МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ В РОБОТІ З ПСИХОТРАВМАМИ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Повномасштабна війна в Україні спричинила серйозні психоемоційні труднощі у студентської молоді: тривогу, втрати, переселення, порушення звичного життя та складнощі в навчанні. Це призводить до глибоких психотравм, що негативно впливають на мотивацію, емоційний стан і соціальну адаптацію [4, с. 211].

Виникає потреба у впровадженні ефективних психологічних програм, спрямованих на подолання наслідків травми та зміцнення стресостійкості.

Варто враховувати, що психологічний стан студентів під час воєнних дій є критично важливим чинником їхнього подальшого професійного становлення, особистісного розвитку та повноцінної участі в житті суспільства. Саме тому своєчасна діагностика, психологічна підтримка та профілактика негативних наслідків психотравматичних переживань мають стратегічне значення для збереження психічного здоров’я нації [5, с. 19].

Проблема травматичного стресу розглядалася у працях О. Блинова, Н. Жигайло, Л. Карамушка,  Ю. Снігур, Н. Савелюка, Т. Титаренко, О. Туриніна, О. Шевякова та ін. У роботах вчених висвітлюються загальні механізми переживання психотравми та підходи до психологічної допомоги. Однак, недостатньо розробленими залишаються практичні аспекти психологічної корекції саме для українських студентів, які пережили воєнні події. Травмуючі ситуації можуть спричинити емоційний шок, безпорадність, дезадаптацію. Тому актуальним є створення ефективних методик для подолання наслідків психотравм і підтримки ментального здоров’я студентської молоді в умовах війни.

Метою терапії в роботі з травмою війни – це трансформація важкого досвіду шляхом залучення внутрішніх ресурсів людини та розвитку навичок керування ними. Це дозволяє зберігати внутрішню рівновагу та цілісність навіть у кризових обставинах. Особистісні ресурси стають опорою для психологічної стійкості, формують віру у власні сили та здатність подолати наслідки травми, а також слугують основою для ефективних захисних механізмів.

Ми розглядаємо травму не лише як джерело страждань, а й як потенціал для особистісного зростання. Психологічна травма може стати поштовхом до внутрішніх змін і відкриття нових ресурсів, які допомагають долати труднощі [6].

Такий підхід орієнтований на те, щоб бачити у важкому досвіді можливості для відновлення, зміцнення внутрішньої стійкості та розвитку нових життєвих орієнтирів.

Розглянемо методи психологічної корекції для українських студентів, які пережили психотравми під час війни, зокрема:

– експрес-техніка «6 секунд»: ця методика допомагає розірвати зв’язок зі стресом, наприклад, через твердження «Мій розум насторожений, але моє тіло розслаблене», глибоке дихання і внутрішнє командування: «Стоп!» при безсонні або тривозі. Це допомагає заспокоїтися в стресових ситуаціях, таких як водіння чи нервозність;

– м’язова релаксація (метод Джекобсона): техніка, що включає послідовне напруження та розслаблення м’язів для зняття фізичної напруги. Наприклад, можна напружити кулак на кілька секунд, а потім повністю розслабити його. Це допомагає усвідомити різницю між напругою та релаксацією.

Досвід роботи психотерапевтів із воєнними травмами свідчить, що процес загоєння відбувається завдяки застосуванню таких методів, як:

– техніка швидких рухів очей (EMDR) – це ефективний метод для лікування психічних травм, зокрема ПТСР. Вона допомагає «переробити» травматичні спогади, зменшуючи емоційну напругу, активуючи природні механізми обробки пам’яті за допомогою специфічних рухів очей;

– техніка «хейвенінг» (зона безпеки) – дуже ефективна при посттравматичному синдромі, допомагаючи відновити стресостійкість і емоційну стабільність. Це включає погладжування (по обличчю, плечах, долонях) і розумові вправи (наприклад, рахунок або наспівування). Повторення фраз типу «Я в безпеці» допомагає знизити напругу, вивільняючи серотонін [1, с. 76-77].

Серед ефективних методів емоційного розвантаження доцільно використовувати техніки «Щоденник емоцій» та «Вивільнення емоцій», які сприяють зниженню рівня внутрішнього напруження та покращенню емоційної стабільності студентів [3, с. 27].

«Щоденник емоцій» передбачає регулярне фіксування власних переживань, що допомагає усвідомити й опрацювати емоції, зменшуючи психологічне навантаження.

«Вправи на вивільнення емоцій», зокрема техніка «лист злості», дозволяють безпечно висловити накопичені негативні емоції. Письмове викладення думок із подальшим символічним їх знищенням (наприклад, розриванням або спаленням аркуша) сприяє внутрішньому очищенню та відновленню емоційного балансу [2, с. 12].

Отже, щоб допомога студентам, які пережили травму війни, була результативною, вона повинна бути всебічною, індивідуалізованою та чутливою до їхніх потреб. Психологічна допомога повинна не лише полегшити прояви психотравми, а й активізувати внутрішні сили особистості, підтримати емоційне відновлення, стабілізацію та дати поштовх до подальшого розвитку і самореалізації навіть в умовах невизначеності та стресу.

Джерела та література

1. Блинова О., Головкова Л., Шевяков О. Філософський та соціокультурний виміри особистості. Психологічна безпека. Антропологічні вимірювання. Філософські дослідження. 14, 2018. C. 73-83. URL: https://ampr.ust.edu.ua/article/view/150750/155906
2. Жигайло Н., Шолубка Т. Формування психологічної стійкості студентів ЗВО під час війни. Вісник Львівського університету. 2022. Вип. 14. С. 3-14.
3. Карамушка Л.М., Снігур Ю.С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. 2020. № 55. С. 23-30.
4. Савелюк Н.М. Переживання стресу студентством в умовах воєнного стану як значущий чинник професійного становлення. Теорія і практика підготовки конкурентоспроможного фахівця як вектор освітніх парадигм: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (29-30 вересня 2022 року, м. Тернопіль). Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2022. С. 208-213.
5. Титаренко Т.М. Технології соціально-психологічної реабілітації та способи відновлення психологічного здоров’я особистості в умовах тривалої травматизації. Способи підвищення соціально-адаптивних можливостей людини в умовах переживання наслідків травматичних подій : метод. рек. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології ; за наук. ред. Т.М. Титаренко. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2017. C. 7-23.
6. Туриніна О.В. Особливості психологічних травм війни та шляхи їх подолання у населення. Вісімдесят другі економіко-правові дискусії. Серія: Соціальні та гуманітарні науки: матеріали Міжнародної мультидисциплінарної наукової інтернет-конференції (м. Львів, Україна, м. Ополе, Польща, 29-30 січня) / редкол.: О. Патряк та ін. ГО «Наукова спільнота», WSZIA w Opolu. Львів : ФОП Шпак В.Б. 2024. 221 с.