Постановка наукової проблеми та її значення. Процес стрімких змін українського суспільства, який продиктований умовами воєнного стану та іншими значущими чинниками безумовно має відображення у масовій свідомості української молоді. В сучасній ситуації, ціннісні орієнтації виступають вищими принципами, які забезпечують ефективні умови взаємодії в малих соціальних групах та суспільстві в цілому. Система цінностей в суспільстві, їх характер і особливості є своєрідним орієнтиром в формуванні світогляду, мотивів, життєвих перспектив молодої людини. Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд, переконання людини.
Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості.
Провадження освітнього процесу в університеті сьогодні орієнтовано на становлення та розвиток компетентної та освідченої особистості, здатної до усвідомленого та відповідального вирішення різнопланових завдань в умовах невизначеності. Мова йде про освіту, яка розвиває особистість яка свідомо ставиться до проєктування життєвих та професійних завдань.
Мета дослідження полягає у виявленні рівня сформованості та особливостей ціннісно-мотиваційних орієнтацій у першокурсників.
Виклад основного матеріалу. У дослідженні взяли участь здобувачі освіти І курсу факультету психології віком 17-18 років. Загальну вибірку склали 72 особи. Емпіричне дослідження було проведене на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Для проведення емпіричного дослідження та діагностики особливостей ціннісно-мотиваційних орієнтацій були відібрані такі методики: тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва; методика діагностики ціннісних орієнтацій Ш. Шварца; опитувальник термінальних цінностей І.Г. Сеніна; методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса.
Опираючись на отримані результати, можемо констатувати:
- сформованість системи ціннісних орієнтацій має позитивний кореляційний зв’язок з такими сферами життєвої стратегії як сфера професійного життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплень. Тобто, система цінностей дійсно має зв’язок та вплив на формування життєвих стратегій. Чим чіткішою є система ціннісних орієнтацій, тим краще майбутній фахівець будує життєву перспективу яка пов’язана з даними життєвими сферами;
- ціль в житті, тобто сенс життя як майбутні досягнуті цілі, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою захоплень. Тобто, чим більше студент надає перевагу у досягненні майбутніх цілей та перспектив, тим частіше він обирає реалізацію в професійній або творчій сферах;
- процес життя, тобто сенс життя в отримуванні задоволення від процесу життя, має позитивний кореляційний зв’язок з сферою захоплень. Тобто студенти які бажають отримувати задоволення від життя тут і зараз надають перевагу в самореалізації в творчій сфері. Саме в цій сфера особистість може отримати задоволення від того що займається улюбленою справою, яка захоплює;
- результативність життя, тобто сенс життя в уже наявних досягненнях та спогадах, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя та сферою захоплень. Тобто юнаки, які розуміють сенс життя в спогадах та здобутих досягненнях надають перевагу у самореалізації на роботі або в творчості. В цих сферах вони матимуть можливість насолоджуватись закінченими витворами (сфера захоплень), закінчений результат яких приносить задоволення, а також спогади як вони їх робили, а також здобутою омріяною посадою;
- локус-Я, тобто схильність першокурсника вважати, що його вміння та здібності можуть змінити хід ситуації, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти, сферою захоплень. Будуючи свою життєву стратегію, юнак бере до уваги свої вміння, компетентності, навички та надає перевагу у самореалізації в цих сферах, тому що саме в них він може не лише використати свої знання на практиці, а й також покращити, вдосконалити їх аби досягти успіху;
- локус-Життя, тобто усвідомлення підлітком свободи та можливості самостійно керувати життям, має позитивні кореляційні зв’язки з сферою професійного життя, сферою навчання і освіти. Тобто юнаки, які відчуваюсь в собі силу, відчувають себе вільними і здатними міняти події життя, надають перевагу самореалізації у професійні сфері життя та в сфері навчання й освіти. Студенти впевнені що здатні самостійно, без втручання зовнішніх факторів, досягти самореалізації у вибраній сфері;
- мотивація досягнення успіху має позитивні кореляційні зв’язки з професійною сферою життя та сферою навчання й освіти. Тобто, багато юнаків які не бояться невдач, які цілеспрямовано крокують до цілі надають перевагу даним сферам;
- помічена тенденція до негативного кореляційного зв’язку між локус-Я, локус-Життя та сферою сімейного життя. Тобто, чим менше юнак впевнений у своїх силах, чим менше вірить що події життя можна змінити, тим більше він намагається самореалізуватись в сімейній сфері. Це не обов’язково створення сім’ї, це швидше прагнення особистості у всьому допомагати рідним, сприяти сімейному благополуччю;
- помічена тенденція до позитивного кореляційного зв’язку між локус-Я та сферою суспільного життя. Тобто можна висунути гіпотезу чим більше юнак впевнений у власних силах, тим більше він прагне будувати свою життєву стратегію опираючись на сферу суспільного життя, на цілі які передбачають досягнення гармонії в суспільстві, виконання діянь які благополучно впливатимуть на соціум.
Висновки та перспективи подальших досліджень. З отриманих результатів можна зробити висновок, що мотиваційно-ціннісні орієнтації студентів є динамічним процесом, однак нам вдалося виявити деякі особливості та закономірності.
Досліджувані студенти будуючи свої життєві плани зазвичай прагнуть самореалізовуватись та розвиватись у таких сферах, як професійна сфера життя, сфера навчання й освіти, сфера захоплення. Тобто, можна говорити про тенденцію до пошуку справи яка приноситиме їм задоволення та матеріальний дохід.
Важливим є те, що приорітетом і найважливішою ціллю для себе переважна більшість визначити сфери навчання й освіти, що свідчить про бажання навчатись, саморозвиватись, опановувати нові та вдосконалювати уже наявні здібності й навички.
Студенти з чіткою життєвою стратегією та перспективою характеризуються впевненістю у своїх силах, об’єктивністю самооцінки, усвідомленням того що здатні змінити події життя, мотивацією досягнення успіху, цілеспрямованістю, а також сформованою системою ціннісних орієнтацій, якою вони керуються будуючи власну перспективу та цілі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у лонгитюдному дослідженні даної проблеми.
Список використаних джерел
- Гріньова О. М. Психологічні особливості авторського життєвого вибору в юнацькому віці. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологічні науки. 2018. Вип. 1(47). С. 155-159.
- Кабиш-Рибалка А. В. Життєві стратегії як творчі засоби проектування життєвого шляху особистості. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2016. № 5. С. 95–99.
- Кульчицька А. В., Динь О. Ціннісно-смислові уявлення в професійній діяльності психолога. Психологія. Цінності. Особистість: міжнарод. зб. наук. пр. / за ред.. М.З. Степуляка, І.Ю. Філіппової. – Луцьк: Волинь поліграф, 2016. – С. 148-151.
- Кульчицька А. В., Мудрик А. Б., Соціально-психологічні особливості ціннісної сфери студентів-психологів. Міжнародна науково-практична конференція «Психологія. Цінності. Особистість.»; тема: «Ціннісно-смислові уявлення в професійній діяльності психолога», 22-24 червня 2016р. Луцьк-Світязь, С. 167-171.
- Лаба О. I. Життєві стратегії молоді в умовах соціокультурної трансформації. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. 2010. № 4 (8). С. 85–90.
