У процесі оволодіння майбутніми фахівцями – психологами дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» виникають певні труднощі, пов’язані з формуванням цілого ряду комунікативних умінь. Йдеться про вміння добирати інформацію на іноземній мові, опрацьовувати і перетворювати її з іноземних джерел за допомогою логічних операцій мислення, здійснювати цілепокладання, планування, оцінювання та рефлексію своєї іншомовної діяльності.
За таких умов від здобувачів вищої освіти потрібний не тільки достатній рівень комунікативної компетентності, але і здатність до критичного усвідомлення достовірності отриманої інформації, її релевантності відповідно до професійних завдань психологічної сфери, наявність умінь ефективно працювати з цією інформацією, виокремлювати професійно значущі проблеми і знаходити швидкі й водночас виважені шляхи їх розв’язання [1, с. 4].
Для оволодіння зазначеними вміннями студенти психологічних спеціальностей усе більше включаються в єдиний освітній простір, постійно стикаються з проблемою засвоєння й опрацювання іншомовної інформації при розв’язанні пізнавальних і професійних проблем. Виявлену тенденцію підсилюють соціально-економічні перетворення в суспільстві, що потребують від майбутніх фахівців не тільки знання іноземної мови, але і професійної та культурної мобільності.
Різним лінгвометодичним аспектам навчання іноземної мови у вітчизняних закладах вищої освіти присвячено науковий доробок сучасних методистів О. Бардакової, С. Лєнської, О. Осової, О. Паршиної, В. Плахотник та інших науковців. Зарубіжний досвід викладання іноземної мови у вищій школі в історичній ретроспективі аналізують С. Гапонова, В. Коваль, Н. Танько та інші вітчизняні дослідники. Стратегії навчання іноземної мови, активізації освітньої діяльності здобувачів вищої освіти за допомогою різних методів і засобів розглядають К. Гончар, Т. Книш, С. Куріш, С. Микитюк, О. Рудич, Ю. Стиркіна та інші методисти. У той самий час потребує детального розгляду питання застосування методів навчання іноземної мови для студентів –психологів у закладах вищої освіти[3].
У ході дослідження встановлено, що ефективність організації навчання іноземної мови на психологічних спеціальностях закладів вищої освіти потребує створення певних умов:
- Урахування базового рівня знань іноземної мови, що в подальшому сприятиме вирівнюванню академічних груп відповідно до загальної мовленнєвої підготовки і позначиться на ефективності освітнього процесу.
- Забезпечення рефлексії, завдяки чого стає можливим отримання інформації про успіхи студентів, відстежування динаміки в навчанні іноземної мови, а також діагностика можливих утруднень, усвідомлення їх характеру і причин виникнення.
- Стимулювання і підтримання мотивації до вивчення іноземної мови, відсутність якої разом із небажанням учитися суттєво обмежують здатності студентів, їхнє прагнення до розвитку комунікативних навичок і отримання нових знань.
- Практичне відпрацювання отриманих навичок у ситуаціях, що максимально наближені до професійної діяльності в ході діалогів, роботи з фаховою літературою, перегляду відеоряду тощо [4].
Забезпечення зазначених умов підсилює дотримання ряду принципів:
- професійно-інформаційної значущості (змушує враховувати, що іноземна мова виступає засобом здобуття актуальної інформації щодо психологічної предметної області, тому потребує ретельного добору текстів, орієнтованих на майбутню фахову діяльність студентів, підготовка до якої потребує знання дисциплін циклу загальної та професійної підготовки);
- тематичної цілісності (передбачає повне і глибоке розкриття кожної теми для спрямування інтелектуальної діяльності студентів на системне вивчення предметно пов’язаних між собою текстів);
- предметної узгодженості (потребує, щоб усі тексти розкривали предмет повідомлення з різних сторін, містили уніфіковані ключові поняття, що сприяє визначенню місця кожного тексту в системі текстів психологічної предметної області);
- представленості в системі текстів різних авторів (пояснюється тим, що в процесі читання студент включається в інтелектуальну діяльність, ефективність якої залежить від якості продукованих джерел і професіоналізму їх авторів);
- кількісної достатності текстових матеріалів (потребує поєднання навколо загальної теми оптимальної кількості текстів, достатніх для формування лексики студентів психологічних спеціальностей, розвитку в них навичок читання, опредмечування знань, а також подальшого обміну отриманими з текстів знаннями);
- тематичний принцип (дозволяє згрупувати призначені для читання тексти відповідно до предметного змісту, при відборі тематики яких слід обов’язково враховувати багаж знань студентів-психологів, мотиви їхньої освітньої діяльності та ступінь сформованості інтересу до майбутньої професії);
- типовості (забезпечує відбір текстів зі спеціальностей, що відображають найбільш актуальні факти сучасного стану психологічних наук і надають студентам уявлення про різні підходи до сучасної проблематики досліджень у цій сфері);
- аутентичності текстів (потребує для формування навичок читання добору текстів і статей із сучасних зарубіжних журналів і посібників, актуальних аудіо- і відеоматеріалів з іноземних сайтів, яким властиві природність лексичного наповнення і граматичних форм, наукова адекватність мовних засобів).
Отже, професійно орієнтоване навчання іноземної мови на психологічних спеціальностях закладів вищої освіти потребує нового підходу до відбору методів, орієнованих на останні досягнення у психологічній сфері, має вчасно відображати наукові досягнення в ній відповідно до професійних інтересів студентів, забезпечувати їм можливість для професійного зростання. Тож пріоритетне значення відіграють ті нововведення в методиці навчання іноземної мови на психологічних спеціальностях закладів вищої освіти, що є професійно орієнтованими, спрямованими на самоосвіту кожного студента [2].
Список використаних джерел
1.Аспекти дослідження іноземних мов і лінгвометодичні основи викладання: зб.наук.праць.Вип.19/за ред. С.В. Лєнської. Полтава: Полтавський національний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка.2019. 81с.
2.Ivanashko, O., Kozak, A., Knysh, T., & Honchar, K. (2024). The Role of Artificial Intelligence in Shaping the Future of Education: Opportunities and Challenges. Futurity Education, 4(1), 126–146. https://doi.org/10.57125/FED.2024.03.25.08
3.Книш Т.В., Близнюк Л.М., Козак А.В. Вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства. Вчені записки ТНУ імені В.І.Вернадського. Т.35(74).№1, 2024.Част.1.С.20-26. DOI https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.1/04
4.Книш Т.В., Гончар К.Л. Методи активізації мовленнєвої діяльності у студентів немовних спеціальностей. Академічні візії, (40).Освіта. Педагогіка. ЗВО "Львівський університет бізнесу та права".Львів.2025. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15005248
inforum.in.ua@ukr.net