На ранніх етапах розвитку дитини можуть виникати порушення нервової системи (гіпер- або гіпочутливості, проблеми з координацією рухів та дисбаланс у відчутті частин тіла тощо).
Такі порушення впливають на сприйняття інформації, яка надходить ззовні через зір, слух, нюх, смак та дотик. Якщо в дитини є дисбаланс або чутливість до певних сенсорних стимулів, це заважатиме їй навчатися та розвиватись, спричиняючи постійний стрес та тривожність.
Тому необхідно збалансувати сенсорні переживання дитини та відчуття власного тіла, щоби вона могла спокійно вчитись і розвиватися без негативних і болісних відчуттів.
Сенсорна інтеграційна терапія допомагає збалансувати чутливості дитини, підтримувати правильний розвиток та адаптуватися до повсякденних завдань.
Що таке сенсорна інтеграція?
Сенсорна інтеграція ― це процес, під час якого людина сприймає інформацію через зір, слух, нюх, смак, дотик тощо та опрацьовує її. Саме завдяки сенсорній інтеграції люди можуть правильно реагувати на різні ситуації. Наприклад, закривати вуха під час дуже гучного звуку чи різко прибирати руку від чогось гарячого.
Формування сенсорної інтеграції починається вже під час внутрішньоутробного періоду розвитку дитини. Однак найбільш інтенсивно вона формується в перші 3 роки життя і триває до 7 років.
Що таке порушення обробки сенсорної інформації?
Це нейробіологічний розлад, який діагностується в дітей та дорослих, яких не лікували в дитинстві. Діти з цим розладом невірно тлумачать звичайну сенсорну інформацію (звуки, смаки, запахи, дотики). Одні відчувають надлишок різноманітних відчуттів, що може їх лякати. Наприклад, звичайна за гучністю розмова буде здаватися їм криком. Інші навпаки шукають інтенсивних сенсорних переживань. Це призводить до різних поведінкових і функціональних проблем.
Чи мають діти з розладом аутистичного спектру порушення обробки сенсорної інтеграції?
За результатами пілотного дослідження Sensory Processing Disorder Foundation, до 80 % дітей з аутизмом мають це порушення обробки сенсорної інформації.
Як визначити, чи є в дитини порушення обробки сенсорної інтеграції?
Найпершим способом визначити у дитини дисбаланс сенсорної інтеграції ― це спостереження за поведінкою.
Наприклад, якщо дитина задивляється на яскраве світло — значить у неї може бути гіпочутливість до світла. Коли вона дивиться на світло, то так себе стимулює. Якщо навпаки прикриває очі при звичайному освітлені — це не тому що вона встидається, а тому що їй боляче, й це гіперчутливість. Так само зі звуками, тканинами, текстурою їжі, запахами.Якщо дитина кричить, коли ви одягаєте на неї бавовняний светр — це не означає, що вона не вихована. Це може означати, що вона має чутливість у певній частині тіла до бавовни. І з цією сенсорною чутливістю треба працювати.
Тобто батьки мають спостерігати за дитиною, підмічати такі найменші сенсорні дисбаланси і пропрацьовувати їх під час інтеграції.
Так само важливо зауважити, що ігнорувати ці моменти не можна, бо з віком вони будуть тільки поглиблюватись і можуть значно ускладнювати життя людини.
У медичних закладах сенсорний дисбаланс визначає нейропсихолог за допомогою діагностичних методик, клінічного спостереження, а також бесіди з батьками. Отримана інформація дозволяє оцінити ступінь сенсорної чутливості дитини й розробити відповідну програму терапії.
Що таке сенсорна інтеграційна терапія?
Сенсорну інтеграцію можна проводити як вдома, так і в спеціальних сенсорних кімнатах чи разом з нейропсихологом.
Розглядаючи розвиток науки у галузі лікування рухових дисфункцій, виникнення яких пов'язане з ЦНС (центральною нервовою системою), виявляється, що спочатку переважав підхід, що брав до уваги лише непрямий ефект із застосування методів реабілітації, які випливали з анатомічного стану та ортопедичних знань. Термін "сенсорна інтеграція" вперше було вжито Шеррінгтоном у 1902 році. Але наприкінці 60-х рр. нового, ширшого значення цьому термінові надала др. Джейн Айрес, із якою пов'язаний справжній вибух відомостей щодо поняття "Сенсорна інтеграція".
Розуміння терміну сенсорна інтеграція співзвучне з розумінням того, як функціонує мозок і вся нервова система. Д. Айрес визначає сенсорну інтеграцію, як процес, в якому настає організація вражень, які надходять до нашого організму так, щоб вони могли бути використані в цільовій дії, яка закінчиться успіхом.
Головними принципами СІ є використання органів чуття для підтримання оптимального стану збудження. Важливим її елементом є зміна оточення і задач для покращення адаптивної реакції. Також використання структур, повторень; і залучення дитини до конкретної діяльності. Для досягнення поставленої цілі — сенсорної інтергації використовують спеціалізоване обладнання, а саме: підвісне обладнання, качелі; драбини, гірки, тунелі; терапевтичні кулі; батути; свистки, бульбашки, соломки; пазли, блоки, намисто; терапевтичний пластелін, ігри з тестом, сенсорні таблиці; а також ліхтарі та карти із зображеннями.
Частим є явище коли діти-аутисти проявляють захисну реакцію від батьків та оточення. Існують рекомендації як справлятися з цією реакцією. По-перше, починайте поступово – з того, що дитина вже сприймає, тоді додавайте нові текстури і відчуття. По-друге, використовуйте позитивне заохочення.
Невід’ємним елементом СІ є сенсорна дієта, яка повинна включати індивідуальний план дій. Сенсорна дієта покращує інтеграцію сенсорних систем; та її ефекти є швидкісними і кумулятивними.
Нерідко діти з синдромом дитячого аутизму стають збудженими, тобто перебувають в стані збудження. Так, при фізичних навантаженнях в крові підвищується рівень допаміну. А за умов заспокійливої, приємної діяльності збільшується рівень серотоніну. Для досягнення або стану збудження, або стану рівноваги виконують різні комплекси вправ. Так, наприклад, для досягнення стану різноваги використовують заспокійливі вправи. До них належить робота, направлена на складні вправи; залучення вправ на рух протягом усього дня; згинання суглобів, але вправи такого типу потребують навчання фізіотерапевта; також глибоке дихання, лінійний рух, сповільнення рухів і тону голосу. І на противагу стану рівноваги для досягнення стану збудження у дитини-аутиста використовують вправи, що викликають збудження, такі як: вертикальне переміщення і зміна положення. Як обладнання для таких вправ можуть слугувати спеціалізовані подушки для сидіння, і терапевтичні пов’язки або еластичні трубки на передніх ніжках стільця.
Для отримання позитивного результату СІ використовують ряд вправ при виконанні, яких задіюються певні органи чуття. До них належать пропріоцептивні вправи, а саме: віджимання на кріслі або від стіни, підтягування; підйоми по драбині; підпригування, стрибки на батутах, ігри «класи», смуга з перешкодами; розтяжка в положенні лежачи – терапія з м’ячем, відштовхування від підлоги руками; перетягування канату, повороти навколо себе, марширування, танці, ігри з м’ячем; робота в класі (наприклад, поставити стільці один на одного, штовхати візок, відкрити / закрити двері, принести книжки, протерти столи, поверхності, вікна, дошки).
Ще одним видом СІ вправ є вестибулярні вправи. Вони передбачають прогулянки на велосипеді, стрибки з переворотом та інші подібні вправи. Для виконання вправ такого типу використовують також гойдалки, поперечини, трапеції, ковзанки, дитяча дошки-скейти та каруселі.
СІ передбачає також вправи на дотик. Такі як глибоке натискання, чистка щіткою, вібрація, використання корзини з м’ячами; ігри з пластеліном, ліпниною, рисом, бобами, піском та рухливими іграшками.
До зорових тактик відносять приглушене світло, обмеження відволікаючих візуальних предметів, відсутність додаткових елементів в робочому просторі, ліхтарі, риби в акваріумі, книжки-малюнки, замкнений простір – палатка, тунель, маленька кімната з невеликим килимком.
До слухових стратегії для досягнення позитивної СІ відносять уникання голосного оточення; розмови спокійним тоном; використання ритмічної, спокійної музики; копіювання музики насвистуючи, а також використання аудіо-ігр для інтеграції слухових сигналів з рухами, та ігри на відгадування і категоризацію слів.
Останнім різновидом вправ для органи чуття є пероральні вправи. Під цією назвою розуміються такі вправи як: вібрація, свист, надування бульбашок, використання жувальних та хрумких продуктів, кислих смаків, поєднання харчових ароматів та текстур, а також використання трубочок і спортивних пляшок.
- Отже, Сенсорна інтеграція - це здатність сприймати інформацію за допомогою органів чуття, поєднувати цю інформацію з іншими відомостями, що зберігаються в пам'яті та фізично діяти відповідно до одержаної інформації. Для отримання позитивних результатів потрібно виконувати ряд вправ, які задіюють різні орани чуття. До таких вправ належать пропріоцептивні, вестибулярні, слухові, пероральні, зорові та вправи на дотик.
- Розвивати позитивне відношення педагогів і батьків до фізичної корекції розвитку дітей
- Вивчити особливості психофізичного розвитку дитини при використанні баламетричної дошки в навчальному процесі
- З’ясувати вікові можливості використання баламетричної дошки
- Визначити психолого-педагогічні умови використання баламетричної дошки в умовах навчального закладу
Джерела та література:
- A parent’s guide to understanding sensory integration. (1991). Torrance, CA: Sensory Integration International, The Ayres Clinic.
- Connolly, Barbara. (2010). Praxis: Evaluation and treatment of the clumsy child. Lecture Outline. Education Resources, Inc.
- Landman, Carolyn. (2010). Powerpoint presentation.
- Williams, M.S. and S. Shellenberger. (1996). How Does Your Engine Run? Leader’s Guide to the Alert Program for Self Regulation. Albuquerque: Therapy Works, Inc.
- Young, Charlene. (2010). A systems approach to treating processing disorders. Lecture Outline. Cross Country Education
