Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ПІДЛІТКОВА ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Хвесик Юлія Юріївна
здобувач вищої освіти першої категорії, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Постановка проблеми. Всебічний розвиток і виховання молодого покоління - не лише завдання, а й обов’язкова умова побудови нового гуманно-демократичного суспільства, що стосується основних проблем, пов’язаних з розбудовою державності України. В умовах нестабільного сьогодення з його соціально-економічними негараздами, невпевненістю в завтрашньому дні, ростом насилля у суспільстві все частіше розвиток дитини супроводжується переживаннями негативної модальності та, перш за все, високою тривожністю, що суперечать становлення особистості.

Аналіз наукових досліджень. Даною проблемою у вітчизняній і зарубіжній психології займались такі вчені як К. Еріксон, У. Морган, Ю.В. Пахомов, Ю. Ханін, Г. Айзенк, Б. Вяткін, Ч. Спілбергер, Н. Махоні, Е. Соколов, Е.Г. Ейдеміллєр, А.І. Захаров. Вони багато років досліджували явище підліткової тривожності як емоційного стану та її вплив на соціалізацію молодої особистості. Підсумовуючи можна сказати, що підліткова тривожність потребує значної уваги тому, що її іноді важко розпізнати. Адже діти з високою тривожністю можуть бути «слухняними», «безпроблемними» для батьків та вчителів, а інші з «поганою поведінкою», «некеровані» та «неуважні».

Зарубіжні психологи психоаналітичного напряму розглядають підлітковий вік як період «бурі і натиску». Фройдисти наголошують, що початок біологічного дозрівання і посилення сексуального потягу викликають конфлікти між підлітком і батьками, підлітком і однолітками і конфліктами підлітків між собою. Анна Фройд, зокрема, означуючи проблемність даної вікової категорії, зазначала: «Бути нормальним у період отроцтва – саме собою ненормально» [3, с. 601].

Як і будь-яким іншим віковим категоріям підліткам притаманне таке емоційне явище, як тривожність. В цьому віці тривога має такий вигляд: відкрита тривожність - виявляється в поведінці й діяльності у вигляді стану тривожності. Виокремлено 3 форми відкритої тривожності:

а) гостра нерегульована або слабко регульована тривога – сильна, усвідомлювана, виявляється через зовнішні симптоми тривоги;

б) регульована і компенсована тривожність, при ній діти самостійно напрацьовують достатньо ефективні засоби, які дозволяють справлятися з нею. В цій формі виділяють 2 субформи: зменшення рівня тривоги  і використання тривоги для прискорення особистої діяльності, підвищення активності. Дані види зустрічаються переважно в старшому підлітковому та ранньому юнацькому віці;

в) культивована тривожність - усвідомлюється та переживається як бажана для особистості якість, яка дозволяє досягати бажаного. Прихована тривожність - в різкому ступені не усвідомлюється, проявляється або в надмірному спокої, нечутливості до реальної загрози і навіть невизнанні її, або в різноманітних невротичних реакціях” [4, 163- 164].

Коли народжуються тривожність, дитина боїться здійснити помилку, в неї немає впевненості цільної людини, коли при необхідності зробити, відповідальний вибір її темперамент, підсвідомі установки, характер і позиції, принципи свідомості є єдиними. Тривожні діти можуть не використовувати загальне признання у групі, але і не виявляються в ізоляції, вони частіше входять у число найменш популярних, тому що досить часто вони можуть бути недооцінювати себе або навпаки, дуже часто переоцінювати власні сили і як наслідок бувають занадто товариські в соціумі. Причиною непопулярності часом є їхня бездіяльність через невпевненість у собі, тому такі діти скоріше за все не можуть бути лідерами в міжособистісних взаєминах. Результатом пасивності тривожних дітей є і те, що в інших дітей з'являється прагнення домінувати над ними, що своєю чергою веде до зниження емоційного тла тривожної дитини, до тенденції уникати спілкування. Відтак виникають внутрішні конфлікти, пов'язані зі сферою комунікацій, ще більше підсилюється відсутність в твердості  у своїх можливостях. Водночас у результаті браку зручних взаємин з однолітками дитина може відчувати інтенсивні переживання, що власне і створює або почуття неповноцінності та пригніченості, або агресивність. Дитина з низькою популярність може зовсім не сподіватись на співчуття чи допомогу з боку своїх однолітків, тому часто стає егоцентричною. Це погано в обох випадках, оскільки може сприяти формуванню негативного ставлення до дітей, людей узагалі, мстивості, ворожості, хворобливого прагнення до самоти [1].

Підліток починає усвідомлювати себе як ціле. Процес самосвідомості є безперервним. На відміну від молодших школярів підлітки живуть не тільки в теперішньому, а значною мірою і в майбутньому. Підлітки стоять на порозі самостійного життя. Вони зайняті пошуками свого місця в суспільстві. Бажання знайти своє місце серед людей, самовизначитися, стає специфічною рисою старших підлітків [6, 245].

Вагомі проблеми пов’язані зі співвідношенням понять тривога, страх, тривожність. Розмежування явищ тривоги як безпредметного, невизначеного страху-туги, на відміну від страху як конкретний, емпіричний страх-боязнь, відбулось лише на початку 19 ст. Раніше ж все об’єднувалось єдиним поняттям «страх» [5.]. Страхи які не вирішуються в результаті довготривалого періоду переростають в невротичні [2, c. 217]. Підсумовуючи можна сказати, що тривога – це безпредметне ірраціональне передчуття віддаленої небезпеки, джерело якої є глибинним та неусвідомленим, страх – емоційний стан у конкретній, об’єктивній формі, джерело якого пов’язане з усвідомлюваною зовнішньою загрозою, а тривожність – це індивідуальна психологічна особливість, яка виявляється у схильності людини до частих та інтенсивних переживань стану тривоги.

Економічні умови можуть стати причиною для тривожності: тому що підліток постійно почуває себе залежним, несамостійним. Молоді люди довго залежать від батьків у фінансовому плані через довгу тривалість навчання у школі. Відставання у школі може бути причиною конфліктів. З підліткового віку тривожність все більше опосередковується самооцінкою, набуваючи риси особистісного утворення. Тривожні діти переконані: щоб нічого не боятися, потрібно зробити так, щоб боялися їх. Саме тому тривожність є одним з основних джерел підліткової агресивності. Маскуючи свою тривогу, ховаючи її від дорослих та однолітків і навіть від себе, вони самі не знають, що їм потрібно, не можуть звернутися по допомогу, провокують негативне ставлення до оточення. Це перешкоджає і без того важкий внутрішній стан особистості в період підліткової кризи, закріплюючи переконливість у тому, що шляхи до «нормального» життя для них закриті.

Висновки. Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11-12 до 15-16 років, що характеризується підйомом життєдіяльності та перебудуванням організму і є одним зі складних періодів в онтогенезі людини. Разом з тим, це втрата дитячого світовідчуття, поява почуття тривожності і психологічного дискомфорту. У підлітковому віці дитина робить значний поступ в усвідомленні своєї особистості. Процес самопізнання є складним і досить суперечливим, самооцінка та рівень домагань – часто коливаються в хаотичному напрямку. У підлітків ще не виникає цілісного Я-образу. Підлітковий вік - це перехідний вік, перехідний період від дитинства до дорослості, коли виникають численні конфлікти, які негативно впливають на формування емоційної й когнітивної сфери. Проблема тривожності займає особливе місце у сучасному науковому знанні, що дозволяє охарактеризувати як «центральна проблема сучасної цивілізації».

 


Список використаних джерел:

  1. Ильин Е.П. Психология индивидуальньїх различий. - СПб.: Питер, 2004.-701с.-СІ 52-182.)
  2. Коцур Н. І., Гармаш Л. С. Психогігієна: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги 21ст., 2005. – 380 с.
  3. Крайг Г. Психология развития / Грэйс Крайг ; [пер. с англ. Н. Мальгиной и др.]. – СПб. : Питер, 2000. – 992 с
  4. Немов Р. С. Психология. Т.1. – М., 1994.
  5. Поліщук В. М. . Вікова та педагогічна психологія. Навчально – методичний посібник. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2005. – 220 с.
  6. Психология эмоций: новый подход / Шакуров Р.Х. // Мир психологии. - 2002 -№ 4. - С.30-44.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net