Незважаючи на зростаючу увагу до теми психічного здоров’я в Україні, питання практичного впровадження ресурсного підходу у систему психологічної допомоги, освіти та соціального супроводу досі залишається фрагментарним. Відсутність системної інтеграції ресурсно-орієнтованих програм у державну політику, низький рівень обізнаності фахівців про специфіку підходу, а також обмеженість інституційної підтримки – це лише частина бар’єрів, які ускладнюють ефективну реалізацію потенціалу цього напрямку. Таким чином, виникає необхідність наукового осмислення теоретичних засад, методологічних підходів та практичних механізмів застосування ресурсного підходу для збереження і відновлення психічного здоров’я громадян України в умовах суспільної кризи.
Кондратюк С. М. у своїх працях стверджує про значущість ресурсності особистості для повноцінного функціонування психологічного здоров’я (Контратюк, 2022). Теорія ресурсності розробляється та застосовується на Заході вже майже чотири десятиліття. Концепція ресурсності стосується здатності ефективно використовувати внутрішні (особисті) та зовнішні (соціальні) ресурси. Таким чином, вона охоплює два виміри застосування навичок (наприклад, особисту ресурсність та соціальну ресурсність) (Lai, 2021). Науковці стверджують, що ресурсність важлива для запобігання депресії та зміцнення психічного здоров'я. Визначено три теоретичні виміри ресурсності: самоконтроль, самокерування та самоефективність (Zauszniewski, 1995).
Українська науковиця Музичко Л. у результаті емпіричних розвідок виявила, що резильєнтність осіб, які переживають тривалий стрес, взаємопов’язана з психологічною ресурсністю. Встановлений факт дає розуміння, що «для плекання резильєнтності особистості практичним психологам при наданні допомоги клієнтам, які потерпають від наслідків тривалого стресу, важливо зосередитися на роботі з їхньою самооцінкою з метою посилення впевненості у собі, а також ресурсною складовою особистості з метою підвищення обізнаності людини щодо власних ресурсів, вироблення вміння їх використовувати та відновлювати» (Музичко, 2023: 33).
Про обґрунтованість твердження про психологічну ресурсність як основу психоемоційного здоров’я особистості стверджує українська дослідниця Кічук А. В. Зокрема це підтверджують значущі коефіцієнти кореляції між показниками психоемоційного здоров’я та показниками психологічної ресурсності. Дослідниця стверджує, що параметр «віра в добро» доцільно осмислювати як ресурс, що впливає на психоемоційне здоров’я (Кічук, 2021).
Також наукові розвідки здійснюються у напрямку вивчення окремих аспектів відновлення психологічних ресурсів особистості. Наприклад, дослідження природи як ресурсу психологічного відновлення (Трибулькевич, 2024) або особливості відновлення ресурсів у різних вікових чи професійних категорій (Ojio et al., 2021; Мірошниченко, Косигіна, 2024). Також є свідчення про існування взаємозв’язку соціальної підтримки та психічного здоров’я, яке продемонструє обґрунтованість ідей та проектів підтримки психічного здоров’я та благополуччя під час війни шляхом підвищення соціальної згуртованості громади (Kostruba & Kostruba, 2024).
Висновки. Здійснений огляд теоретичних і емпіричних досліджень засвідчує, що ресурсний підхід є ключовою парадигмою у забезпеченні ефективної підтримки та відновлення психічного здоров’я індивідів в умовах підвищеного психосоціального навантаження. Акцент на виявленні, мобілізації та розвитку внутрішніх і зовнішніх ресурсів особистості — таких як соціальна підтримка, емоційна стійкість, когнітивні стратегії подолання, сенс життя тощо — сприяє підвищенню психологічної опірності, зниженню рівня дистресу та формуванню адаптивних моделей реагування на стресові впливи. З позицій інтегративного підходу, ресурсне забезпечення психічного здоров’я розглядається як динамічний процес, що потребує міждисциплінарної взаємодії, індивідуалізованих інтервенцій і контекстуального аналізу. Таким чином, ресурсний підхід не лише посилює ефективність психопрофілактичних та реабілітаційних програм, а й створює методологічну основу для формування сталих практик психічного благополуччя в суспільстві.
Література
- Кічук, А. В. (2021). Психологічна ресурсність як основа психоемоційного здоров’я особистості. Журнал сучасної психології, (3), 92-98. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-11
- Кондратюк, С. М. (2022). Активізація ресурсів особистості – запорука збереження психологічного здоров’я. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2, 81-85. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.13
- Мірошниченко, О., Косигіна, О. (2024). Відновлення ресурсного стану вчителів в умовах перманентного стресу: аналіз реалій України та Польщі. Українська полоністика, 22(1), 121-132. https://doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.ped-4
- Музичко Л. (2023). Психологічна ресурсність особистості та її резильєнтність. Журнал соціальної та практичної психології, 1, 28-33. https://doi.org/10.32782/psy-2023-1-5
- Трибулькевич, К. (2024). Природа як ресурс для відновлення в умовах воєнних дій. Вісник Національного університету оборони України, 77(1), 159–164. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-77-1-159-164
- Kostruba, N., & Kostruba, A. (2024). Social support as a factor of mental health in wartime conditions: Communication and interaction. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 30(1), 39-45. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2024.39
- Lai, C. Y. (2021). Resourcefulness Theory and Its Research and Application in Psychiatric and Mental Health Nursing. The journal of nursing, 68(1), 6–12. https://doi.org/10.6224/JN.202102_68(1).02
- Ojio, Y., Mori, R., Matsumoto, K., Nemoto, T., Sumiyoshi, T., Fujita, H., Morimoto, T., Nishizono-Maher, A., Fuji, C., & Mizuno, M. (2021). Innovative approach to adolescent mental health in Japan: School-based education about mental health literacy. Early intervention in psychiatry, 15(1), 174–182. https://doi.org/10.1111/eip.12959
- Zauszniewski J. A. (1995). Theoretical and empirical considerations of resourcefulness. Image--the journal of nursing scholarship, 27(3), 177–180. https://doi.org/10.1111/j.1547-5069.1995.tb00855.x
inforum.in.ua@ukr.net