Актуальність дослідження. В умовах сьогодення, коли людство, в тому числі і студентська молодь. ще не встигло оговтатися від викликів пов’язаних із пандемією СОVІD-19, українці зіткнулися з новим викликом – з війною, яку розв’язали російські війська на території України. Та попри критичний стан, кожен із нас намагається на своєму місці виконувати все, що може, щоб наблизити той час, коли ми зможемо із впевненістю дивитися в майбутнє під мирним небом над головою. Одне із провідних завдань студентської молоді – це навчання. Бо тільки освідчене покоління зможе відбудувати українську державу та зробити її одним із лідерів у світовому співтоваристві розвинутих країн світу.
За час воєнних та карантинних обмежень інформаційна поведінка стала основою реалізації багатьох видів діяльності та головним способом доступу до сфери послуг, навчання та інформації загалом. Особливих форм вона набула у студентів, адже без цифрового інформаційного середовища здобутття освіти, живе спілкування з викладачами та одногрупниками стало неможливим [2]. Основним потенціалом майбутніх фахівців є мотивація, бо у ній присутнє формування характеру та розвиток здібностей особистості. А базою для розвитку цих психологічних складових є система цінностей та потреб, що координує індивіда на релізацію своїх потенційних внутрішніх можливостей.
Отож, реалії сьогодення диктують свої умови навчання студентів у віддаленому режимі. Така форма здобуття освіти, на нашу думку, відображається на соціально-психологічних особливостях молоді, а надто на потребово-мотиваційній сфері студентів. Тому обрану нами тему вважаємо актуальною.
Мета дослідженння полягає у розкритті потребово-мотиваційної сфери студентів в умовах віддаленого режиму навчання.
Аналіз останніх досліджень. Проблема мотивації, в тому числі навчальної та професійної, досить широко розглядалась дослідниками протягом тривалого часу як у нашій країні, так і за її межами. Так, І. Д. Бех, М. Й. Боришевський, К. Левін, Є. П. Халл, Д. Аткінсон, В. Войтко, Р. Гарднер, Дж. Девіс, М. Дригус, А. Дусавицький, В. Ковальов, А. Маслоу, В. Мерлін, О. Скрипченко, Н. Юдіна у своїх працях розглядали суть та закономірності феномену мотивації особистості, її структурні складові та їх взаємозалежність. Психологічні аспекти мотивації досліджували Л. Божович, Дж. Брунер, В. Вілюнас, Ф. Герцберг, В. Климчук, Д. Мак-Клеланд, А. Реан, С. Рубінштейн, Х. Хекхаузен та інші вчені. Питання мотивації навчання привертали увагу, Д. Ельконіна, Г. Костюка, О. Леонтьєва, С. Максименка та інших вчених.
Виклад основного матеріалу. Мотивація визначається як психодинамічна регулятивна система, що організовує діяльність з реалізації певного мотиву, регулює діяльність на шляху створення ставлення та сприйняття особистістю навколишнього світу. Мотивацію розглядають як трансформацію людини та її активності, у ході якої змінюються цінності, смислові та цільові орієнтування [3].
В емпіричному дослідженні потребово-мотиваційної сфери в умовах віддаленого режиму навчання взяли участь 40 осіб – студентів факультету психології. Для дослідження потребово-мотиваційної сфери було використано методику В. Е. Мільмана «Діагностика мотиваційної структури особистості» та методику «Діагностика особистісних і групових базових потреб» А. Маслоу. Дослідження проводилося в лютому 2022 року (до початку воєнних дій). Тому поняття «віддалений режим навчання» було пов’язане з умовами пандемії.
За результатами проведеної методики В. Е. Мільмана «Діагностика мотиваційної структури особистості» було виявлено такі результати: для студентів основною є мотивація спілкування, це цілком передбачувано, адже карантинні умови ускладнили можливість повноцінно бути членом групи, студентського колективу, можливості комунікувати загалом. Друге місце в рейтингу мотиваційних прихильностей студентів посіли мотиви творчої активності, як можливість реалізувати себе у цікавій діяльності, що приносить задоволення у якості компенсації недостатнього міжособистісного спілкування. На третьому і четвертому місці відповідно стоять мотиви соціального статусу та суспільної корисності, бажанні отримати повагу серед інших шляхом використання значимої діяльності. Цікаво, що підтримка життєзабезпечення та комфорт, як прояв матеріальних цінностей та ключових точок у житті не виявилися такими значущими для студентів, як ми прогнозували, плануючи дослідження. Тобто можна вважати, що для даної вибірки найважливішим є потреба у самореалізації.
На нашу думку, це можна пов’язати з етапами життєвого циклу досліджуваних, адже частина опитаних тільки почала опановувати обрану професію, вони приєднались до нової соціальної групи, у них багато цілей та мотивації максимально реалізувати себе і свої плани. Інша частина – перейшла на етап вибору спеціалізації у майбутній професійній діяльності, підвищення кваліфікації та трансформації свого життя, досліджувані починають відчувати себе частиною чогось більшого, впливовішого та важливішого, ніж просто навчання. Також в умовах пандемії самореалізація стала складнішою, адже доступ до очного навчання та живої комунікації обмежений, це потребує трансформації діяльності, тому у досліджуваних підвищена потреба саме у цьому напрямку.
На основі результатів тестування за методикою «Діагностика особистісних і групових базових потреб» А. Маслоу було створено діаграму (Рис. 1)
Рис. 1. Ступінь задоволення п’яти головних потреб у групі
Зони задоволення розподіляються таким чином:
I. Зона задоволення – 14-28 балів.
II. Зона часткового задоволення – 29-42 бали.
III. Зона незадоволення – 42 і більше балів.
Отримані результати виявили, що у досліджуваних у зоні задоволення тільки шкала 2 (потреба у безпеці), у зоні часткового незадоволення шкала 3 (соціальні потреби), 4 (потреби у визнанні), 5 (потреба у самовираженні). А у зоні незадоволення шкала 1 (матеріальні потреби).
Незадоволення шкали 1 можна пов’язати з відсутністю особистого матеріального забезпечення у досліджуваних, частина з них неповнолітні і фінансово залежать від батьків, інша частина тимчасово або повністю втратила роботу через пандемію. Часткова незадоволеність міжособистісних потреб, потреб у самовираженні та визнанні теж пов’язана з COVID – 19, адже перехід на дистанційне навчання обмежив спілкування кожного з опитуваних. Досліджувані не повноцінно можуть брати участь студентському житті, відсутність живого спілкування ускладнює можливість до самовираження та визнання у тій чи іншій соціальних групах. Потребу у безпеці можна вважати на границі задоволення і часткового незадоволення. З одного боку вона задоволена, адже багато респондентів на момент опитування знаходились вдома, де їм, ймовірно комфортно, але з іншго – кожен турбується про своє життя, адже з появою пандемії COVID – 19 кожен відчуває себе під загрозою.
Висновки. Умови віддаленого режиму навчання (пов’язані з пандемією) пов’язані з особливостями потребово-мотиваційної сфери студентів. Дослідження показало, що на період пандемії у досліджуваних найбільш нереалізовані потреби у спілкуванні, самовираженні, матеріальному становищі та визнанні. Студентам важливі цінності спілкування, цінність соціальної приналежності до суспільства і встановлених в ньому норм і правил, при цьому залишається високо значущими цінності матеріального забезпечення свого життя, переваги і авторитету серед інших людей. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні потребово-мотиваційної сфери студентів під час та після війни.
Джерела та література:
- Діхтяренко С. Дослідження мотиваційної сфери майбутніх психологів в умовах пандемії. Електронний ресурс: https://lib.iitta.gov.ua/727984/1/26_10_2021.pdf#page=8
- Казанжи М. Психологічна ресурсність студентської молоді в умовах карантинних обмежень / Марія Казанжи // Наука і освітa: наук.-практ. журнал. – 2021. – №1. – С. – 27-34.
- Елекутронне джерело: https://books.google.com.ua/books?id=AJ4RCgAAQBAJ&printsec=frontcover&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
