НЕБЛАГОПОЛУЧНА СІМ’Я ЯК ПСИХОГЕННИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ

Дитяча агресивність – це складний психологічний феномен, який може мати серйозні наслідки для індивіда та суспільства в цілому. В останні десятиліття велика увага приділяється вивченню факторів, що впливають на розвиток цієї проблеми. Одним з найважливіших з них є сімейне середовище, особливо його неблагополучність [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7 та ін.].

У неблагополучних сім'ях часто спостерігається високий рівень конфліктів та напруги. Батьки можуть постійно суперечити, сваритися або виявляти агресивність один до одного. Це середовище створює постійний стрес для дитини, яка може відчувати небезпеку та нестабільність. Також батьки в неблагополучних сім'ях часто використовують негативне спілкування та виховання.

Дитина в неблагополучній сім'ї може відчувати відсутність емоційної підтримки з боку батьків. Батьки можуть бути зайняті власними проблемами або неспроможні надати необхідну увагу та підтримку. Це призводить до відчуття самотності та відсутності безпеки у дитини.

У найекстремальніших випадках неблагополучна сім'я може бути характеризована наявністю фізичного або емоційного насильства. Дитина, яка свідомо переживає насильство вдома, може навчитися вирішувати конфлікти через агресію та насильство, наслідуючи поведінку батьків.

У неблагополучних сім'ях може бути відсутнє моделювання позитивної поведінки через переважання негативних сценаріїв. Батьки можуть демонструвати агресивність, висловлювати негативні емоції або використовувати насильство в розв'язанні конфліктів. Дитина, яка перебуває в такому середовищі, не має можливості відчути та навчитися конструктивних способів взаємодії та вирішення проблем.

У неблагополучних сім'ях може бути відсутнє наявність позитивних рольових моделей. Батьки можуть не відображати цінностей таких як толерантність, співчуття, та емпатія. Це призводить до того, що дитина не отримує зразка позитивної поведінки та не навчається ефективним способам взаємодії з іншими.

Неблагополучна сім'я може бути характеризована відсутністю внутрішньої безпеки для дитини. Наприклад, конфлікти між батьками або недостатня увага до дитини можуть створювати відчуття страху та незахищеності. Це може сприяти виникненню агресивної поведінки як способу захисту від загрози.

Відсутність емоційної підтримки може негативно впливати на емоційний розвиток дитини. Вона може не навчитися ефективно виражати свої почуття та розуміти почуття інших людей і це може призводити до загострення агресивних реакцій у взаємодії з оточуючими.

Відсутність емоційної підтримки може також створювати небезпеку психічного травмування для дитини. Наприклад, недостатня увага або відхилення батьків можуть призвести до розвитку депресії чи тривожних розладів. Це може стимулювати дитину виявляти агресивну поведінку як спосіб вираження внутрішнього болю та дискомфорту.

Таким чином, відсутність емоційної підтримки у неблагополучній сім'ї є серйозним чинником, що сприяє розвитку дитячої агресивності. Розуміння цього аспекту дозволяє розробляти ефективні психологічні програми підтримки для дітей та їх сімей, спрямованих на зменшення ризику агресивної поведінки та покращення емоційного благополуччя.

Отже, неблагополучне сімейне середовище є важливим фактором, який сприяє розвитку дитячої агресивності. Розуміння психологічних особливостей цих сімей дозволяє розробляти ефективні стратегії психологічної підтримки дитини та її сім'ї. Необхідно вдосконалювати програми психосоціальної підтримки для неблагополучних сімей та надавати допомогу в розвитку позитивних стратегій виховання та спілкування, які сприятимуть зменшенню дитячої агресивності і підвищенню рівня благополуччя дитини.

Джерела та література

1. Балута В. О., Іванова О. М. Домашнє насильство: проблемні питання та шляхи їх вирішення. Запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознаками статі: проблемні питання в умовах російської агресії : матеріали Міжнар. круглого столу (12 жовт. 2022 р.) / Міжнар. економіко-гуманітар. ун-т ім. акад. С. Дем’янчука. Одеса, 2022. С. 25–28. URL: http://dspace.megu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3048 http://surl.li/przcm
2. Баран А. В. Домашнє насильство: історичні аспекти. Європейські перспективи. 2021. № 4. С. 138–141. URL: https://ep.unesco-socio.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/138-_Baran.pdf
3. Буряк К. М. Проблема насильства у сім’ї в Україні. Запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознаками статі: проблемні питання в умовах російської агресії : матеріали Міжнар. круглого столу (12 жовт. 2022 р.) / Міжнар. економіко-гуманітар. ун-т ім. акад. С. Дем’янчука. Одеса, 2022. С. 32–34. URL: http://dspace.megu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3048
4. Велічко Г. В. Види насильства над дітьми. Актуальні проблеми дошкільної освіти: теорія та практика : матеріали ІІ Всеукр. конф. здобувачів вищої освіти і молодих учених (04 листоп. 2022 р.). Одеса, 2022. Вип. 2. С. 83–87. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16248
5. Михайлишин У. Б. Особливості проявів тривожності неповнолітніх делінквентів. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. Вип. 13. С. 186-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2013_13_23
6. Мітченко К. В., Селецька Л. Є. Психологічне насилля як складова домашнього насилля. Scientific progress: innovations, achievements and prospects : the 5 th International scientific and practical conference. Munich, Germany. 2023. С. 286–294. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/47556/1/SCIENTIFIC-PROGRESS-INNOVATIONS-ACHIEVEMENTS-AND-PROSPECTS-6-8.02.23.pdf#page=289
7. Яновська Т. А. Особливості кризи міжособистісних стосунків між підлітками та батьками. Кризи життєвого простору особистості, сім’ї та соціальних інституцій : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.(з міжнар. участю), 15–17 лют. 2013 р. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України [та ін.]. Полтава, 2013. С. 243–247.