ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ПІДЛІТКОВОДУ ВІЦІ

Проблема формування депресивних станів у підлітковому віці набуває особливої актуальності в умовах тривалих соціально-політичних потрясінь в Україні, що значно підвищують рівень стресового навантаження на молодь. Додатковим чинником ризику виступає стрімка світова цифровізація, яка змінює характер соціальних взаємодій та впливає на емоційне благополуччя підлітків.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості випадків депресивних станів серед підлітків, що становить серйозну загрозу їхньому психічному здоров’ю та соціальному функціонуванню. Сучасні події в Україні, зокрема воєнні дії та зумовлені ними стресові стани особистості, посилюють психологічну вразливість молодого покоління. Водночас глобальна цифровізація створює нові ризики, пов’язані з інформаційним перевантаженням, віртуальними соціальними порівняннями та кібербулінгом. Усе це підкреслює необхідність глибокого вивчення психологічних чинників, що впливають на формування депресивних станів у підлітковому віці, з метою розробки ефективних профілактичних та корекційних заходів. Водночас підлітковий вік є чутливим періодом розвитку, коли формуються життєві цінності, самооцінка та механізми подолання стресу, що підвищує ризик виникнення емоційних розладів. Тому своєчасне виявлення та аналіз психологічних чинників депресивних станів є важливим кроком для забезпечення психічного благополуччя молоді в умовах сучасних суспільних викликів.

Мета роботи полягає у проведенні теоретико-методологічного дослідження депресивних станів у підлітковому віці, з урахуванням сучасних соціальних та цифрових викликів.

У своєму дослідженні М. О. Валюшко та О. В. Куліш наголошують, що депресивні стани у підлітків впливають на всі сфери їхнього життя, зокрема емоційну, поведінкову та соціальну. Автори підкреслюють, що одним із ключових наслідків депресивних проявів є дезадаптація, яка може ускладнювати навчання, спілкування та формування особистісної ідентичності. У статті визначено основні причини депресивних станів, серед яких виділяються сімейні конфлікти, міжособистісні труднощі та внутрішні психологічні чинники. Дослідники звертають увагу на важливість своєчасної корекції депресивних станів, адже раннє втручання сприяє запобіганню поглибленню емоційних розладів і покращує адаптаційні можливості підлітка [3].

Бігун Н. А. аналізує особистісні особливості та феноменологію депресивних розладів у підлітків. У дослідженні розкрито, що підлітки в пригніченому стані переживають інтенсивні депресивні страждання, які негативно впливають на їх емоційний та соціальний розвиток. Висновки дослідження підкреслюють необхідність врахування психологічних умов для підтримки особистісного розвитку та своєчасної психологічної допомоги підліткам з депресивними розладами [1].

У науковій праці А. В. Воробйова розглядає особливості депресивних станів у дівчат старшого підліткового віку. Авторка відзначає, що депресивні стани у підлітків часто залишаються невиявленими та нелікованими, що підвищує ризик їх хронізації. У дівчат депресивні прояви спочатку можуть маскуватися під загальну втому, апатію або зміни у поведінці, що ускладнює своєчасну діагностику. Воробйова підкреслює важливість раннього виявлення симптомів та психологічної підтримки для запобігання негативним наслідкам емоційних розладів [4].

Дослідники О. Г. Бортнікова та І. М. Охріменко у своїй праці «Соціально-правові особливості вияву депресивних станів у різних вікових груп» проаналізували специфіку проявів депресивних розладів серед молоді та підлітків. Вони наголошують, що у цій віковій категорії депресія часто маскується за поведінковими реакціями, зокрема дратівливістю, агресивністю чи зниженням соціальної активності. Автори акцентував увагу на динаміці емоційних порушень та вікових особливостях переживання депресивних станів. Вивчають депресивні стани, приділяючи увагу їх психофізіологічним проявам та можливим чинникам формування. Учені загалом виокремлюють значну кількість теоретичних моделей депресії, що пояснюють її походження та варіативність проявів у різних вікових групах. [2].

Наукова робота Е. Панасенко та Р. Стрижак також полягає у висвітленні особливостей та детермінант депресивних станів у підлітків. Автори виділяють специфічні прояви депресивних розладів, які включають сповільнення мислення та викривлене сприйняття простору й часу. Дослідження підкреслює важливість комплексного підходу до вивчення депресивних станів, враховуючи психологічні та соціальні фактори. Автори наголошують, що раннє виявлення симптомів сприяє своєчасній психологічній підтримці та корекції емоційного стану підлітків [6].

А. Мельник, Л. Магдисюк та Г. Козак аналізують медико-психологічні особливості та психосоматичні прояви депресивних станів і тривожності у підлітків. Автори зазначають, що навчальні труднощі формують у підлітків відчуття власної неспроможності, що може провокувати депресивні стани. Дослідження показує, що депресивні епізоди можуть виникати навіть у психічно здорових підлітків за наявності стресових чинників. Висновки авторів підкреслюють важливість комплексного підходу до виявлення та підтримки емоційного стану молоді для запобігання розвитку психічних розладів [5].

Аналіз досліджень показує, що депресивні стани у підлітків формуються під впливом комплексних психологічних, соціальних та медико-психологічних чинників. Усі автори підкреслюють важливість своєчасного виявлення симптомів та комплексної підтримки для запобігання поглибленню емоційних розладів і забезпечення адаптації підлітків у сучасних умовах. Сьогоднішні воєнні події в Україні та стрімка цифровізація значно посилюють ризик розвитку депресивних та тривожних станів у підлітків.

Висновки. У результаті теоретичного аналізу встановлено, що депресивні стани у підлітковому віці формуються під впливом комплексу психологічних, соціальних та індивідуальних чинників. Особливе значення мають переживання, пов’язані з воєнними подіями в Україні, які посилюють емоційну нестабільність та підвищують рівень стресу серед молоді. Водночас глобальна цифровізація створює додаткові ризики, зокрема інформаційне перевантаження, кібербулінг та зростання порівнянь із віртуальними ідеалами. Аналіз показує, що недостатній розвиток навичок емоційної регуляції та низька самооцінка значно підвищують ймовірність депресивних проявів у підлітковому віці. Отримані результати підкреслюють необхідність комплексного підходу до профілактики та підтримки, який включає психологічну просвіту, розвиток стресостійкості та соціальної підтримки. Таким чином, вивчення психологічних чинників депресивних станів у підлітків є важливим кроком для створення ефективних стратегій збереження їхнього психічного здоров’я в сучасних умовах. Перспективи досліджень передбачають поглиблене вивчення впливу цифрового середовища та соціальних мереж на емоційний стан підлітків. Важливим напрямом є розробка та апробація психологічних інтервенцій, спрямованих на зміцнення стресостійкості та навичок емоційної регуляції. Також доцільним є дослідження взаємодії індивідуально-психологічних та соціальних чинників у формуванні депресивних станів у підлітковому віці в контексті сучасних суспільних викликів.

Список використаних джерел

1. Бігун Н. І. Психологічні умови особистісного розвитку підлітків з депресивними розладами : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський, 2009. 261 с. URL: https://enpuir.udu.edu.ua/entities/publication/5907a63e-91d8-4d73-90fd-974586214be3 (дата звернення: 28.11.2025).
2. Бортнікова О. Г., Охріменко І. М., Тодорова І. С. Особливості прояву депресивних станів у різних вікових груп. Соціально-правові студії. 2021. Львів Вип. 1 (11). С. 163-172.
3. Валюшко М. О. Депресивні стани підлітка та їх причини. Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка – 2018» : XX Всеукр. наук. конференція молодих учених. Черкаси, 2018. С. 308–310. URL: https://eprints.cdu.edu.ua/3859/ (дата звернення: 28.11.2025).
4. Воробйова А. В. Особливості депресивних станів дівчат старшого підліткового віку. Current issues of science, prospects and challenges : collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference, December 17, 2021. Sydney, 2021. Vol. 3. С. 33–35. URL: surli.cc/vjazwh (дата звернення: 28.11.2025).
5. Мельник А., Магдисюк Л., Козак Г. Теоретичні основи дослідження медико-психологічних особливостей, психосоматичних проявів депресивних станів та тривожності у дитячому та підлітковому віці. Психологія: реальність і перспективи : зб. наук. пр. Рівне, 2025. Вип. 24. С. 71–80. DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi24.428
6. Панасенко Е., Стрижак Р. Особливості та детермінанти депресивних станів у підлітків.  Наукові студії : зб. наук. пр. за результатами Міжнар. наук.-практ. конф. «Психологічний супровід особистості в умовах сучасних викликів постмодерного суспільства: теоретичні засади та прикладні аспекти» (25 листоп. 2022 р.) / [за ред. Е. А. Панасенко]. Краматорськ, 2022. Вип. 9. С. 177–181. URL: surl.li/fcoebs