РОЛЬ ЕМОЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ В ПІДВИЩЕННІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ РОДИН ВІЙСЬКОВИХ

У сучасних умовах повномасштабної війни в Україні особливої уваги потребують родини військовослужбовців, які переживають хронічний стрес, тривалу розлуку з близькими та невизначеність майбутнього. Життєстійкість як здатність ефективно адаптуватися до складних життєвих обставин є ключовим чинником збереження психологічного благополуччя таких сімей. Одним із важливих ресурсів, що сприяє підтримці життєстійкості, виступає емоційна підтримка – як з боку близького оточення, так і з боку соціальних інститутів. Проте на практиці роль емоційної підтримки у зміцненні внутрішніх ресурсів родини часто недооцінюється, що актуалізує потребу в науковому аналізі цієї проблеми та пошуку ефективних форм її реалізації.

Емоційна підтримка забезпечує людині суб’єктивне відчуття безпеки, визнання та прийняття, що особливо важливо у періоди тривалої розлуки або втрати. Наявність близьких, які здатні слухати, розуміти та проявляти емпатію, формує відчуття причетності до спільноти, знижує ризики деструктивної поведінки й сприяє збереженню позитивної Я-концепції. В умовах воєнного конфлікту саме емоційна взаємопідтримка у сім’ї стає основою адаптації до кризових обставин.

Форми емоційної підтримки можуть бути різними: щоденне емоційне включення у стан одне одного (турбота, слова підтримки), підтримка через регулярний контакт (навіть онлайн), готовність вислухати без критики, демонстрація надії, віри в краще та в майбутнє. Крім того, важливою є підтримка з боку соціуму – участь у психологічних тренінгах, групах взаємодопомоги, робота з психологом, наявність дружнього кола.

С. Кондратюк у своїй статті зазначає, що життєстійкість особистості розглядається як здатність не лише долати стресові ситуації, а й трансформувати їх у ресурс для особистісного зростання, зберігаючи внутрішню збалансованість та соціальну активність навіть у травматичних умовах війни​ [1, с. 78–81]. Це положення дозволяє розглядати емоційну підтримку не просто як допоміжний чинник, а як активний інструмент підвищення стійкості – завдяки якому людина починає сприймати труднощі не як кінець, а як виклик, що може бути подоланий.

Особливого значення набуває підтримка з боку найближчого соціального оточення – чоловіка чи дружини військовослужбовця, батьків, дітей, а також психосоціальна підтримка від професійних психологів, волонтерів, соціальних служб. Для членів родин військових важливо не лише зберігати контакт з близькими, але й мати доступ до безпечного простору, де можна вільно висловлювати емоції без осуду. Це, в свою чергу, формує довіру, сприяє розвитку емоційної зрілості та полегшує процес саморегуляції у стресових умовах.

Серед ефективних форм реалізації емоційної підтримки для родин військовослужбовців вирізняють як неформальні (внутрішньосімейні), так і організовані (зовнішні) підходи. На рівні сім’ї – це насамперед збереження емоційного зв’язку з військовим: спілкування через листування, відеозв’язок, підтримка через символічні прояви (фото, листи, подарунки). У таких проявах закладено відчуття близькості, яке є фундаментом психологічної стійкості в умовах розлуки [2].

Ефективною формою також є групи взаємопідтримки для членів родин військових. Вони створюють простір для безпечного емоційного вираження, обміну досвідом, зниження відчуття самотності та ізоляції. Такі групи можуть мати як неформальний характер (ініціативні групи матерів чи дружин), так і організований – на базі громадських, волонтерських або державних ініціатив.

Поза тим, індивідуальна або сімейна психотерапія сприяє глибшому опрацюванню переживань, зняттю емоційного перенапруження та формуванню адаптивних копінг-стратегій. У роботі з такими сім’ями можуть використовуватися методи когнітивно-поведінкової терапії, емоційно-фокусованої терапії, арт-терапії, а також тренінги розвитку емоційного інтелекту [3].

Особливу роль відіграють психоедукаційні програми, які навчають основам саморегуляції, технік зниження тривожності та підвищення самоусвідомлення. Саме психоосвітній підхід дозволяє попереджати деструктивні наслідки стресу та зберігати психологічне здоров’я всієї родини

Отже, емоційна підтримка виступає важливим чинником підвищення життєстійкості родин військовослужбовців в умовах війни. Вона сприяє збереженню психоемоційного благополуччя, є основою адаптації до тривалого стресу, втрат та життєвих змін. Найефективнішими формами реалізації емоційної підтримки є підтримка всередині родини, участь у групах взаємодопомоги, індивідуальна та сімейна психотерапія, а також психоедукація. Забезпечення доступу до таких форм підтримки має стати одним із ключових напрямів у державній та волонтерській допомозі родинам захисників України.

Джерела та література

1. Кондратюк С. Життєстійкість як ресурс подолання життєвих труднощів в умовах війни. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 4. С. 78–83.
2. Особливості надання психологічної допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей цивільними психологами : метод. посіб. / О. Кокун та ін. Київ : 7БЦ, 2023. 175 с.
3. Чепіга Л. Життєстійкість особистості в умовах воєнного часу. Харківський національний університет внутрішніх справ. 2024. С. 340–345.