Емоційний інтелект є важливим чинником успішної міжособистісної взаємодії та саморегуляції особистості. Одним із ключових компонентів емоційного інтелекту є емпатія – здатність розуміти і відчувати емоції інших людей. В залежності від рівня емпатії, особи можуть відрізнятися за здатністю до емоційного самоконтролю, соціальної адаптації та прийняття рішень. В останні часи науковці зацікавленні в поняттях «емпатія» та «емоційний інтелект», це засвідчує про науковий інтерес до здатності сприймати, розуміти та керувати як власними, так і чужими емоціями та почуттями [1, с. 273].
Сучасні реалії вимагають від суспільства та кожної особистості адекватної реакції на кризові та стресові ситуації, спричинені воєнним станом в Україні, що провокують прояви агресії, страху, паніки, апатії та депресії, а отже, потребують не лише розуміння подібних емоційних станів, а й правильної взаємодії, яка не завдаватиме шкоди, а сприятиме моральній і психологічній підтримці. Високий рівень розвитку інтелекту як розумової діяльності людини забезпечує можливість здобувати нові знання не тільки про навколишній світ, а й про різноманітні аспекти життєдіяльності, що, у свою чергу, сприяє їх ефективному застосуванню в емоційно-моральному аспекті особистісної взаємодії із соціумом. Емпатія, яка розглядається як здатність до співпереживання у міжособистісній комунікації, є важливим чинником розуміння психологічних станів інших людей шляхом власного емоційного відгуку на ситуацію, у якій вони перебувають, а також усвідомлення можливих наслідків таких переживань. В умовах суспільних потрясінь емпатійні прояви є неоднозначними, оскільки їх ефективність залежить від внутрішніх ресурсів людини, її здатності адекватно сприймати чужі емоційні стани та надавати дієву допомогу, що є особливо актуальним у контексті соціально-психологічного реагування, зокрема у випадку взаємодії з внутрішньо переміщеними особами, для яких рідною мовою спілкування є російська, і які категорично відмовляються від переходу на державну мову [2, с. 99]. Визначальним чинником ефективної соціальної взаємодії за таких умов є не лише пошук правильних рішень, а й відповідність емоційної реакції, що повинна бути конструктивною, підтримувальною і спрямованою на забезпечення моральної та психологічної рівноваги у суспільстві.
У процесі формування особистості дитини значну роль відіграють різні соціальні інститути та фахівці, зокрема батьки, вчителі, вихователі та працівники позашкільних освітніх закладів, які сприяють її всебічному розвитку, зокрема інтелектуальному. Інтелект як розумова здатність людини охоплює комплекс індивідуальних особливостей, що належать до пізнавальної сфери, зокрема мислення, пам’яті, сприйняття та уваги. Він визначає рівень розумової діяльності особистості, забезпечуючи можливість не лише засвоювати нові знання, а й ефективно застосовувати їх у різних аспектах життєдіяльності, що є необхідною умовою інтелектуального розвитку та адаптації в суспільстві [3, с. 178–179].
Важливо зауважити, що саме різні рівні емпатії сприяють ефективній міжособистісній взаємодії. Психолог Карл Роджерс визначив емпатію так: «Бути в стані емпатії означає сприймати внутрішній світ іншого точно, зі збереженням емоційних і смислових відтінків. Неначе стаєш цим іншим, але без втрати відчуття «начебто» [4, ст. 112].
Доцільно зауважити, що особи з високим рівнем емпатії мають більш розвинені навички розпізнавання емоцій, що сприяє ефективному спілкуванню та гармонійним стосункам. Вони схильні до глибшого розуміння мотивів і потреб інших, що дозволяє їм швидше налагоджувати соціальні контакти та вирішувати конфліктні ситуації мирним шляхом. Такі люди демонструють високу чутливість до невербальних сигналів, що дає їм можливість адекватно реагувати на настрій співрозмовника та адаптувати свою поведінку відповідно до ситуації.
Натомість особи з низьким рівнем емпатії мають труднощі у встановленні емоційного контакту, що може призводити до нерозуміння та конфліктів у спілкуванні. Вони менш чутливі до емоційних станів інших, що обмежує їхню здатність ефективно працювати в команді або будувати довірливі відносини. Водночас такі особистості часто проявляють вищу раціональність і здатність до об’єктивного аналізу ситуацій, не дозволяючи емоціям впливати на прийняття рішень [5, с. 82-88]. Це може бути перевагою у сферах, де необхідний холодний розрахунок і логічне мислення.
Отже, проаналізувавши вище зазначену інформацію можна стверджувати, рівень емпатії суттєво впливає на специфіку емоційного інтелекту, визначаючи особливості соціальної взаємодії та сприйняття емоцій інших людей. Висока емпатія сприяє ефективному спілкуванню та соціальній адаптації, тоді як низький рівень емпатії може ускладнювати міжособистісні стосунки, водночас підвищуючи здатність до логічного аналізу та самостійності у прийнятті рішень. Оптимальним варіантом є баланс між емоційним сприйняттям і раціональним підходом, що дозволяє людині ефективно взаємодіяти з оточенням і досягати особистісної гармонії.
Список використаних джерел
- Ічанська О. М., Закревська А. І. Емоційний інтелект та емпатія як ресурси професійної підготовки студентів-психологів. Молодий вчений. 2019. № 9 (2). С. 272-276. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=molv_2019_9(2)__14
- Перепелюк, Тетяна Дмитрівна. "Емоційний інтелект: емпатійний дискурс. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. №3. С. 98-102. URL: https://chasopys-ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/431/385
- Віктор Шагар. Сучасний психологічний словник. Харків : ПРАПОР, 2007. 640 с.
- Шкіль, Л. Л. Емпатія та емоційний інтелект–необхідні компоненти для побудови конструктивного діалогу. Різновиди інтелекту та їх роль в освітньому процесі ххі століття : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 4 грудня – 14 січня 2024 року. 2024. С. 112-113. URL: https://cuesc.org.ua/images/informlist/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%20advanc_training_PSAU.pdf#page=112
- Огороднійчук З., Виборнова Є. Емоційний інтелект як предмет дослідження в психологічній літературі. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2023. № 22 (67). С. 82-90. URL: https://sj.udu.edu.ua/index.php/pn/article/view/1432
inforum.in.ua@ukr.net