школярів / Упоряд. О.А. Атемасова.- Х.: Ранок, 2010. – 176с.
  7. Реан А. А. Агрессия и агрессивность личности / А. А. Реан // Психологический журнал. – 1996. – № 5. – С. 3–18.
  8. Смалько Ф.В. Сучасні аспекти вивчення поведінкової та вербальної агресії / Ф.В. Смалько, В.М. Ямницький // Психологія: реальність і перспективи. – 2014. – № 3. – С. 135-138
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net