Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА В СФЕРІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Іванашко Оксана Євгенівна
кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової, Волинський національний університет імені Лесі Українки
Самолюк Ольга Олексіївна
магістрантка факультету психології, спеціальності «Психологія», Волинський національний університет імені Лесі Українки

Розбудова інклюзивної освітньої системи потребує визначення методологічних засад підготовки фахівців психологічного профілю, які беруть безпосередню участь в організації і забезпеченні ефективного функціонування інклюзивного освітнього середовища. Водночас, як засвідчує практика, готовність психолого-педагогічних фахівців до роботи в інклюзивному освітньому середовищі є вкрай недостатньою. Однією з очевидних причин є відсутність системної підготовки психолого-педагогічних кадрів у закладах вищої освіти до роботи в сфері спеціальної освіти.

Актуальність підготовки і перепідготовки психолого-педагогічних кадрів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища визначається, наступними чинниками: прискорене впровадження інклюзивного навчання упродовж останніх років; недостатня обізнаність фахівців з методологічними засадами спеціальної освіти, технологічними та методичними засобами впровадження інклюзивного навчання; збільшення академічного компоненту при формуванні практичних професійних компетентностей студентів, необхідних для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища; недостатнє усвідомлення професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти значущості, особливостей та змісту діяльності психолого-педагогічних кадрів в сфері спеціальної освіти.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури надав можливість з’ясувати вивчення теоретичних засад і підходів щодо визначення рольової сутності особистості майбутнього психолога в сфері спеціальної освіти та особливостей взаємозв’язку рольової структури із особистісними якостями.

В організації дослідження ми виходили з того, що професійна діяльність психолога орієнтовна на суспільні проблеми, проблеми соціалізації особистості, та передбачає прагнення до спілкування, вміння легко вступати в контакт з людьми, відкритість, емпатію, витримку, вміння стримувати емоції, особистісну рефлексію, готовність «розуміти» дітей з особливими освітніми потребами, їх батьків, інших людей та орієнтуватися в різних способах їх життєдіяльності.

Ocкiльки cтaнoвлeння тa рoзвитoк ocoбиcтocтi прoфecioнaлa вiдбyвaєтьcя в мeжaх пeвнoї прoфeciйнoї грyпи, якa, в cвoю чeргy, хaрaктeризyєтьcя iєрaрхiєю cтaтyciв тa нaбoрoм рoлeй, дoцiльнo припycтити, щo caмe в рaмкaх рoльoвoгo пiдхoдy мoжливo рoзв’язyвaти прoблeми фoрмyвaння ocoбиcтicних тa прoфeciйних якocтeй прaктичнoгo пcихoлoгa тa йoгo прoфeciйнoї (рoльoвoї) кoмпeтeнтнocтi.

Експериментальне дослідження проводилося у кілька етапів:

–  організаційний етап: вибір діагностичних методик, формування групи учасників дослідження;

–  дослідницький етап: проведення емпіричного дослідження рольової структури особистості майбутнього психолога та його особистісних якостей;

– аналітичний етап: кореляційний аналіз, порівняння даних.

З метою дослідження емоційного інтелекту, нами була проведена методика «Тест емоційного інтелекту Холла» (адаптована Є. Ільїним). Аналізу піддалися дві шкали: «управління емоціями» та «емпатія». Було встановлено, що по шкалі «управління емоціями», 20 % психологів мають найвищі показники;  28 % студентів показали високі показники; 36 % досліджуваних демонструють середній рівень прояву даної якості та 16 % студентства – низький рівень здатності керувати власними емоційними станами. Що стосується результатів по шкалі «емпатія», то були виявлені наступні показники: 28 % психологів виявляють найвищий рівень прояву емпатії; 32% досліджуваних мають високі показники; 28% студентів демонструють середній рівень прояву даної якості та 12 % досліджуваних – низький рівень розвитку здатності до емпатії (Рис 1).



Рис. 1. Рівні прояву емпатії та вміння управляти емоціями за методикою діагностики емоційного інтелекту Холла в адаптації Є. Ільїна

 

В ході проведення дослідження комунікативних та організаторських схильностей за методикою КОС-2 Б. Федоришина, були отримані результати, які представлені у вигляді діаграми (Рис 2). Аналізу підлягала шкала комунікативних здібностей. Таким чином було визначено, що 16 % досліджуваних мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей. Ці студенти відрізняються безпосередністю, контактністю, відкритістю, невимушеною поведінкою в колективі, легко орієнтуються в нових та складних умовах та володіють ефективними засобами комунікації. У 32 % оптантів відзначається високий рівень прояву комунікативних якостей, що характеризує їх як активних та ініціативних, вони відкриті до нових знайомств і не розгублюються в незвичних для себе умовах.


Рис. 2. Результати дослідження рівня розвитку комунікативних схильностей за методикою КОС-2 Б. Федоришина

 

Середній рівень розвитку комунікативних здібностей діагностовано у 28 % студентів, і характеризує прагнення до підтримки контакту з оточенням, не обмежуючи коло знайомств. Проте потенціал цих схильностей відрізняється невисокою стійкістю. У 16 % психологів рівень розвитку комунікативних якостей становить нижче середнього. Ці студенти мають труднощі у встановлені контактів, їх характеризує відсутність прагнення до спілкування та обмеження своїх знайомств. 8 % досліджуваних демонструють низький рівень прояву комунікативних схильностей, що говорить про невміння вибудовувати діалог, замкнутість та небажання підтримувати нові знайомства, в колективі тримається відчужено.

Отримані результати за методикою діагностики рефлексивності   А. Карпова представлено у вигляді діаграми (Рис 3).


Аналіз емпіричних даних свідчить про те, що 28 % психологів демонструють високий рівень розвитку рефлекcивності. Це означає, що вони більш схильні до аналізу своєї діяльності і вчинків інших людей, з’ясовувати причини і наслідки своїх дій як в минулому, так в сьогоденні і майбутньому. Їм властиво обдумувати власну діяльність в найдрібніших деталях, ретельно її планувати і прогнозувати всі можливі наслідки. Ймовірно також, що таким людям легше зрозуміти іншого, поставити себе на його місце, передбачити його поведінку, зрозуміти, що думають про них самих. У 48 % досліджуваних діагностовано середній рівень прояву рефлексивної якості, що говорить про здатність співвідносити із предметною ситуацією власні дії, а також координувати і контролювати елементи діяльності відповідно до мінливих умов. Відрізняє цих студентів менша вираженість та стійкість даної якості. Низький рівень розвитку рефлективності був виявлений у 24 % студентів. Для них характерні певні труднощі при спробах поставити себе на місце іншого та спрогнозувати його поведінку, їм в найменшій мірі властива схильність аналізувати власну поведінку та вчинки інших людей.

В ході проведення дослідження з метою визначення компонентів рольової структури особистості психолога за методикою Б. Хомуленко, були отримані результати, які представлені у вигляді діаграми (Рис. 4).

Рис. 4. Результати діагностики компонентів рольової структури особистості психолога за методикою Б. Хомуленко

 

Аналіз емпіричних даних свідчить про те, що в даній групі найбільші середні значення мають такі рольові позиції як «терапевт», «діагност» та «консультант». Ці компоненти рольової структури забезпечують реалізацію психодіагностичної, консультативної та психотерапевтичної функцій майбутнього психолога.

В результаті проведення емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення рольової структури особистості майбутнього психолога в сфері спеціальної освіти у взаємозв’язку з особистісними якостями, які сприяють здійсненню професійних функцій ефективно та компетентно, були отримані наступні результати: виявлено статистично значущі взаємозв’язки між ролями консультанта, терапевта та вчителя зі комунікативними схильностями (0,56, р < 0,01; 0,38, р < 0,01; 0,47, р < 0,01). Виявлено статистично значущі взаємозв’язки між ролями терапевта, тренера, учителя, консультанта та рефлексивністю (0,37, р < 0,01; 0,50, р < 0,01; 0,41, р < 0,01; 0,40, р < 0,01). Встановлено статистично значущі взаємозв’язки між ролями тренера та консультанта і такою особистісною якістю як емпатія (0,43, р < 0,01; 0,4, р < 0,01). Також виявлено статистично значущий зв’язок між ролями тренера та консультанта із психологічною якістю особистості, пов’язаною з управлінням власними емоційними станами (0,47, р < 0,01; 0,38, р < 0,01). 

Результати дослідження не виявили статистично значущих взаємозв’язків між роллю дослідника та виокремлених нами особистісними якостями. Це може пояснюватись тим, що для реалізації цієї ролі дані особистісні якості не є визначальними, і їх наявність чи відсутність суттєво не впливає на ефективність здійснення даної ролі. 

Узагальнені дані емпіричного дослідження актуалізували потребу в створенні розвивальної програми, мета якої полягала у створенні умов для розвитку таких професійно значущих якостей як емпатія, рефлексивність, комунікативні вміння та компонентів емоційного інтелекту, які є складовою рольової структури особистості майбутнього психолога.

Після проведення циклу занять за програмою, була здійснена повторна діагностика з метою перевірки ефективності вжитих розвивальних заходів, аналіз результатів якої свідчить про наявність позитивної динаміки в показниках рівня розвитку зазначених професійних якостей у студентів-психологів. Це дає підстави стверджувати, що реалізація програми розвитку професійних якостей як складової рольової структури особистості майбутнього психолога в сфері спеціальної освіти має достатню ефективність.

Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net