Життя кожного українця у часі війни, яке знаходиться у стані постійного емоційного напруження, уже стало нормою. Щоденні емоційні навантаження та постійні стреси провокують дискомфорт, внутрішній неспокій, тривогу, яким особистість не надає належної уваги. Проте такі стани призводять до особистісних криз, емоційного виснаження, важких душевних розладів тощо.
Здоров’я особистості чітко віддзеркалює цивілізаційні зміни, що відбуваються довкола нас. Останнім часом динаміка таких змін надто стрімка, що напряму пов’язано зі здобутками науково-технічного прогресу. Також слід зауважити, що наше оточення стає більш агресивним, адже значна кількість конфліктів відбувається в соціальних взаємодіях як на рівні родини чи трудового колективу, так і між державами загалом. Усе це негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я людини та виявляється у депресіях, стресах, панічних атаках, тривожних станах. Адже наш мозок дуже складний орган та не встигає адаптовуватись до стрімких та несприятливих життєвих ситуацій та дає збій у вигляді психосоматичних розладів.
Не останню роль відіграє відчуття особистої захищеності від таких соціальних впливів, власної психологічної безпеки. Однією з таких небезпек є сучасна Інтернет мережа, яка відкриває величезні можливості для самоствердження, працевлаштування, пізнавального інтересу та водночас дає можливість віднайти персональну інформацію про будь-яку людину. Звичайно, це не сприяє формуванню почуття захищеності та психологічної безпеки в сучасному інформаційному просторі, адже інформаційний слід про людину є у блогах, акаунтах, соціальних мережах тощо.
Великі можливості в різноманітних комунікативних віртуальних зв’язках тягнуть за собою негативні наслідки, серед яких можливість потрапити під вплив психологічних маніпуляцій, таким чином отримуючи можливість впливу на свідомість людини.
Проблеми інформаційної та психологічної безпеки вивчали Г. Грачова, М. Котика, Г. Ложкіна, В. Петрика, В. Остроухову, Н. Шпикову тощо. У їх працях досліджувались деякі аспекти інформаційної безпеки людини, держави, суспільства, психологічна безпека людини в теперішньому інформаційному просторі.
Саме трактування феномену впливу в науці викликає неоднозначність. На нашу думку в сучасній психологічній науці найточніше окреслив це поняття О. Ковальов як процес, що реалізований при взаємодії двох чи більше рівнозначних систем, а результатом його є зміна в структурі характеристик простору і часу бодай однієї з тих систем. Вплив на особистість реалізовується паралельно у декількох площинах. Зокрема:
- відповідний психофізіологічний стан, опираючись на який можна переконати особу в необхідному маніпулятивному рішенні. До прикладу, стан апатії, втоми, розгубленості чи страху, які знижують критичність мислення та загальний спротив маніпулятору;
- представлення ситуації через призму системи цінностей та ставлення людини чи групи осіб. До прикладу, якщо людина-представник цільової аудиторії мають установку на сімейні цінності чи матеріальну вигоду, то скористатись слід впливом, що схвалює такі ідеї чи можливо гарантує такий результат через ціннісну групову домінанту;
- представлення інтересів та потреб групи чи конкретної особи. Деколи такі потреби формуються штучно з метою збільшення попиту на прорекламований продукт.
Через такий психологічний вплив зміни торкнуться і зовнішньої активності людини, і її внутрішніх настанов та мотивованості [1].
Саме тому, коли під впливом реклами, що приховано чи відверто маніпулює людськими вчинками та свідомістю, на часі є проблема психологічної безпеки споживача рекламної продукції. Ще Р. Чалдіні у своїх наукових спостереженнях вказував на безліч маркетингових прийомів впливу. Він також у своїй праці «Вплив. Наука і практика» пропонує деякі засоби нейтралізації таких невідповідних впливів, звертає увагу на небезпеку виникнення психологічної чи навіть фізичної травми в результаті споживання рекламного продукту [7]
Вчені виокремлюють два напрямки небезпеки в інформаційному просторі сучасних медіа:
1. деградація структури мотивів та потреб і форм відображення та адекватного сприйняття світу;
2. зміна світоглядів та ціннісних орієнтацій сучасної особистості.
Серед прикладів можна навести нав’язування суспільству образу хворобливої худої модельної зовнішності, тотальна пластична хірургія тіла, обличчя чи окремих його частин, омолодження шкіри обличчя через ін’єкційні процедури тощо.
Г. Ложкін зазначає, у що на сьогодні феномен безпеки ототожнюють не лише з відсутністю загрози, але й з почуттями, станом та переживаннями особистості [Ложкін]. Він стверджує, що психологічна безпека – це такий стан суспільної свідомості, де суспільство в цілому та кожна людина зокрема сприймають наявну якість життя як надійну та адекватну, позаяк вона формує реальні можливості для задоволення соціальних та особистих потреб людей сьогодні й дає підстави їм бути впевненими в майбутньому. Він стверджує, що безпека суспільства та людини полягає у стабільному становищі, в той час як психологічна безпека криється у відображенні цього стану у свідомості. Саме тому інформаційну безпеку слід трактувати через вплив інформаційної системи на індивідуальну та суспільну свідомості, що демонструє стосунки громадян та суспільства сьогодні та в майбутньому. Інформаційно-психологічна безпека є відсутністю небезпеки інформаційних впливів [3].
Не слід скидати з рахунку інформаційний контент, на який постійно натикається сучасна особистість. До прикладу, реклама останнім часом стала особливо агресивною з ознаками маніпуляції порівняно з рекламою минулого століття. Тому, звичайно, людина потребує психологічного захисту від нав’язливого, часто негативного, потоку інформації. Сьогодні, коли ми ще переживаємо наслідки світової пандемії, відбуваються активні військові дії в багатьох регіонах України, інформаційна війна з росією ще повністю не виграна – під особливим прицілом залишається підростаюче покоління, яке значну частину часу проводить в мережі Інтернет. Для цієї категорії населення часто використовується маніпулятивний вплив, адже психіка дитини чи підлітка ще нестійка, а життєві цінності та свідомість знаходяться у стадії формування. Невміння критично оцінювати інформацію, довіра, дитяча безпосередність та інші вікові психологічні особливості учнів можуть стати основою для маніпуляцій свідомістю молодого покоління [6].
Також важливою проблемою в напрямку інформаційної психологічної безпеки є питання пошуку шляхів виходу з-під маніпуляцій віртуальної реальності. Як вказує О. Юдін, це створює проблему самоідентичності для молодої особи. Адже сучасну особистість не задовольняють ніякі ціннісні спектри, духовні смисли, заперечуються ментальні норми культури, ідн розщеплення свідомості індивіда. Соціальна мімікрія стає методом адаптації багатьох людей [8].
Отож на підставі аналізу наукової літератури можемо виокремити деякі чинники психологічної безпеки в інформаційному середовищі, зокрема:
- спокій та впевненість в собі;
- оптимізм;
- позитивні переживання та внутрішні гармонійні відчуття;
- відчуття захищеності та психологічна задоволеність.
Чим небезпечна для людини маніпуляція? Знаємо, що маніпуляція – це приховане управління людиною проти її волі, у той час, коли отримується однобічна перевага чи вигода за рахунок того, на кого впливають. Ще однією ознакою маніпулятивного впливу є присутність контролю як важливої складової характеристики маніпуляції.
Вчений А. Кіриченко зазначає, що маніпуляторами застосовується три важливі інформаційні фільтри, які притаманні кожній людині:
- фільтр інтимності, що визначає безпечних людей, яким можна довіряти та розкривати особистісне Я;
- фільтр інтересу, що захищає від інформаційної перенасиченості, а тому скеровують увагу особи на цікаві теми;
- фільтр безпеки, який скерований та інформаційний вияв та нейтралізацію і становить таким чином фізичну та психологічну безпеку для особистості [1].
Ряд вчених виокремлюють види маніпулювання в залежності від цілі маніпуляції. Отож, – це символічне маніпулювання, так зване формування стійкої реакції особистості на деякі символи, маніпулювання почуттями із використанням емоцій та почуттів, інтелектуальне маніпулювання, де є нав’язування особі поглядів та думок, формування в особі певних цінностей та ідеалів як духовне маніпулювання, маніпуляція потреб з застосуванням потягів, бажань, партнерських інтересів [5].
Структурними складовими маніпулятивних впливів є приховування маніпуляції, оперування інформацією, наявна мішень впливу, роботоподібність адресата маніпулятивного впливу. Основний механізм маніпулювання – непряме навіювання.
Основний секрет маніпулятивного впливу полягає в правильній організації повідомлення, яке саме і містить маніпулятивний прийом. Повідомлення має явний та прихований зміст. Тому частина повідомлення може бути спрямована на задоволення потреби людини, а інша – на емоційну сферу особи. І лише зворотній зв’язок дає можливість відбутися маніпулятивному впливу та й в цілому – керуванню людьми.
Розпізнати маніпуляцію можна за такими ознаками, як емоційність повідомлення, застосування маловживаних та малозрозумілих слів та понять, терміновість та сенсаційність, дроблення та повторення, авторитарність джерела інформації, виривання з контексту, змішання думок та фактів, прикриття авторитетами, активізація установок та стереотипів [2].
Саме тому в межах рекомендацій щодо правил поведінки в інформаційному просторі можемо запропонувати наступні настанови: пошук кореня проблеми, включення критичного мислення, створення альтернативи та контексту, діалогічність мислення, відокремлення від емоцій, непередбачуваність, відсіювання шумів, зміна темпу, відхід від захоплення, скорочення особистих контактів.
Отже, бачимо, що питання усунення маніпуляцій як чинника впливу на психологічну безпеку особистості є досі актуальною проблемою. Основною психологічною умовою збереження психологічної безпеки є підвищення рівня самосвідомості. Виявляється психологічна безпека у можливості зберігати психічну стабільність в інформаційному просторі та різними психічними травмуючими ситуаціями, у стійкості деструктивним зовнішнім та внутрішнім впливам, а також у поведінковій та інтелектуальній варіативності, експресивності, оптимальному становищі людини в умовах інформаційного простору. Психобезпека особистості визначається цілим комплексом емоційно-вольових, пізнавальних, особистісних властивостей, її світоглядом та спрямованістю, що закладаюся у часі соціалізації.
Поведінка особи в різних ситуаціях впливає на створення механізмів процесу розвитку і формування її психологічної безпеки. Основними є механізми наслідування взірців безпечної поведінки конформності, соціальної оцінки бажаної поведінки, ідентифікації.
Розкриті особливості та основні складові маніпулятивного впливу на особистісну свідомість в інформаційному середовищі дають можливість розпізнати основні ознаки маніпуляцій, а також ефективно їм протидіяти.
Список використаних джерел:
- Васюк К.М. Мішені впливу в сучасній українській телевізійній рекламі Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 2 до Вип. 35. Том ІІІ (15). Київ : Гносис, 2015. С.34-41.
- Ліщинська О. Деструктивний вплив інформаційного простору. Психолог. 2006. № 7 (199). С. 20-23.
- Ложкін Г. Інформаційно-психологічна безпека особистості. Персонал.2003. № 3. С. 78-81.
- Петрик В.М., Кузьменко А.М., Остроухов В.В. та ін. Соціально-правові основи інформаційної безпеки : навчальний посібник / за ред. В.В. Остроухова. Київ : Росава, 2007. 496 с.
- Ткачишина О.Р. Психологічна безпека особистості та явища стереотипізації у сучасному інформаційному середовищі. Психологія: реальність і перспективи : збірник наукових праць РДГУ. 2017. Випуск 8. С. 277-281.
- Ткачишина О.Р. Психологічна безпека у контексті маніпулятивного впливу на свідомість людини. Теорія і практика сучасної психології : збірник наукових праць Класичного приватного університету, Запоріжжя, 2019., № 1, Т. 1. С. 178-183.
- Чалдині Р. Психологія впливу-2. Наука і практика. «Аmazon», 2020. 400 с.
- Юдін О.К., Вогуш В.М. Інформаційна безпека держави : навчальний посібник. Харків : Консур, 2005. 576 с.
