Питання безпеки, а особливо у теперішній час, дуже близьке та чутливе у нашому повсякденному житті. Зважаючи на кількість переміщених осіб та на ситуацію в країні, випадки насильства постійно зростають. Невпевненість у завтрашньому дні та постійне відчуття небезпеки змушують людей відчувати себе у тривозі та страху за сьогоднішній день та майбутнє. Усі сили ідуть на потребу у виживанні та здатність протриматись ще хоч якийсь час. У зв’язку з цим є нагальна потреба у збільшені допомоги людям з їх психологічними та соціальними потребами.
Згідно теорії потреб А. Маслоу людина може розвиватись тільки тоді коли задоволені її базові потреби (їжа, вода, сон, безпека, житло). Спілкування з друзями, родиною, коханою людиною також дає людині відчуття безпеки, підтримки та стабільності. Кривдники першочергово обмежують доступ особи до розпорядженням своїм тілом, часом та можливості розвитку. Вони забороняють особі спілкуватись з родиною, друзями та близькими людьми, намагаються контролювати про що говорить особа з іншими, куди ходить, запитують про що думає. Ретельно слідкують за рухами, поведінкою, словами потерпілої. Вказують що говорити, як себе поводити, у що одягатись та коли виходити за межі дому. Таким чином вони отримують владу та контроль над життям та поведінкою людини.
Кривдники завжди прагнуть мати владу та контроль над потерпілою особою, це дає їм почуття безпеки та власної величі. Більш за все вони бояться виходу потерпілої особи за рамки та правила, які вони встановили, тому що тоді вся їхня багаторічна «робота» над стосунками з потерпілою особою зруйнується як картковий будиночок та вони втратять увесь свій світ. Потерпілу особу вони сприймають як свій «проєкт», сенс його життя та спосіб самостведитись. Зазвичай кривдники перекладають сплески агресії та девіантної поведінки на інших, які наче б то їх провокують. Насильство відбувається циклічно та немає верхньої межі, коли воно може закінчитись. Чим більше потерпіла йде на поступки та «приймає правила гри» тим частіші, непослідовні та непередбачувані стають вчинки кривдника.
У осіб, які довший час перебувають у ситуації насильства відбуваються незворотні зміни: тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (добровільна соціальна ізоляція, деперсоналізація, дереалізація, небажання спілкуватись, кататонічний синдром), поведінкові розлади ( агресія, асоціальна і злочинна поведінка, схильність до насильства), а також вони більш схильні до зловживання алкоголем та наркотичними засобами. Ці всі прояви насправді є «нормальною реакцією на ненормальні події» [Joshi, PT and Deborah O’Donnell 2003 Consequences of child exposure to war and terrorism. Clinical Child and Family Psychology Review 6(4):279-291].
Здатність володіти та керувати своїми потребами не є вродженою. Потреби формуються, розвиваються та контролюються свідомістю, самоцінністю та переконаннями людини. Саме тому особистість в умовах кризи та конфлікту втрачає життєву наснагу та бажання розвиватись. Чим довше людина живе в конфлікті та насильстві, тим більше підвищується ризик розвитку багатьох та тривалих форм фізичної, психологічної та соціальної дезадаптації. Щоб потроху виходити з цього стану потрібно систематично повертати відчуття контролю над життям «тут і зараз», не ставити перед собою недосяжних цілей, «маленькими кроками» проживати кожен день. Робити те, на що вона може впливати (душ, догляд за тілом, готування їжі, прибирання, купівля продуктів, прогулянки). Потрібно вчитись домовлятись з собою та діяти. Розвивати в собі самостійність, відповідальність, самодостатність та позитивне мислення. Самооцінка стає стійкішою з розвитком особистісної та соціальної ідентичності [Е.Еріксон]. Потрібно вибудовувати власні кордони, не дозволяти іншим переходити їхні межі та не зазіхати на кордони інших осіб. Організовувати, планувати та контролювати свої дії та поведінку, а також аналізувати та оцінювати результати. На розкриття потенціалу особи, яка тривалий час перебувала в умовах кризи, потрібен час, терпіння та систематичність. Підтримка, увага, адекватні умови до можливостей дозволять перебороти кризу та відновити навички здібностей та критичного мислення.
Психіка людини дуже пластична та при правильному підході здатна швидко адаптуватись до нових умов життя.
