Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу навчання, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери студентів. У зв'язку з цим виникають суперечності між існуючим станом мотивації навчання у студентів закладів вищої освіти і сучасними вимогами до їх учбової активності; між потребами практики в науково-обгрунтованих рекомендаціях з управління мотиваційною сферою студентів і відсутністю достатніх для цього науково-психологічних знань. Структура мотивів студента, сформована під час навчання, стає основою особистості майбутнього фахівця. Правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволеності професією у майбутньому. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів – невід'ємна складова частина виховання особистості студента [1].
Довгоочікуваний вступ на навчання улюбленої професії, новий «дорослий» статус студента та студентське життя – надихають до навчання. Але, не так все оптимістично, враховуючи теперішню ситуацію повномасштабної війни в Україні. Частина студентів взагалі не розуміє, як вчитися офлайн і навіщо вчитися та виконувати завдання, коли тривають обстріли міст, скрізь руйнування, смерть, страх, а майбутнє ще більш невизначене. Бездіяльність і низька включеність виправдовується високим психологічним напруженням та нездатністю працювати через переживання.
Апатичність студентів цілком може бути пов’язана з тим, що всі ми замкнені в межах подій, що відбуваються просто зараз. Але варто пам’ятати, що всі війни рано чи пізно завершуються, тож ми маємо намагатися заглядати в майбутнє, за межі темного місця, в якому Україна тимчасово опинилася. Тому варто спрямовувати погляд студентів у майбутнє, вчити їх прогнозувати, передбачати, будувати плани, мотивувати до досягнення поставлених цілей.
Розглядаючи мотивацію, як динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини, визначає її організованість, активність, стійкість та спонукання до дії [3]. Формування позитивної мотивації до навчання без перебільшення можна назвати однією з центральних проблем сучасного освітнього середовища, справою суспільної важливості. Питання формування мотивів до навчання, що є невід´ємним елементом у майбутньому професійному розвитку, є актуальним тому, що сучасні студенти поступово втрачають стимул до навчальної діяльності. Провідною мотивацією для студента повинно виступати бажання вчитися заради досягнення не тільки академічної мети, а й для професійного росту [2]. Успішне навчання студентів забезпечується результатами активного залучення їх до самостійної навчальної діяльності при створенні відповідної системи стимулів.
Психологічне вивчення мотивації та її формування – це дві сторони одного і того ж процесу виховання мотиваційної сфери цілісності особи студента. Вивчення навчальної мотивації є необхідним для виявлення реального рівня та можливих перспектив, а також зони її найближчого впливу на розвиток кожного студента [2]. Коли у студентському середовищі в ході навчання переважає спрямованість на зміст учбового предмету, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів, а спрямованість на іншу людину в ході навчання, це говорить про соціальні мотиви. У зв'язку з цим результати проведеного дослідження показали нові процеси взаємозв'язку суспільного устрою суспільства і формування у студентів нових цілей та потреб.
Шляхи становлення та особливості мотивації для кожного студента є індивідуальні і неповторювані. Завдання полягає в тому, щоб виявити, якими складними, а іноді суперечливими шляхами відбувається становлення професійної мотивації студента та як вона змінюється на різних етапах розвитку особистості студента залежно від пізнавальних і соціальних мотивів.
На основі результатів аналізу, можна констатувати, що стан професійної мотивації залежить від того, як оцінює студент учбову діяльність порівняно з його власними, реальними можливостями та рівнем домагань, а також вплив на професійну мотивацію думки однолітків з різним рівнем здібностей.
При наявності професійної мотивації пізнавальна діяльність студента має включений і наполегливий характер. Студенту цікаво навчатись,що викликає в нього позитивні емоції, бажання працювати. Мотивація досягнення успіху визначає задоволення своєю роботою, процесом навчання. Студенти виявляють ініціативу, створюють навколо себе творчу пізнавальну атмосферу. Вони демонструють готовність до успішної, результативної навчально-професійної діяльності. Допомагає успішному навчанню студентів мотивація самоствердження, бажання продемонструвати свої реальні досягнення.
Отже, успіх навчальної діяльності визначається трьома факторами: силою мотивації (прагненням до успіху), наявністю в ціннісній системі особистості цінностей досягнення, а також засвоєнням необхідних умінь і навичок.
Мотивація як особистісна якість, котра формує індивідуальність людини та її взаємовідносини у суспільстві, є основною складовою розвитку особистості.
Узагальнюючи результати нашого дослідження, можна стверджувати, що мотиваційна сфера студента позитивно впливає на результати навчальної діяльності та є основним чинником подальшого розвитку особистості студента.
Список використаних джерел
- Баклицький І.О. Психологічні особливості навчальної мотивації студентів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна: збірник. Львів, 2008. Вип. 2. С. 16-27.
- Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді. Грані: наук.-теорет.і громад.-політ. альманах / Дніпроп.нац.ун-т ім.О.Гончара; Центр соц.-політ.дослідж. Д., 2012. №1(81). С. 102-104.
- Занюк С. С. Психологія мотивації: навч посібник. К.: Либідь, 2002. 304 с.
