ПСИХОКОРЕКЦІЯ ДЕПРЕСИВНИХ ТА ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Юнацький вік є критичним періодом розвитку, коли формуються ідентичність, професійні та соціальні ролі, а також навички саморегуляції, водночас молодь стає більш вразливою до тривожності, депресії та стресу під впливом сучасних соціокультурних факторів. Період юності супроводжується численними психологічними викликами: актуалізується потреба встановлювати нові соціальні контакти, підтримувати існуючі стосунки, розуміти емоції оточуючих та визначати власну ідентичність і професійні орієнтири [1, с. 116].

Сукупність цих факторів разом із темпераментними та характерологічними особливостями формує специфічну модель взаємодії юнака із соціумом, що проявляється у коливанні між прагненням до спілкування та періодами самотності, а схильність до цих станів визначається біологічними, психофізіологічними та соціальними чинниками [2, с. 108-113].

Як відзначає С. Ханг, біологічні зміни, пов’язані зі статевим дозріванням і підвищеною стрес-реактивністю, можуть спричиняти соціальну відстороненість або конфліктну поведінку в одних підлітків, тоді як в інших стимулюють розвиток просоціальних навичок, таких як схильність до дружби. Врахування цих закономірностей є важливим у контексті психокорекції депресивних та тривожних розладів у юнацькому віці, оскільки дозволяє диференційовано підходити до профілактики та корекції емоційних порушень [6].

Депресія у юнацькому віці ‒ це не просто тимчасовий сум або пригнічений настрій, а серйозний психічний розлад, який може суттєво впливати на навчання, соціальні взаємодії та загальне функціонування юнаків. Важливо усвідомлювати, що депресивні стани можуть виникати у будь-якого підлітка, і вони не є ознакою слабкості або особистої провини [3, с. 17-18].

Особливо небезпечним є те, що депресія у молоді часто залишається непоміченою як самою дитиною, так і її оточенням, що підвищує ризик ускладнень. Без належного втручання такі стани можуть прогресувати, викликати розвиток інших психічних розладів або навіть провокувати думки про самогубство. Саме тому психокорекція депресивних та тривожних розладів у юнацькому віці є критично важливою для забезпечення психічного здоров’я та гармонійного розвитку підлітків.

Депресивні та тривожні розлади у юнацькому віці є поширеними психічними проблемами, особливо в умовах соціально-політичної нестабільності та стресових факторів, що підвищує ризик виникнення психоемоційних порушень. Вікові особливості молоді часто ускладнюють своєчасне виявлення симптомів депресії та тривоги, а відмінності у прояві порівняно з дорослими можуть утруднювати діагностику та лікування [3, с. 17-18].

Факторами ризику депресивних та тривожних розладів у юнацькому віці є підвищена тривожність, пасивна життєва позиція, наявність інших психічних чи соматичних захворювань, а також хронічний стрес. Особливо небезпечними є умови проживання в зоні військового конфлікту, де постійний страх, напруження та тривога можуть спричиняти стійкі депресивні настрої та знижувати адаптаційні ресурси [4].

У зв’язку з цим, ефективна психокорекція депресивних та тривожних розладів у юнацькому віці має ґрунтуватися на комплексному підході, що включає роботу з психологами, соціальними працівниками та педагогами, а також охоплює сімейне та навчальне середовище. Заходи психокорекції повинні спрямовуватися не лише на усунення симптомів, а й на створення безпечного реабілітаційного середовища та профілактику повторних епізодів захворювання.

Водночас, у юнацькому віці постраждалі часто намагаються уникати будь-яких спогадів про травматичні події, уникаючи місць, занять, розмов, звуків або запахів, які нагадують про них. Ці уникальні поведінкові реакції можуть включати зміну одягу, уникання певних локацій та людей, що були причетні до подій [5, с. 554-555].

Психічний стан юнаків у таких ситуаціях зазнає суттєвих змін: спостерігається втрата інтересу до життя та занять, що раніше приносили задоволення, зниження позитивних емоцій, підвищена дратівливість, настороженість та агресія. Внаслідок цього відчуття радості та щастя стають рідкісними, а інколи проявляються самоушкодження, страх, проблеми з концентрацією та очікування негативних подій.

Отже, у юнацькому віці психічне здоров’я підлітків перебуває під значним впливом соціальних, біологічних та психофізіологічних чинників. Депресивні та тривожні розлади є поширеними проблемами, особливо в умовах стресу, соціально-політичної нестабільності або перебування у зонах конфлікту. Ризики їх виникнення зростають за наявності підвищеної тривожності, пасивної життєвої позиції, соматичних чи психічних захворювань, а також хронічного стресу.

У юнаків спостерігаються характерні поведінкові реакції на травматичні події, такі як уникання спогадів, людей та місць, що підсилюють психологічне навантаження. Психокорекція у цьому віці повинна бути комплексною, включати роботу з психологами, соціальними працівниками та педагогами, охоплювати сімейне та навчальне середовище, спрямовуватися на відновлення психоемоційного стану, створення безпечного середовища та профілактику повторних епізодів депресії та тривоги.

Список використаних джерел

1. Берегова Н., Подлюк Я. Прояви негативних психічних станів у юнацькому віці: причини, особливості та шляхи подолання. 2025. № 2. – С. 115–122. URL: https://pt.khmnu.edu.ua/index.php/pt/article/view/300
2. Бігун Н. Суб’єктивні образи депресії підлітків як предмет психологічної рефлексії. Психологія і суспільство. 2007. No3. С. 108–114.
3. Зінчук Б. О. Психологічні особливості переживання самотності в юнацькому віці в період війни : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра : спец. 053 Психологія / наук. кер. Ю. А. Розмирська ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 45 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24242
4. ПСИХОЛОГІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІЙНИ: ДОСВІД УКРАЇНИ / КНУКіМ Київський національний університет культури і мистецтв. 2022. URL: https://knukim.edu.ua/psyhologiya-perezhyvannya-vijny-dosvid-ukrayiny-2/ (дата звернення: 28.11.2025).
5. Яцина О.Ф. Вплив війни на психічне здоров'я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 2022. № 7(25). С. 554-567.
6. Hang S., Jost G. M., Guyer A. E., Robins R. W., Hastings P. D., Hostinar C. E. Understanding the development of chronic loneliness in youth. Child Development Perspectives. 2024. Vol. 18, № 1. P. 44–53. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11504316/ (дата звернення: 28.11.2025).