Інформаційний розвиток суспільства та його діджиталізація висуває високий рівень вимог до особистості. Культурні, економічні та соціальні новоутворення вимагають від особистості швидкої мобілізації когнітивних та емоційно-вольових ресурсів, змушують постійно бути готовою до вирішення будь-яких життєвих проблем. Хронічна перенапруга і внутрішня психологічна конфліктність є звичайним явищем для сучасної людини, що постійно перебуває під тиском соціуму. Це лише частина з переліку основних причин значного підвищення числа хворих хронічними захворюваннями, етіологія яких тісно пов’язана із особливостями психіки. Сучасний погляд на психосоматику виходить за рамки уявлень про здоров'я та хворобу особистості. Психосоматика – це зовнішнє відображення внутрішнього стану особистості, включаючи, як зовнішній прояв емоцій, порушення яких може стати одним із чинників виникнення психосоматичних розладів, так і відображення несвідомих процесів.
На даний час психосоматика являється міждисциплінарною наукою, яка: досліджує вплив емоцій на фізіологічні процеси, являється предметом дослідження фізіології; як галузь психології вона досліджує поведінкові реакції, пов’язані з захворюваннями, психологічні механізми, які впливають на фізіологічні функції; як розділ психотерапії вона шукає засоби зміни деструктивних для організму способів емоційного реагування і поведінки; як соціальна наука вона досліджує поширення психосоматичних розладів, їх зв'язок з культурними традиціями та умовами життя [3].
В якостi психологiчних характеристик, якi визначають імовiрнiсть виникнення психосоматичних розладiв дослiджувались особливостi реагування на стресовi «життєвi подiї» (Г. Сельє, Т. Холмс), глибиннi інтрапсихiчнi конфлiкти, специфiчнi особистiснi профiлi (Ф. Александер, Ф. Данбар), окремi особистiснi риси (В.I.Симаненков, О.Т. Жузжанов), особливостi фрустрацiйних реакцiй та особистiсних акцентуацiй (О.I. Тельнова, П.А. Капiщев), типи соцiально-психологiчних дезадаптацiй (Т.А. Айвазян, Ю.М. Губачов) [1].
Особливу увагу привертають психосоматичні розлади підлітків. Адже захворюваність підлітків значно вища, ніж у дорослих. Значну роль в структурі розладів у підлітків відіграють зокрема нервово-психічні перенавантаження, які можуть виникати під час навчання в школі, в результаті конфліктів з батьками, однолітками. Часто підлітки можуть відчувати дискомфорт, який пов'язаний з їх фізичним станом. Ці розлади (захворюваність) здебільшого мають в своїй основі афективні, депресивні порушення і патологію інстинктивної сфери, кваліфікуються зазвичай як психосоматичні розлади, рідше як соматизована (прихована) депресія. Багато дослідників акцентують увагу на дослідженні саме емоційно-афективної сфери підлітків, її зміну, особливо, в негативному плані, що призводить до виникнення цілого ряду тілесних (соматичних) порушень.
Очевидно, що однією із причин виникнення різних соматичних розладів можуть бути психічні фактори. Важливою групою таких факторів є негативні емоції. При деяких захворюваннях вони відіграють основну роль. Відомо, які механізми відповідають за те, що емоції викликають соматичні розлади. Емоції здійснюють вплив на імунну систему, гормональний стан, периферичну фізіологічну активацію (наприклад частоту серцебиття і артеріальний тиск) [1].
Особливу увагу багато вчених приділяли дослідженню емоцій та емоційних реакцій саме у дітей та підлітків.
Емоції дитини короткочасні, вони продовжуються більше ніж декілька хвилин і майже раптово зникають, замість них виникають інші. Також емоційні реакції, якщо вони повторюються, стають більш тривалішими та стійкішими і можуть характеризуватись як настрій (Люблінська А.А.). Більш стійкими являються негативні емоції. Власне негативні емоційні реакції у деяких дітей можуть проявлятись у вигляді напруги, тривоги, непосидючості, страшних снів, деяких інших звичок, наприклад кусання нігтів, смоктання пальців, труднощі в розмовній мові, відсутність апетиту, інфантильна поведінка, істеричні припадки.
Емоційні реакції у дітей часто мають виражений характер і відрізняються такою інтенсивністю, яка рідко спостерігається у дорослих. Поступово під впливом навчання емоційні реакції у дітей набувають вираженості різноманітного характеру.
Проблема проявів емоційних порушень (афектів), і в тому числі депресій, у дітей та підлітків, є ключовою в розробці питань психосоматики з точки зору патогенезу, якій присвячена значна кількість досліджень, як психіатрів, так і дитячих спеціалістів інших профілів.
М. І. Лапідес, описуючи циркулярну депресію у дітей, звернув увагу на тип добових коливань (погіршення настрою до вечора) і наявність головного болю, загальної слабкості, схильності до запорів та втрати ваги [2].
Торкаючись питань афективної патології, Г. Е. Сухарєва відмічає, що в клінічній картині психогенних невротичних станів велика увага належить вегетативно-соматичним розладам. Хворі часто скаржаться на неприємні соматичні відчуття, болі в області серця, а діти молодшого віку – на болі в животі, що пояснює в першу чергу, соматичне, а не психічне захворювання [4].
М. І. Фель констатує, що невротичні депресії у дітей до 7 років проявляються афективними порушеннями: капризністю, зниженим апетитом, порушенням сну, страхами, тоді як соматичний компонент депресії представлений діареєю, нудотою, гіпертипією, порушенням моторики – від загальмованості до рухової розгальмованості. В молодшому шкільному віці афективний компонент виступає у вигляді дистимічних розладів: загальмованість, плаксивість змінюється тривогою, злістю; також доволі виражений соматовегетативний компонент. В 13-17 років невротична депресія приймає більш типові риси. Подавлений настрій виражений більш яскравіше, по типу субдепресії з переживанням відображеної психотравмуючої ситуації [2].
Уточнюючи патогенез афективних порушень, Г. Нісенн, відмічає, що психогенні депресії в дитинстві відображаються в психосоматичних симптомах. Автор стверджує, що депресивна дитина не схожа на депресивного дорослого та, що психосоматичні симптоми, головним чином, характеризують форми, в яких дитяча депресія проявляє себе, і відносить до них: агресивність, енурез, порушення сну, плаксивість, втеча з дому. Пізніше він висловив думку, що ларвована (маскована) депресія в ранньому дитинстві являється специфічним вираженням ендогенного захворювання, а ларвовану депресію у дорослих оцінив як регресію, повернення до типової депресивної форми дитинства. Що стосується замаскованої депресії у підлітків, то вона проявляється наступною симптоматикою: головні болі, нервові тіки, хореоформні рухи, болі у животі, нудота, анорексія тощо [3].
Сильні емоційні розряди, афекти можуть неопосередковано викликати невротичні стани. Але частіше всього, причинно-наслідковий зв'язок при цьому буває дуже складним. Можливо, зв'язок невротичного стану з бурхливою емоцією, з афектом являється останньою ланкою в ланцюгу попередніх, менш сильних, менш помітних, подавлених негативних емоцій, які не минули безслідно. Сліди негативних емоцій, які повторюються і продовжуються, накопичуються і сумуються в клітинах головного мозку, досягають таких ступенів, коли кількісні зміни переходять в якісні, виникає зрив та невротичний стан.
Аналізуючи концепції виникнення психосоматичних розладів у підлітковому віці, виділено ряд чинників, які мають характерний зв'язок психофізіологічної реакції з соціальною ситуацією. До них слід віднести тип вегетативної нервової системи, тип поведінкової активності та рівень емоційної реакції.
Соціально-психологічна поведінка підлітків складається таким чином, що психофізіологічні зміни, які відбуваються в їх організмі значно впливають на соціальну поведінку підлітка. Часто прояв функціональних змін в підлітковому віці може мати психосоматичний характер, який обумовлений не лише нейрофізіологічними механізмами, але і соціальними чинниками – вихованням, соціальним впливом, педагогічною системою навчання тощо.
Джерела та література:
- Антропов Ю. Ф. Психосоматичні розлади [лекція]. Київ. : Інститут психотерапії і клінічної психології, 2001. Режим доступу : http://www/psyinst.ru/library.php? part=article&id= 1125
- Воронов М. В. Психосоматика : [практическое руководство]. [3-е изд.]. К. : Ника-Центр, 2011. 254 с.
- Дідковська Л. І. Психосоматика: основи психодіагностики та психотерапії : [навч. посіб. для вищ. навч. закл.]. Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. 264 с.
- Харченко Д. М. Психосоматичні розлади. Теорії, методи діагностики, результати досліджень : навчальний посібник. К. :Видавничий Дім «Слово», 2015. 280 с.
