Шановний користувач порталу!
Для вашої зручності ми запустили нову систему відображення формул в тексті. Дана система використовує найновіші технології. Якщо у вас виникли проблеми з відображенням формул спробуйте оновити свій веб-браузер до останньої версії. Або скористайтесь іншим браузером.

Команда проекту INFORUM.IN.UA пропонує використовувати для роботи з порталом браузер Mozilla Firefox.
Ми постійно вдосконалюємось та докладаємо максимум зусиль для Вашої комфортної роботи. Якщо у Вас є побажання чи ідеї з покращення роботи порталу напишіть нам.

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

Гайдучик Петро Данилович
кандидат психологічних наук, доцент кафедри клінічної психології, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Актуальність здорового способу життя викликана зростанням і зміною характеру навантажень на організм людини у зв’язку з ускладненням суспільного життя, збільшенням ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру, що провокують негативні зрушення в стані здоров’я.

Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних сторін життєдіяльності людини, досягненню нею активного довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій, для активної участі у трудовій, громадській, сімейно-побутовій,  дозвільній формі життєдіяльності.

Отже, постає, перш за все, питання про визначення самого поняття способу життя, а вже потім і характеристика його як здорового чи нездорового.

Спосіб життя – одна з найважливіших біосоціальних категорій, що інтегрує уявлення про певний вид життєдіяльності людини. Вона характеризується особливостями повсякденного життя людини та охоплює його трудову діяльність, побут, форми використання вільного часу, задоволення матеріальних та духовних потреб, участь у суспільному житті, норми та правила поведінки.

В свою чергу, серед основних факторів, що визначають спосіб життя людини відносять рівень загальної культури людини та її освіченість; матеріальні умови життя; статеві, вікові та конституціональні особливості людини; стан її здоров’я; екологічні характеристики середовища існування; особливості професійної діяльності; особливості сімейних стосунків та родинного виховання; звички людини; можливості задоволення біологічних та соціальних потреб.

Під час аналізу способу життя звичайно розглядаються особливості професійної, суспільної, соціально-культурної та побутової діяльності людини. У якості основних особливостей при цьому виокремлюють соціальну, трудову та фізичну активність. Іншими словами, головним у способі життя є те, як живе людина, які основні способи та форми її життєдіяльності, її спрямованість. При цьому слід пам’ятати, що кожна соціальна група має свої відмінності у способі життя, свої цінності, установки та еталони поведінки. Тому реальне розмаїття варіантів способів життя пояснюється як соціально-економічними умовами, так і мотивами діяльності конкретної людини, особливостями її психіки, стану здоров’я та функціональними резервами його організму.

Г.С.Нікіфоров (2006) виокремлює три категорії способу життя: економічну (рівень життя), соціологічну (якість життя) та соціально-психологічну (стиль життя). Рівень життя визначається як ступінь задоволення матеріальних, культурних, духовних потреб людини. А ступінь комфорту у задоволені цих потреб визначається як якість життя. І саме за якістю життя, яка поєднує 12 основних аспектів, ВООЗ здійснює кількісний вимір соціального здоров’я населення, тобто ступеня прихильності тієї чи іншої соціальної групи до здорового способу життя. Стиль життя втілює поведінкові особливості життя людини, тобто певний стандарт, під який підлаштовується психологія та психофізіологія людини.

Оцінюючи роль кожної з цих категорій, необхідно зауважити, що за рівних можливостей перших двох (рівня та якості), які мають суспільний характер, здоров’я людини у значному ступені залежить від стилю життя, який має персоніфікований характер та визначається національними, історичними традиціями та особистісними схильностями. І у кожної людини, навіть за однакового на даний момент в будь-якому суспільстві рівні потреб, існує свій індивідуальний спосіб їх задоволення, тому поведінка людей різна і залежить у значному ступені від виховання.

Здоровий спосіб життя можна розглядати як такий, що веде до збереження та розвитку психічних та фізичних якостей людини, зберігає оптимальну працездатність та соціальну активність індивіда. Тобто здоровий спосіб життя – це така активність людини, яка спрямована на збереження та покращення здоров’я. Основою здорового способу життя виступає стиль життя та життєва мотивація кожної людини. Компонентами здорового способу життя є рухова активність, раціональне харчування, загартовування, повноцінний сон тощо. Переважна більшість дослідників під здоровим способом життя розуміє типові форми та способи повсякденної життєдіяльності людини, які зміцнюють та удосконалюють резервні можливості організму, що забезпечує успішне виконання соціальних та професійних функцій .

В характеристиці здорового способу життя можна виокремити вісім основних моментів, які найбільшою мірою сприяють підвищенню рівня здоров’я людини. Сфера здорового способу життя характеризується: збалансованим харчуванням та повноцінним відпочинком, регулярною фізичною та руховою активністю, психофізіологічною задоволеністю в родині та активною життєвою позицією, матеріально-економічною незалежністю та високою медичною активністю, задоволеністю роботою та душевним комфортом. Як явище здоровий спосіб життя виникає у певних соціальних умовах та обумовлений зовнішніми та внутрішніми факторами, а як категорія може бути проаналізована на макро, мікросоціальному та психосоціальному рівнях.

Найважливішу роль у забезпеченні здорового способу життя (ЗСЖ) надається особистісному компоненту, який визначає спосіб життя відповідно спадковим типологічним особливостям людини, в залежності від спадково обумовлених чи набутих захворювань, рівня гігієнічного виховання, життєвих цілей та установок людини.

Для пояснення концептуальних підходів до здоров’я з точки зору психології особистості на сьогодні вчені використовують такі поняття як внутрішня картина здоров’я та ставлення до здоров’я.

Порівняльна характеристика структурних компонентів цих понять свідчить, що більш науково обґрунтованим є використання поняття «ставлення до здоров’я». До його складу входять когнітивний, емоційний та поведінковий компонент. Когнітивний компонент відображає знання про здоров’я, усвідомлення його ролі та впливу на основні функції та життєдіяльність людини у цілому, розуміння основних факторів ризику та анти ризику щодо здоров’я. Емоційний компонент складають почуття, емоції та особливості переживання стану здоров’я та ситуацій, з ним пов’язаних. Поведінковий компонент відображає особливості поведінки, що сприяють адаптації чи дезадаптації людини у змінних умовах оточуючого середовища, а також формування стратегії, пов’язаної зі змінами стану здоров’я.

Вивчаючи шляхи формування ЗСЖ Г.С.Нікіфоров (2006) виокремлює три головні причини, чому люди не дотримуються здорового способу життя. Крім того, необхідно відрізняти ці причини від таких, чому люди ведуть нездоровий спосіб життя. На сьогодні здоров’я не є найпершою та найважливішою цінністю та потребою людини через ряд причин, зокрема: загальний низький культурний рівень населення, не сформованість у достатньому ступені позитивної мотивації на дбайливе ставлення щодо власного здоров’я, повільна реалізація зворотних зв’язків.

Виходячи з цього, можна зробити висновок про важливість ролі виховання у кожної людини ставлення до здоров’я як до провідної людської цінності, а також про необхідність розробки основних положень та умов здорового способу життя, освоєння та прищеплення їх населенню.

 

Список використаних джерел:

  1. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья. – СПб.: Речь. – 384 с.
  2. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. – К.: Здоровье, 1988. – 168 с.
  3. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под  ред. Г. С. Никифорова. — СПб., Питер, 2006. – 607 с.
  4. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я / Навчальний посібник: М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, А.Ф.Косенко, Т.І.Кочергіна. Загальна редакція М.С.Корольчука. – К.: Фірма “ІНКОС”, 2002. – 272 с.
  5. Ходырева Н. В. Психологический аспект формирования здорового образа жизни //Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под ред. Г. С. Никифорова. - СПб., 1991.
Коментарі до статті:
© inforum.in.ua, 2014 - 2022
Розробка : Limpopo Web Agency
+38 (068) 322 72 67
+38 (093) 391 11 36
43020, УКРАЇНА,
Волинська обл., м. Луцьк,
вул. Електроапаратна, 3 / 336
inforum.in.ua@ukr.net