На сьогодні питання харчової поведінки особистості залишається недостатньо вивченим. А кількість скарг зі сторони батьків на порушення харчової поведінки дітьми та підлітками, підкреслює важливість і необхідність встановлення причин її виникнення, визначення шляхів профілактики та ефективної терапії девіацій харчової поведінки.
Під харчовою поведінкою розуміють ціннісне ставлення до їжі та її прийому, стереотип харчування у повсякденних умовах життя та ситуаціях стресу; поведінка, яка орієнтована на образ власного тіла та активне формування цього образу [2].
Відомо, що харчова поведінка людини спрямована на задоволення біологічних і фізіологічних потреб, проте тут реалізовуються ще й психологічні та соціальні потреби. Так, під час вживання їжі, особистість може активно спілкуватися, вирішувати важливі справи, знаходити спільні рішення, ділитися своїми емоціями, демонструвати свою підтримку та емоційне ставлення іншій людині [1].
«Заїдаючи» особистість здатна переживати невирішені проблеми, депресивні чи фрустраційні стани. Вона (харчова поведінка) виступає своєрідною захисною реакцією та стимуляцією. Особистість намагається себе підтримати, отримати незначне задоволення та підняти собі настрій, з’ївши ласий шматочок. Чим частіше людина вдається до подібної поведінки, тим ймовірніше в майбутньому в неї виникатимуть проблеми з переїданням, а отже й може виникнути проблема ожиріння.
Наголошують, що харчова поведінка визначається переважно традиціями в родині та сімейним вихованням, етнічною та національною приналежністю, релігійними уявленнями та життєвим досвідом особистості, модою та культурою, що панують в суспільстві, рівнем економічного добробуту соціуму, індивідуальними пріоритетами у дотриманні здорового способу життя та рекомендаціями лікарів. Все зазначене вище й зумовлює індивідуальний стиль харчування та способи його дотримання особистістю [3].
Відповідно до таких параметрів, як місце в ієрархії цінностей індивіда, якісних та кількісних показників, культури та естетики харчування, харчова поведінка людини оцінюється як гармонійна (адекватна) або девіантна (неадекватна) [4].
Також науковці вказують на важливість мотивації харчової поведінки: потреба в їжі може бути зумовлена не просто бажанням «нагодувати» себе, а й позитивними (радість, щастя, задоволення) та негативними (злість, агресія, смуток) емоціями. У зв’язку з чим говорять про здорову та патологічну мотивацію харчової поведінки особистості [4].
Аналізуючи харчову поведінку особистості, можна визначити особистісний сенс та зміст, які надає людина цьому процесу; настрій, що домінує в ході споживання їжі; функції, які їжа виконує (відчуття безпеки, послаблення болю тощо). Харчова поведінка може свідчити про неусвідомлюваний досвід психосоматичних реакцій в дорослому віці (в дитячому віці особистість могла засвоїти, що при болю/хворобі/послуху заохочують солодощами тощо)[3].
Соціальне значення їжі пов’язане також із міжособистісним спілкуванням. Сам процес поглинання їжі може супроводжувати спілкування людей під час: святкування подій, укладання і оформлення ділових взаємин, зустрічей з друзями тощо.
З психологічної точки зору процес поглинання їжі являє собою: контакт зі світом (у віці немовля – це одна з перших форм контакту); момент самоорганізації особистості (встановлення та дотримання норм режиму дня); налагодження міжособових взаємин у родині (у віці немовля – з матір’ю, як основним піклувальником); проєкції сімейної/родинної історії, традицій країни та народу (так звані національний «харчовий код», засвоєний в ранньому дитинстві); харчової моди в соціумі (особливо яскраво можна побачити в молодшому шкільному та підлітковому віці) [3, 4].
Отже, харчова поведінка може розглядатися як певний вид поведінки особистості, що визначає її схильності, цінності, установки, культуру, уподобання, етнічну та релігійну приналежність. Вона демонструє певний психологічний портрет людини, засвідчує приховану інформацію про індивідуальні характеристики особистості, її стиль життя та наявні внутрішні конфлікти і психологічні проблеми (страхи, образи, протести, комплекси та хибні переконання тощо).
Джерела та література:
- Абсалямова Л. М. Розлади та порушення харчової поведінки особистості [Електронний ресурс] // Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський, 2014. Вип. 25. С. 19-33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2014_25_4 [Назва з екрана]
- Дурнева М. Ю. Формирование отношения к телу и пищевого поведения у девушек – подростков с риском нарушений пищевого поведения [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/formirovanie-otnosheniya-k-telu-i-pishchevogo-povedeniya-u-devushek-podrostkovogo-i-yunoshes [Назва з екрана]
- Комер Рональд Патопсихология поведения: Нарушения и патологии психики. 3-е междунар.изд. СПб.; М. : Прайм- ЕВРО ЗНАК : ОЛМА- ПРЕСС, 2002. 604 с.
- Николаева Н.О., Мешкова т.А. Нарушения пищевого поведения: социальные, семейные и биологические предпосылки // Вопросы психического здоровья детей и подростков. 2011. №1. С.39-40.
