ПОНЯТТЯ ТРАВМИ, ВІКАРНОЇ ТРАВМИ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Травма є багатогранним психологічним явищем, яке виникає внаслідок впливу надзвичайно стресових подій, що перевищують здатність індивіда до адаптації. У сучасному світі, де конфлікти, катастрофи та інші кризові ситуації стають все більш поширеними, розуміння механізмів травматичного впливу та можливостей посттравматичного зростання набуває особливої актуальності. Ця стаття спрямована на аналіз наукових підходів до вивчення травми та посттравматичного зростання, зокрема в контексті війни в Україні.

Згідно з «Діагностичним і статистичним посібником з психічних розладів» (DSM-5-TR), травма визначається як вплив події або серії подій, які викликають інтенсивний страх, безпорадність або жах, що може призвести до розвитку посттравматичного стресового розладу.  В DSM-5 вказується, що психотравма підтверджується, коли подія: 1) несподівано і явно перебуває за межами повсякденного досвіду людини; 2) стійко переживається людиною; 3) здатна викликати стійке уникнення стимулів, пов’язаних з травмою, або заціпеніння загальної чутливості; 4) здатна стимулювати стійкі симптоми підвищеного збудження, якого не було до травми (American Psychiatric Association, 2023). Травматичні події можуть бути як особисто пережитими, так і спостережуваними, що підкреслює важливість вивчення вікарної травми.

Вікарна травма, або вторинна травма, виникає внаслідок непрямого впливу травматичних подій через спостереження або слухання про страждання інших. Дослідження показують, що вікарна травма може мати такі ж серйозні наслідки, як і безпосередньо пережита травма (Storm, 2022).

Титаренко Т. говорить про «всеохопність» травми, про те, що «вона поглинає весь життєвий світ особистості з його простором значущих стосунків і часом самореалізації. Найчастіше травма «живе» не лише в минулому, а й у теперішньому і майбутньому (Титаренко, 2020: 5). Дослідниця підкреслює важливість розроблення способів осмислення травматичного досвіду і засвоєння практик формування оновлених життєвих перспектив, вважаючи, що «відносна усталеність ландшафту життя людини забезпечується тим, якою мірою усвідомлено та асимільовано набутий травматичний досвід, які ціннісні пріоритети для людини в цей період є найважливішими, які життєві перспективи вона вибудовує» (Титаренко, 2020: 8).

Переживання травматичних подій завжди є складним випробуванням для людської психіки, оскільки не у всіх, хто зазнав травми, вистачає внутрішніх ресурсів або / і підтримки оточення для стабілізації та відновлення після травми. Найскладнішим серед усіх розладів, які виникають унаслідок травми, є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який діагностується у близько 30% дітей і дорослих (Горбунова, 2016, Климчук, 2020). До основних діагностичних критеріїв ПТСР належать: а) безпосереднє зіткнення (експозиція) зі смертю або загрозою життю; б) інтрузивні симптоми; в) стійке уникання травматичних спогадів та нагадувань про подію; г) негативні зміни в думках та настрої; д) помітні зміни в реактивності; е) тривалість порушень понад один місяць; є) сильний дистрес та порушення важливих сфер життєдіяльності; ж) відсутність зв’язку симптомів із впливом психоактивних речовин чи іншими медичними причинами (DSM-5-TR).

Посттравматичне зростання (ПТЗ) — це позитивні психологічні зміни, які виникають у результаті боротьби з травматичними подіями. Теорія ПТЗ була розроблена Tedeschi, R. G., Calhoun, L. G. і включає п’ять основних сфер: покращення міжособистісних відносин, підвищення особистої сили, відкриття нових можливостей, зміна духовних переконань та глибше розуміння життя (Tedeschi & Calhoun, 1996). Дослідження свідчать, що ПТЗ може виникати навіть у дітей та підлітків, які пережили травматичні події (Thabet, El-Buhaisi, & Vostanis, 2014).

Різні фактори можуть сприяти розвитку ПТЗ, зокрема соціальна підтримка, ефективні стратегії подолання стресу, релігійні та культурні практики, а також здатність до рефлексії. Дослідження показують, що позитивне переосмислення травматичних подій та активне залучення до процесу відновлення можуть сприяти зростанню (Folkman & Lazarus, 2010).

Висновок

Травма та посттравматичне зростання є складними, але важливими аспектами психологічного здоров'я, особливо в умовах війни. Розуміння механізмів травми, вікарної травми та факторів, що сприяють ПТЗ, є необхідним для розробки ефективних стратегій підтримки і збереження психічного благополуччя.

Список використаних джерел

• American Psychiatric Association. (2023). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed., text rev.; DSM-5-TR). Halytska Vydavnycha Spilka.
• Folkman, S., & Lazarus, R. S. (2010). Coping and emotion. In Handbook of Emotions (pp. 24–37). Guilford Press.
• GFMD. (2024). Providing psychological support for Ukrainian journalists. Retrieved from https://gfmd.info/briefings/psychological-support-for-ua-journalists/
• Institute of Mass Information. (2024). Understand your reactions, assess risks and support your team: How trauma-informed. Retrieved from https://dartcenter.org/resources/understand-your-reactions-assess-risks-and-support-your-team-how-trauma-informed
• Storm, H. (2022). Mental Health and Wellbeing for Journalists. Routledge.
• Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455–471.
• Thabet, A., El-Buhaisi, O., & Vostanis, P. (2014). Trauma, PTSD, anxiety and coping strategies among Palestinian adolescents exposed to war in Gaza. The Arab Journal of Psychiatry, 44(1152), 1–24.

• Горбунова В.В. (2016). Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). – Л.: Інститут психічного здоров’я УКУ. 25с.
• Климчук В.О. (2020). Психологія посттравматичного зростання: монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 125 с.
• Титаренко Т. М. (2020). Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія: Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. 160 c.