Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Невірець О. С.
студентка 2 курсу факультету інформаційних технологій та математики, Волинський національний університет імені Лесі Українки
Город С. В.
студентка 2 курсу факультету інформаційних технологій та математики, Волинський національний університет імені Лесі Українки
Іванашко О. Є.
к.психол. н., доцент кафедри педагогічної та вікової психології, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Навчити дітей математики – це означає навчити їх математичній компетентності.

Математична компетентність – це уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, вміння досліджувати математичні модель математичними методами.  Загальноосвітня мета викладання математики вимагає від учителя наступне, а саме: передати учням певну сукупність математичних знань, умінь та навичок; навчити письмовій та усній  математичним мовам; навчити застосовувати набуті знання при розв'язанні найпростіших завдань; ознайомити з методами пізнання реального світу, математичними елементами.

Методика викладання математики дуже тісно пов’язана із психологією. Психологія – це основа методики, без неї методика стає безпредметною. Оскільки  не можна говорити про раціональні методи навчання школярів, не знаючи їх психологічних властивостей: як вони сприймають, думають, пригадують,  запам’ятовують. Будь-яка спроба розв’язати те або інше конкретне питання методики математики без урахування відомостей психології не увінчається успіхом [1].

Дуже важливим є  забезпечення індивідуального підходу до кожного учня. Індивідуальний підхід – це  незамінна умова розвитку мислення школярів в процесі пізнання математики. Урок математики  - це пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна робота всього класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня. На уроках вчитель намагається розвивати мислення і творчі здібності учнів, виховувати особистість, постійно залучає учнів до обміну думками, аналізу помилкових тверджень, аргументованого захисту одержаних висновків.

Реалізація індивідуального підходу починається з вивчення готовності дитини до навчання. Не менш важливо є звернути увагу на фізичний  стан і здоров’я дитини, від яких залежить увага на уроці. Впровадження цього підходу спрямоване на створення у кожного учня ділового настрою, побудження інтересу до вивчення тієї чи іншої теми.

В індивідуальному підході важливо виокремити два головні аспекти – психологічний та педагогічний. Розуміння  педагогічного аспекту  полягає в такій організації навчального процесу, при якому вибір методів, прийомів і темпів у  навчанні враховує індивідуальні риси учнів, рівень їхніх  здібностей до навчання. Психологічний аспект полягає у встановленні неповторності учня, у визначенні його ставлення до оточуючих і до себе і специфіки реагування на зовнішні впливи.

Особливо важливим є здійснення індивідуального підходу до учнів на уроках математики. Завжди доцільно на уроках математики використовувати ігрові моменти особливо це є корисним у позакласній роботі. Такі методи роблять вивчення математики цікавим, полегшують засвоєння матеріалу.

Приклади використання ігрового методу у позакласній роботі з вивчення математики:

  1. При вивченні теми з алгебри у 9 класі «Елементи прикладної математики» учні на деякий час стали кореспондентами газет, підприємцями, спеціалістами банку, економістами, хіміками-технологами. У формі гри  «Прес-конференція» діти показали як практично використовувати знання пов’язані з математикою в економіці, хімії, банківській справі.  Даний ігровий момент сприяв розвитку ініціативи, творчості та саморозвитку, також його можна використовувати як для ознайомлення з новим матеріалом, так і для його закріплення і відтворення під час розв’язування задач.
  2. Учитель може захопити учнів своїми розповідями про математику та її значення в житті людини. Наприклад, під час вивчення ознак рівності трикутників розповісти про цікавий спосіб вимірювання відстані до недоступної точки, запропонований Фалесом Мілетським. Доцільно й учнів залучати до створення подібних розповідей, зокрема, на основі різних історичних відомостей і математичних фактів.      

Індивідуальний підхід дозволяє вивчення одних і тих же питань програми на різних рівнях, в залежності від підготовленості учнів, їх інтересів, здібностей та інших критеріїв так, щоб кожний учень був зайнятий на уроці, щоб не допускати прогалин в знаннях школярів. Навчальний процес повинен не просто пристосовуватись, підлаштовуватися під особистий рівень знань і умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватись на досягнення максимально важливих результатів кожним учнем і, що не менш важливо, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів [2].

Кожен педагог повинен здійснювати індивідуальний підхід до дітей у навчально-виховній роботі, який базується  на знанні їх індивідуальних рис і умов життя. В результаті всебічного вивчення своїх вихованців у викладача створюється чітке уявлення про характер кожного з них, про його інтереси і здібності, що дає змогу зрозуміти вчинки дитини, застосовувати найбільш доцільні навчально-виховні засоби, які розвивають творчу активність дітей. Знаючи інтереси і нахили учнів, педагог заохочує здібних учнів до успішної роботи в повній відповідності з їхніми можливостями, сприяє просуванню вперед учнів з середньою успішністю, допомагає відстаючим учням ліквідувати прогалини в знаннях, саме цьому сприяє індивідуальний підхід до дітей у процесі навчання [3].

Висновки.

Отже, варто зазначити, що організація індивідуального підходу до навчання математики є одним із дійсно складних питань, в якому пов'язані теоретичні, частіше не до кінця розв'язані питання, і практичні вимоги їх реалізації на конкретному предметі, в конкретних класах. Навчальний процес повинен бути зорієнтованим на досягнення максимально значущих результатів кожним учнем і, що не менш важливе, на розвиток логічного мислення, пізнавальних можливостей, інтересів.

Індивідуальний підхід до школярів – це найважливіший принцип виховання й навчання, який має позитивний вплив на якість знань, навичок та вмінь учнів, сприяє активізації їхньої пізнавальної активності, формуванню позитивних мотивів навчання; оптимізує навчальний процес, дає можливість для розвитку творчих здібностей учнів. Таким чином, організація індивідуального підходу до кожного учня є однією з найважливіших умов підвищення ефективності навчання.

 

Список використаних джерел:

  1. Бевз Г. П. Методика викладання математики [1]/ Г. П. Бевз // Київ "Вища школа". – 1989. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/matematika-2/dlya-studentov/bevz-g-p-metodika-vikladannya-matemati.
  2. Слєпкань Г. А. Методика викладання математики [2] / Г. А. Слєпкань. – 2000. – Режим доступу до ресурсу: https://edu-lib.com/izbrannoe/slyepkan-z-i-metodika-navchannya-matema.
  3. Таран Н. В. психолого-педагогічні основи застосування індивідуального підходу до навчання [3] / Ніна Володимирівна Таран. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/psihologo-pedagogicni-osnovi-zastosuvanna-individualnogo-pidhodu-v-navcanni-molodsih-skolariv-53702.html.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net