ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВЯЗКУ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТА ПOРУШЕНЬ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Соціальні мережі відіграють важливу роль у формуванні уявлень молоді про зовнішність та норми, проте несуть ризик нав'язування нереалістичних ідеалів тіла, що може призводити до зниження самооцінки, тривожності та порушень харчової поведінки, особливо серед вразливої молоді. Актуальність дослідження зумовлена зростанням випадків порушень харчової поведінки та необхідністю розуміння психологічних факторів чутливості до онлайн-контенту. Метою є вивчення впливу цифрового середовища на психологічний стан молоді в контексті порушень харчової поведінки та створення безпечного інфопростору шляхом теоретичного аналізу літератури для виявлення психологічних рис, що підвищують чутливість до контенту соцмереж, узагальнення наявних досліджень.

Одним із визначень порушень харчової поведінки є: «це система поведінкових актів, що мають місце у процесі харчування, які перешкоджають повноцінному функціонуванню людини внаслідок надмірного або недостатнього споживання їжі, але не є хворобою ».[1] Порушення харчової поведінки (ПХП) відносять до «класичних психосоматозів» у вигляді нервової анорексії, нервової булімії, гіперфагічного синдрому та деяких форм психогенного ожиріння.[7] Проводячи аналіз попередніх досліджень, нами було зроблено висновки про те, що на сьогодні у науковій літературі відсутній єдиний підхід до трактування взаємозв’язку між особистісними характеристиками та порушеннями харчової поведінки. Одні дослідники розглядають ці особливості як безпосередній етіологічний чинник розвитку захворювання, інші - як фонові умови, що підвищують імовірність його виникнення у взаємодії з іншими факторами. Існує також позиція, згідно з якою певні риси особистості формуються як наслідок вже наявного розладу.

Ряд вчених, таких як Fairburn C., Cooper Z., висунули перелік психологічних факторів, що сприяють розвитку порушень харчової поведінки. Вони ідентифікували тривожність, обсесивно-компульсивні риси, уникнення міжособистісних стосунків, низьку самооцінку та високий рівень перфекціонізму як основні чинники, що ведуть до виникнення та прогресування порушень харчової поведінки. Ці фактори, у поєднанні з тригерними обставинами, зокрема соціальним порівнянням і стресовими подіями, можуть спричинити розвиток порушень.[4] Л. М. Абсалямова у своїх дослідженнях зазначила, що психологічні риси, такі як перфекціонізм, емоційна нестабільність, імпульсивність та нарцисизм, суттєво впливають на розвиток і прояви порушень харчової поведінки, сприяючи як виникненню цих розладів, так і їхньому тяжкому перебігу, що підвищує вразливість до негативних моделей харчування в осіб з відповідними рисами особистості.[2] Дослідження Kitsantas A., Gilligan T. D. і Kamata A. показало, що студенти з ПХП та групи ризику використовують стратегії саморегуляції (контроль ваги, харчові щоденники, пошук дієтичної інформації) на тлі низької задоволеності життям, що може свідчити про раннє формування компульсивної поведінки. [3]

Окремо слід розглянути вплив соціальних мереж на харчову поведінку. В дослідженні К. Санразі та інших авторів зазначається, що попри велику кількість досліджень взаємозв’язку соціальних мереж та харчової поведінки результати залишаються суперечливими через різноманітні методи вимірювання самого процесу. Одна з причин цього в тому, що різні дослідження по-різному визначали те, що саме вважається «використанням соціальних мереж». Водночас, результати досліджень С. Шеремета показали, що  важливо не лише вимірювати кількість затраченого часу, а й аналізувати як саме соціальні мережі використовують користувачі та який контент вони споживають. [6] Дослідження В. І. Шебанової виявило, що особливості самопрезентації в онлайн-спільнотах, об'єднаних проблемами харчової поведінки, відображають психологічні риси цих груп. Так, користувачі спільнот, орієнтованих на підтримку осіб із надлишковою вагою, частіше обирають нікнейми та аватари, пов’язані з харчовою тематикою та тілесністю, що може вказувати на переживання фрустрації й зниження рівня мотивації до змін. Натомість серед користувачів, схильних до анорексичної поведінки, спостерігається перевага загадкових, ідеалізованих образів, що маскують реальний зовнішній вигляд і демонструють глибинне неприйняття власного тіла. [5]

Підсумовуючи проведений теоретичний аналіз, слід зазначити  багатогранний характер взаємозв'язку між використанням соціальних мереж та порушеннями харчової поведінки. Ключовим висновком є необхідність диференційованого підходу до вивчення впливу соціальних мереж, що передбачає врахування не лише кількісних показників використання, але й якісних характеристик споживаного контенту та індивідуальних психологічних особливостей користувачів. Це допоможе розробити дієві способи запобігання проблемам та допомоги тим, хто їх має,  з урахуванням особливостей онлайн-середовища.

Джерела та література:

1. Абсалямова Л. М. Психологія харчової поведінки жінок: розлади та корекція : автореф. дис. … д-ра психол. наук. Київ, 2019. 31 с.
2. Абсалямова Л. М. Особистісні детермінанти розладів харчової поведінки Харківський осінній марафон психотехнологій : матеріали ІІІ міжрегіон. наук.-практ. конф., Харків, 26 жовт. 2019 р. Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків : Діса плюс, 2019. С. 73–77.
3. Kitsantas A., Gilligan T. D., Kamata A. College Women With Eating Disorders: Self-Regulation, Life Satisfaction, and Positive/Negative Affect. The Journal of Psychology. 2003. Vol. 137, no. 4. P. 381–395. URL: https://doi.org/10.1080/00223980309600622
4. Cooper Z., Fairburn C. G. The Evolution of “Enhanced” Cognitive Behavior Therapy for Eating Disorders: Learning From Treatment Nonresponse. Cognitive and Behavioral Practice. 2011. Vol. 18, no. 3. P. 394–402. URL: https://doi.org/10.1016/j.cbpra.2010.07.007.
5. Шебанова В. І. Психологія харчової поведінки : автореф. дис. … д-ра психол. наук. Київ, 2017. 40 с.
6. Шеремета С. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ХАРЧОВУ ПОВЕДІНКУ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ. Psychological Prospects Journal. 2024. № 44. С. 158-171.
7. Шкарлатюк К. І. Психологічні детермінанти харчової поведінки студентської молоді. Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації, Луцьк. 2011, Вип.3. С. 322–325.