В умовах війни та постійного стресу, психотерапія набуває особливої важливості для підтримки психічного здоров'я бійців і ветеранів, а також сімей, які зазнали втрат через військові дії. Вибір правильного психотерапевтичного підходу може бути вирішальним фактором успіху терапевтичного процесу. У цій статті розглядається поняття «люблячої присутності» методу Хакомі як ефективної моделі психотерапевтичної взаємодії в умовах бойових дій.
Хакомі – це форма соматичної психотерапії, що базується на принципах холістичного відтворення досвіду, заснована Роном Куртом (Ron Kurtz) у 1970-х роках [3]. Курц поєднав лінію Райха та Лоуена з основними принципами буддизму та даосизму, такими як усвідомленість, ненасилля і співчуття. В основі методу лежить ідея про те, що психічні травми та стреси можна переробити через безпосереднє занурення у внутрішній досвід. Метод Хакомі має три основні принципи: роботу з відтворенням досвіду, використання люблячої присутності та підтримку процесу самоорганізації клієнта.
«Любляча присутність» є фундаментальним принципом у методі Хакомі [2], який відіграє важливу роль у психотерапевтичному процесі. Цей принцип описує позицію терапевта, який повинен бути присутнім, уважним, співчутливим та повним доброзичливості до свого клієнта. У цій статті ми розглянемо різні аспекти поняття «люблячої присутності» та їх значення для психотерапевтичної взаємодії.
Співчуття є ключовим компонентом люблячої присутності. Терапевт намагається відчути та розуміти переживання клієнта, ставлячись до них з повагою та співчуттям. Нейронною основою спільної регуляції є співчуття, яке відрізняється від емпатії. Тоді як емпатія часто включає відчуття чужого болю, співчуття передбачає спостереження за стражданням іншого, не розділяючи та не відчуваючи відповідальність за його біль [5]. Співчуття ґрунтується на тому принципі, що ми поважаємо як страждання, так і радість інших, і ми шануємо здатність інших відчувати власний біль. Це також базується на принципі, що ми повинні почати з уваги на власний біль і страждання.
Співчуття не зумовлене потребою «виправити» іншу людину; це забезпечує спокійний вентральний стан блукаючого нерву парасимпатичної нервової системи [4], що дозволяє нам ставитися до болю інших (або світу), не переживаючи. Хоча співчуття не означає не-дії, ми обираємо наші дії мудро, щоб ми могли взаємодіяти з іншими таким чином, щоб випадково не натякати, що вони зламані або слабкі. Такий підхід до співчуття не означає, що ми осторонь або надмірно відсторонені від інших. Співчуття допомагає терапевту краще розуміти світогляд клієнта та його потреби, що сприяє підбору оптимальних методів роботи.
Активне слухання передбачає зосередження терапевта на словах, емоціях та мові тіла клієнта. Це означає, що терапевт не просто слухає, а й сприймає та аналізує інформацію, що надається клієнтом, щоб краще розуміти його внутрішній світ та потреби. Доброзичливість виявляється в ставленні терапевта до клієнта, яке включає тепло, підтримку та відсутність осуду. Терапевт має створювати атмосферу, в якій клієнт відчуває себе прийнятим та поважаним, що сприяє відкритості та довірі.
Присутність у моменті означає, що терапевт зосереджується на поточному досвіді клієнта, а не на минулому чи майбутньому [1]. Такий підхід допомагає клієнту краще зрозуміти свої відчуття та емоції, що виникають тут і зараз, та дає змогу працювати з ними безпосередньо під час терапевтичного процесу. Уважність є потужним інструментом, який допомагає тілу-розуму зрозуміти й інтегрувати травматичний досвід. Уважність, що застосовується з усвідомленням травматичної динаміки, виконує кілька функцій:
1. Введення клієнтів в атмосферу спокою і тиші.
2. Уповільнення діяльності нервової системи і заспокоєння організму. Середня префронтальна кора є активується, дозволяючи відновити зв’язки з гіпокампом, що важливо для структурування та відновлення спогадів.
3. Надання клієнтам можливості слухати себе, коли вони є свідками та присутніми у даний момент.
Цих трьох функцій насправді важко досягти травмованому клієнту без уважності.
Любляча присутність також передбачає невтручання терапевта у внутрішній процес клієнта. Терапевт створює безпечне середовище для клієнта, але не намагається керувати або змінювати його переживання. Замість цього, терапевт допомагає клієнту самостійно зрозуміти свої відчуття та емоції, а також знайти власні шляхи до розв'язання проблем.
Терапевт має бути відкритим до досвіду клієнта, незалежно від того, наскільки він може відрізнятися від власного досвіду або переконань терапевта. Це означає прийняття його думок, переживань та почуттів безумовно та без судження. Таке ставлення дозволяє клієнту відчути себе зрозумілим, прийнятим та підтриманим.
Застосування поняття «люблячої присутності» у психотерапевтичному процесі сприяє встановленню глибокого зв'язку між терапевтом та клієнтом, що є основою для успішного лікування та розвитку. Особливо важливою є любляча присутність у роботі з особами, що зазнали військових травм та стресів, адже ці особи часто мають високий рівень тривоги, депресії та інших психічних розладів. Любляча присутність допомагає створити атмосферу довіри та безпеки, яка сприяє відкритості клієнта, що дозволяє ефективніше працювати з його проблемами.
У контексті бойових дій, метод Хакомі з поняттям «люблячої присутності» може бути особливо корисним для роботи з такими проблемами, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривога, депресія, втрата сенсу життя, адаптація до мирного життя та інші психологічні наслідки війни. Метод Хакомі та поняття люблячої присутності можуть бути корисними для допомоги бійцям, ветеранам та їхнім сім'ям у справлянні з психічним навантаженням, відновленні психічного здоров'я та адаптації до повсякденного життя.
Любляча присутність допомагає створити атмосферу довіри та безпеки, яка сприяє відкриттю та обговоренню травматичних подій. Така атмосфера підтримки та співпереживання сприяє встановленню зв'язку між терапевтом і клієнтом, що є важливим для ефективної психотерапії. Крім того, любляча присутність допомагає клієнту зосередитись на своїх внутрішніх переживаннях, розуміти та переробляти їх, що призводить до покращення психічного здоров'я та загального благополуччя.
Використання методу Хакомі та люблячої присутності може сприяти відновленню психічної рівноваги, покращенню самопочуття та поверненню до нормального життя. Це досягається завдяки тому, що клієнт має можливість досліджувати та переживати свої емоції та спогади в безпечному середовищі, отримуючи підтримку та розуміння від терапевта.
Висновки. Поняття «люблячої присутності» методу тілесно-орієнтованої психотерапії Хакомі є ефективною моделлю психотерапевтичної взаємодії, особливо у випадках, коли клієнти стикаються з наслідками бойових дій. Такі аспекти люблячої присутності, як емпатія, активне слухання, доброзичливість, присутність у моменті, невтручання та відкритість до досвіду клієнта, сприяють створенню глибокого зв'язку між терапевтом та клієнтом, що є важливою умовою успішного лікування.
Застосування методу Хакомі та поняття «люблячої присутності» у роботі з особами, які зазнали військових травм та стресів, може сприяти ефективній адаптації до мирного життя, покращенню психічного здоров'я та відновленню соціального функціонування.
Перспективним напрямком роботи бачиться розробка адаптивних програм підтримки та реабілітації для учасників бойових дій, ветеранів, їх сімей та інших осіб, які зазнали військових травм та стресів, з використанням методу Хакомі та практикуючи «люблячу присутність» терапевта стосовно клієнта.
Джерела та література:
- Hakomi MIndfulness-Centered Somatic Psychotherapy: A Comprehensive Guide to Theory and Practice. W.W. Norton Publicshing, 2015. – 335 p.
- Ron Kurtz, Donna Martin. The Practice of Loving Presence: A Mindful Guide To Open-Hearted Relating. Stone's Throw Publications, 2019. – 144 p.
- Ron Kurtz. Body-Centered Psychotherapy: The Hakomi Method. LifeRhythm Books, 1991. – 256 p.
- Stephen W. Porges, Deb Dana. Clinical Applications of the Polyvagal Theory: The Emergence of Polyvagal-Informed Therapies. Kindle Edition, 2018. - 425 p.
- Stephen W. Porges. Polyvagal Safety: Attachment, Communication, Self-Regulation. W. W. Norton & Company, 2021. – 320 p.
