АДАПТАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПЕРШОГО КУРСУ ДО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Вступ. Соціальна адаптація особистості – складний процес пристосування до будь-яких  нових умов соціального чи освітнього характеру, та нових життєвих умов загалом. У мирний час адаптація здобувачів освіти першого курсу є важливим і водночас складним етапом життєвого шляху, адже передбачає входження в нове соціальне середовище, набуття автономії, зміни системи вимог та способу життя [2; 4; 5; 9; 10; 12; 16]. Процес адаптації набуває ще більшої складності та важливості враховуючи реалії сьогодення, адже військовий стан додає ще більше зовнішніх стресорів: підвищення тривожності, відчуття небезпеки, втрата стабільності, невизначеність майбутнього, обмеження соціальної взаємодії та часті зміни умов навчання [1; 3; 6; 7; 8; 14; 16].

Психологічна підтримка молоді в період навчання стає одним із провідних завдань системи освіти. Вона покликана допомогти студентам не лише засвоїти навчальний матеріал, але й зберегли психоемоційну рівновагу, сформувати навички саморегуляції і адаптуватись до поки незвичних соціальних статусів та функції.  [5; 7; 11; 13; 15].

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації першокурсників в умовах воєнного стану та перевірка ефективності тренінгової програми, спрямованої на підвищення адаптаційних ресурсів.

Основні завдання дослідження:

1. Визначити рівень соціальної адаптації, психоемоційного стану, тривожності та стресостійкості здобувачів освіти першого курсу.
2. Створити й апробувати тренінгову програму психологічного супроводу адаптації.
3. Оцінити динаміку змін після впровадження тренінгової програми.

Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 56 здобувачів освіти першого курсу філологічного напрямку, які були поділені на контрольну та дві експериментальні групи. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс психодіагностичних методик:

• Методика дослідження соціальної адаптованості;
• Опитувальник К. Роджерса щодо адаптованості/дезадаптованості особистості;
• Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк) – для виявлення рівнів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності;
• Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор (адаптована В. Норакідзе) – для оцінки рівня тривожності;
• Тест на визначення рівня стресостійкості – для виявлення здатності особистості ефективно функціонувати в стресових умовах.

Результати констатувального етапу. На початковому етапі було встановлено, що більшість студентів мали середній або низький рівень соціальної адаптації, що поєднувалось з високими показниками тривожності та середньою стресостійкістю.

Зокрема, за тестом Айзенка високий рівень тривожності виявився у 81% студентів, агресивності – у 9%, а фрустрації – у 15%.

За школою Тейлор високий рівень тривожності зафіксували у  66,7 % респондентів, що свідчить про емоційну напруженість і схильність до переживання невдач.

Дослідження за методикою К. Роджерса показало, що понад 60% опитаних першокурсників мають низький рівень адаптованості та труднощі у сприйнятті нового соціального середовища.

Отже, у більшості першокурсників відзначався психоемоційний дисбаланс, недостатня впевненість і високий рівень внутрішньої напруги, що вказувало на необхідність цілеспрямованої психокорекційної роботи.

Етап формувального впливу. З метою покращення адаптаційних процесів було розроблено тренінгову програму психологічного супроводу, що включала десять тематичних занять. Вона охоплювала розвиток:

• навичок емоційної регуляції, саморефлексії та самопідтримки;
• усвідомлення власних цінностей, ресурсів і сильних сторін;
• комунікативної компетентності та довіри до групи;
• навичок подолання стресу, тривожності, фрустрації;
• формування впевненості у власних силах.

Методичний інструментарій тренінгів базувався на елементах арт-терапії, тілесно-орієнтованих практик, групової динаміки, метафоричних асоціативних карт і вправах на усвідомлення емоційного досвіду.

Результати контрольного етапу. Після впровадження тренінгової програми спостерігається виражена позитивна динаміка в експериментальних групах за всіма методиками.

За методикою дослідження соціальної адаптованості: у першій експериментальній групі на 5% зросла кількість студентів, які мають високий рівень адаптованості, а з низьким – зменшилася на 15%. Друга експериментальна група показала динаміку підвищення середнього рівня адаптованості майже на 30%, що свідчить про покращення соціальної включеності.

За опитувальником К. Роджерса: у першій експериментальній групі спостерігалося зростання частки студентів із високим рівнем адаптованості на 35%, а в другій групі – на 12,5%, що підтверджує ефективність тренінгових занять у гармонізації внутрішніх і зовнішніх проявів особистості.

За тестом Г. Айзенка: у першій експериментальній групі рівень тривожності знизився на 10%, агресивності – на 15%, натомість зріс показник середнього рівня емоційної врівноваженості на 20%. У другій експериментальній групі також відбулося зниження ригідності та фрустрації, що свідчить про більшу гнучкість поведінки.

За шкалою Дж. Тейлор: частка студентів із дуже високою тривожністю зменшилась на 10-18%, натомість збільшилася кількість учасників із середнім рівнем – на 10-12%. Це демонструє формування навичок емоційної регуляції та самоконтролю.

За тестом стресостійкості: у другій експериментальній групі рівень середньої стресостійкості зріс на 6,3%, а низький рівень зменшився на 6,3%. Це означає, що тренінг сприяв підвищенню здатності студентів ефективно функціонувати в умовах напруження.

Висновки. Отримані результати підтвердили, що період воєнного стану суттєво ускладнює процес адаптації студентів до навчального середовища, зумовлюючи високий рівень тривожності, знижену стресостійкість та емоційне виснаження. Водночас впроваджена тренінгова програма довела свою ефективність у знижені негативних психічних станів, підвищення рівня соціальної адаптації, гнучкості, саморегуляції й упевненості в собі.

Отже, системна психологічна підтримка студентів у період адаптації є важливою умовою їхнього особистісного розвитку, збереження психічного здоров’я та формування внутрішньої стійкості в умовах воєнних викликів.

Ключові слова: адаптація, студенти першого курсу, воєнний стан, тривожність, стресостійкість, емоційна регуляція, психологічний супровід, тренінг.

Список використаних джерел

1. Атаманчук Н. М. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у закладах вищої освіти за допомогою психологічних арт практик. Проблеми мотивації особистості в сучасному освітньому просторі : колект. монографія / наук. ред. Л. В. Герасименко, В. Ф. Моргун. Кременчук, 2020. С. 110–128.
2. Вінс В. А., Прудкай Ю. В., Кузьменко Т. М. Психологічні особливості соціальної адаптації студентської молоді в умовах воєнного стану та дистанційної форми навчання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. Ужгород, 2023. Вип. 4. С. 56–60.
3. Грекова А. В., Я. Ф. Бурдіна, І. Р. Грідіна, А. О. Ширикалова. Вплив воєнного стану на адаптацію студентів першого курсу медичного університету. Одеський медичний журнал. 2023. № 2. С. 111–117.
4. Долгая А., Коць М. Особливості адаптації першокурсників ЗВО в умовах воєнного стану. Психогенеза особистості: норма і девіація : зб. наук. статей і тез. Луцьк: Мажула, Ю.М., 2025. 258 с. С. 46–51.
5.  Жигайло Н., Шолубка Т. Формування психологічної стійкості студентів ЗВО під час війни. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. Львів, 2022. Вип. 14. С. 3–14.
6. Йопа Т., Остапов А. Адаптація студентів-першокурсників до умов навчання в закладах вищої освіти. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2021. № 2, ч. 2. С. 16–27.
7.  Калюжна Ю. Особливості адаптації студентів – першокурсників до навчання в умовах воєнного стану. Психологія і соціальна робота у ХХІ столітті : зб. наук. матеріалів І Міжнар. наук.-практ. форуму (1–3 листоп. 2023 р., м. Полтава). Полтава, 2023. С. 68–71.  
8. Кравченко О., Підвальна Ю., Гедзик А. Адаптація студентів першого курсу до навчання у закладі вищої освіти. Соціальна робота та соціальна освіта. 2024. № 1. С. 253–267.
9. Левченко М, Феденько С., Форостян Ф. Особливості  соціальної  адаптації здобувачів вищої освіти до освітнього процесу в умовах воєнного стану. Актуальнi питання гуманiтарних наук : зб. наук. пр. Дрогобич, 2022. Вип. 52, т. 2. С. 185–192.
10. Мостова Т. Психологічні чинники адаптації студентів до навчання в умовах війни. Наукові перспективи. 2022. № 11. С. 473–479.
11. Непорада І. М. Адаптація студентів-першокурсників до дистанійного навчання в умовах воєнного стану. Імідж сучасного педагога. 2023. № 1. С. 39–44.
12. Новотна Г. О. Соціально-психологічна адаптація студентів до навчання в умовах воєнного стану. Практична психологія у сучасному вимірі : ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. науковців та студентів : тези доп., Дніпро, 25 квіт. 2022 р. Дніпро, 2022. С. 144–147. URL:
13.  Пилипенко Л. В., Пристайко Ю. Р. Емпіричне дослідження впливу воєнного стану на психічне здоров’я особистості юнацького віку. Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Педагогіка і психологія. 2023. Т. 1. С. 58–66.
14. Терлецька Л., Чистякова А. Взаємозв’язок між характером і соціально-психологічною адаптацією особистості до навчання у ЗВО. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / голов. ред. І. В. Данилюк. Київ, 2020. Вип. 2 : Психологія. С. 115–119. Бібліогр.: 9 назв.
15. Хлистова М. Ю. Вивчення чинників адаптації першокурсників в умовах воєнного стану. Distance learning: problems, ways of development and the latest technologies : the XV International Scientific and Practical Conference, December 25–27 2023. Munich, Germany. С. 268–271.
16. Overchuk V., Shindirovskaya О. Social-psychological adaptation of the applicants of higher education in the conditions of social instability. Visnyk of the Lviv University. Series Psychological science. 2021. Iss. 9. Р. 178–185.