МЕХАНІЗМИ FOMO, СОЦІАЛЬНОГО ПОРІВНЯННЯ ТА ІЛЮЗІЇ МАСОВОЇ УСПІШНОСТІ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Цифрове середовище стало одним з важливих чинників формування самооцінки, соціального статусу і психологічного благополуччя у сучасної людини. Соціальні мережі, онлайн-платформи та мобільні застосунки створюють безпрецедентну кількість можливостей для соціальної взаємодії, водночас генеруючи нові ризики для психічного здоров’я. Одними з найбільш обговорюваних феноменів останнього десятиліття є FOMO (fear of missing out), соціальне порівняння та ілюзія масової успішності.

Дослідження показують, що інтенсивне користування соціальними мережами пов’язане зі зростанням рівня тривоги, депресивності та самокритики [4; 5; 6]. Особливо вразливою групою є підлітки та молоді дорослі, для яких цифрове середовище виступає не лише джерелом інформації, а й простором формування соціальної ідентичності та самопрезентації [10].

Феномен FOMO розглядається як емоційний стан, що супроводжується занепокоєнням через те, що інші люди можуть отримувати кращий досвід, ніж користувач, і що він пропускає важливу соціальну або професійну подію [10]. У цифровому середовищі FOMO підсилюється через: постійний доступ до інформації про життя інших; алгоритмічні стрічки, що показують найбільш емоційно насичені події; циклічність оновлень, вертикальну навігацію (scroll), нескінченний контент.

FOMO сприяє підвищенню рівня тривоги, відчуття соціальної ізоляції, зниженню самооцінки та формуванню залежної поведінки в соцмережах [6]. Для молоді характерний страх «бути поза соціальним полем», що робить FOMO значущим фактором їхньої самооцінки.

В свою чергу теорія соціального порівняння Фестінгера отримала нове звучання в умовах цифровізації. У соціальних мережах механізм порівняння активується значно частіше, ніж у реальному житті, бо в рази збільшується кількість людей, доступних для порівняння, більшість користувачів демонструють відредаговані та відібрані моменти свого життя, а також алгоритми соціальних мереж підсилюють контент із високою «привабливістю» саме для конкретного споживача/користувача.

Таким чином, людина порівнює свою повсякденність з ідеалізованими зображеннями інших, що спричиняє ефект «висхідного порівняння» — коли інша людина здається кращою, успішнішою або продуктивнішою.

Це в свою чергу може мати наступні наслідки:

• зростання самокритики;
• формування переконання «я недостатньо роблю»;
• відчуття відставання від «нормативного» темпу життя [7].

Щодо ілюзія масової успішності алгоритми соцмереж сконструйовані таким чином, щоб показувати контент із найвищою взаємодією ( успіхи, подорожі, покупки; спортивні досягнення; професійні перемоги; «ідеальні» стосунки чи образи). Оскільки контент із негативними або буденними аспектами життя отримує менше реакцій, він майже не потрапляє у стрічку. Це формує ілюзію масової успішності — помилкове уявлення, що такі події є нормою для більшості людей [9]. Все вище згадане, в свою чергу створює ілюзію успішності, яка може викликати такі речі як підвищення рівня перфекціонізму; страх невдачі; хронічне незадоволення власним життям; емоційне виснаження [5].

FOMO, соціальне порівняння та ілюзія масової успішності утворюють взаємозалежну систему: Зростання FOMO викликає частіше користування соцмережами. Частіше користування соцмережами і ми схильні здійснювати більше соціальних порівнянь. Більше соціальних порівняннь і ми отримуємо підсилення ілюзії успішності інших. Ілюзія успішності  -  новий виток FOMO і відчуття «я не встигаю». У результаті формується цикл хронічної цифрової тривоги, що впливає на самооцінку, емоційний стан і мотивацію.

Цифрове середовище створює унікальні умови для формування психологічного тиску через FOMO, соціальне порівняння та ілюзію масової успішності. Ці механізми значною мірою впливають на емоційне благополуччя особистості, сприяючи зростанню тривожності, самокритики й перфекціонізму. Алгоритмічна вибірка контенту підсилює викривлене уявлення про соціальні норми, що створює нові виклики для психологічної науки й освітньої сфери.

Список використаних джерел 

1. Павлишин, Г. Психологічні ризики перфекціонізму у цифрову епоху. Актуальні проблеми психології, 2024, т. 12, вип. 3, c. 25–34.
2. Токарева, А. Психологічний вплив соціальних мереж та цифрової комунікації на молодь. Психологічні перспективи, 2023, № 41, c. 112–120.
3. Шимкович, І. Соціальні мережі як інструмент формування самооцінки підлітків. Освітній простір України, 2022, № 4, c. 74–81.
4. Ярошенко, О. Цифрове середовище та психологічне благополуччя студентів. Психологія і суспільство, 2021, № 1, с. 55–62.
5. Berryman, C., Ferguson, C., & Negy, C. Social media use and mental health among young adults: A review. Journal of Affective Disorders, 2022, 315, 234–242.
6. Dhir, A., Yossatorn, Y., Kaur, P., & Chen, S. Online social media fatigue and psychological well-being: A study of FOMO. Computers in Human Behavior, 2021, 115, 106–121.
7. Fardouly, J., & Vartanian, L. Social media and body image concerns: Current research and future directions. Current Opinion in Psychology, 2020, 9, 1–5.
8. Hunt, M., Marx, R., Lipson, S., & Young, J. Digital stress and wellbeing among university students. Journal of American College Health, 2021, 69(3), 245–253.
9. Marwick, A. The algorithmic shaping of social perception. Social Media & Society, 2021, 7(1), 1–12.