ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНА СФЕРА ВОЛОНТЕРІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

В умовах повномасштабної війни російської федерації (далі – рф) проти України, спостерігається істотна переорієнтація ціннісних орієнтацій громадян. Зазначені події вплинули на переосмислення особистісних пріоритетів, сприяли руйнуванню усталених соціальних стереотипів та посиленню значимості базових життєвих цінностей: безпеки, життя, здоров’я, взаємодопомоги, гідності, свободи тощо [2, с. 16]. Вважаємо, що війна є підґрунтям для активного формування нової ціннісно-мотиваційної парадигми, у межах якої особливе місце посідає волонтерська діяльність.

Ціннісні орієнтації виступають важливою складовою внутрішньої структури особистості та формують її стійку спрямованість у взаємодії з навколишнім соціальним середовищем. Загалом, ціннісні орієнтації репрезентують систему уявлень, переконань, інтересів і потреб індивіда, що мають ієрархічну організацію та визначають смисложиттєві орієнтири особистості [3, с. 9]. Ціннісно-мотиваційна сфера безпосередньо впливає на формування особистісних пріоритетів, оцінку соціальної реальності, вибір моделей поведінки, постановку цілей, а також на розгортання мотиваційних програм діяльності [3, с. 10].

У психологічному вимірі ціннісні орієнтації є регулятором свідомої активності індивіда, спрямовуючи його поведінку відповідно до інтегрованих цілей і переконань. При цьому, вони формують основу для визначення життєвих установок, що сприяють самореалізації, соціальній адаптації та забезпеченню внутрішньої цілісності особистості [5, с. 117]. Особливого значення ціннісно-мотиваційна сфера набуває у кризових ситуаціях, оскільки виступає чинником збереження психологічної стійкості, соціальної відповідальності та суб’єктності особистості.

Значний внесок у дослідження формування ціннісних орієнтацій особистості, в тому числі волонтера, зробили такі вчені як: Л. Кольберг і П. Якобсон, які підкреслювали важливість ціннісного компоненту у становленні особистості. Наприклад, Л. Кольберг зосереджував увагу на вивченні стадій морального розвитку, які він прагнув узгодити з когнітивними стадіями, описаними Ж. Піаже. На його думку, розвиток моральної свідомості відбувається поетапно і тісно пов’язаний із розумовим дозріванням індивіда. Формування моральних цінностей, з погляду Л. Кольберга, є результатом активного пізнання й інтеріоризації соціальних норм, що дозволяє особистості переходити на вищі рівні моральної регуляції поведінки [4, с. 71].

У свою чергу, П. Якобсон акцентував увагу на психологічних аспектах дозрівання людини, пов’язуючи їх із процесами соціалізації та змінами в особистісному ядрі. Науковець розглядав соціальну зрілість як результат динамічних зрушень, які відбуваються у внутрішній структурі особистості під впливом засвоєння нових або вже наявних цінностей, норм і соціальних правил. За П. Якобсоном, саме такі зміни є визначальними для формування зрілої, соціально адаптованої особистості [4, с. 72].

З огляду на важливу роль цінностей у житті особистості, проблема їх формування стала також об’єктом пильної уваги українських психологів, зокрема С. Максименка, Г. Костюка, С. Рубінштейна та інших. Виділені нами дослідники розглядали ціннісні орієнтації як складову внутрішнього світу особистості, що дає змогу не лише охарактеризувати індивіда, а й виявити структуру його ставлення до різноманітних цінностей матеріального та духовного порядку. Визначення цінностей та їх ієрархічної організації розкриває пріоритети особистості, її життєву спрямованість, систему переконань та мотивів [4, с. 73].

Ціннісні орієнтації, як зазначають дослідники, мають здатність виступати регуляторами діяльності та поведінки, впливаючи на способи прийняття рішень, соціальну взаємодію, професійну самореалізацію тощо. Саме завдяки ним особистість здатна інтегрувати зовнішні вимоги соціуму з власними внутрішніми переконаннями, забезпечуючи гармонійний розвиток у різних сферах життєдіяльності. Зокрема, у наукових працях Т. Титаренко підкреслюється, що в умовах сучасного суспільства однією з ключових умов розвитку особистості є ефективна самореалізація у професійній сфері. Самореалізація передбачає не лише досягнення особистих цілей, але й їхню гармонізацію з вимогами соціуму. При цьому важливо враховувати життєві домагання індивіда, що відображають суб’єктивну оцінку власних потреб, можливостей і водночас – очікувань суспільства. У такому контексті професійна самореалізація виступає засобом досягнення узгодженості між внутрішніми прагненнями особистості та соціальними запитами [7, с. 22].

Позиція Н. Старинської доповнює зазначене, акцентуючи увагу на тому, що професійний розвиток індивіда розпочинається з моменту прийняття нею фаху та активного включення в процес засвоєння професійної діяльності. При цьому, процес супроводжується адаптацією до системи цінностей і вимог, притаманних конкретній професії. Відбувається поступове зменшення суперечностей між особистісними можливостями та професійними вимогами, що сприяє формуванню цілісної мотиваційної структури [6, с. 178]. Таким чином, смислове регулювання життєдіяльності дозволяє людині інтегрувати професійну діяльність у ширший контекст особистісних цілей і цінностей, забезпечуючи більш глибокий рівень професійної та соціальної зрілості.

В умовах війни ціннісні орієнтації формуються під впливом як зовнішніх (соціальних, політичних, морально-етичних), так і внутрішньоособистісних (психологічних, емоційних, когнітивних) чинників [1, с. 103]. Система цінностей волонтера виступає ключовим механізмом залучення до активної соціальної діяльності, забезпечує високий рівень суб’єктності та самореалізації в межах волонтерської практики. Серед провідних цінностей, які детермінують волонтерську поведінку в умовах війни, виокремлюються: альтруїзм, патріотизм, відповідальність, гуманізм, соціальна справедливість, колективізм, емпатія та орієнтація на допомогу іншим [1, с. 104].

Особливого значення в межах волонтерської діяльності набувають професійні ціннісні орієнтації, які тісно пов’язані із загальною системою професійної ідентичності. Вони впливають не лише на вибір виду волонтерської діяльності, але й на якість її реалізації, особливо в контексті допомоги представникам уразливих соціальних груп. У випадку волонтерів, які мають психологічну освіту або здійснюють діяльність у сфері психологічної допомоги, ціннісно-мотиваційна складова набуває особливого значення, оскільки визначає як особистісну готовність до роботи в екстремальних умовах, так і здатність підтримувати інших, зберігаючи власну внутрішню стійкість [8, с. 205].

Отже, війна трансформувала ціннісні орієнтації громадян, що проявляється у переосмисленні життєвих пріоритетів і базових потреб. Аналіз наукових підходів   свідчить про те, що формування ціннісних орієнтацій є динамічним і складним процесом, тісно пов’язаним з моральним, когнітивним, соціальним та професійним розвитком особистості волонтера. Особливе місце в цьому процесі займає інтеграція зовнішніх вимог суспільства із внутрішніми переконаннями індивіда, що забезпечує цілісність і гармонійність життєвого шляху. Таким чином, у межах волонтерської діяльності ціннісні орієнтації детермінують тип поведінки, рівень мотивації, стратегії взаємодії та ступінь професійної ідентичності. Особливо важливими стають такі цінності, як: патріотизм, гуманізм, емпатія, відповідальність і альтруїзм, які не лише об’єднують суспільство, але й формують нову моральну реальність української нації в умовах воєнного часу.

Список використаних джерел

1. Бліхар В. С. Психологія особистості фахівця в умовах воєнного часу та поствоєнної реабілітації: матеріали VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (27 жовтня 2023 року). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2023. 316 с.
2. Галко В. Ю. Ціннісні орієнтації сучасної молоді: кваліфікаційна робота бакалавра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. Іванова. Запоріжжя: ЗНУ, 2023. 43 с.
3. Мищишин  М. М.  Соціально-психологічний  образ  успішного  фахівця  як чинник професіоналізації  студентської  молоді:  автореф.  дис.  канд.  психол.  наук. Київ: НАПН України, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка. 2016. 23 с.
4. Мищишин М. М., Симканич Т. Ю. Зміна професійних ціннісних орієнтацій студентів-психологів в умовах війни. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 66 (2). С. 71–78.
5. Савельчук I. Б. Соціальні очікування молоді: від теоретичного осмислення до практичного застосування у воєнний та післявоєнний період. Social Work and Education. 2022. Vol. 9, № 1. Р. 113-121.
6. Старинська Н. В. Особливості самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Київ: «Інтерсервіс», 2015. С. 178.
7. Титаренко  Т. М. Життєві  домагання  і  професійне  становлення  особистості  практичного психолога. Практична психологія та соціальна робота. № 4. 2003. С. 21–23.
8. Щербак Т. Дослідження резильєнтності волонтерів під час воєнного стану. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2024. Вип. 1. С. 200–206.