ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ВЕТЕРАНІВ У ГРУПОВИХ ПРОГРАМАХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Повномасштабна війна суттєво підвищила запит на довготривалу психологічну підтримку ветеранів бойових дій. Досвід війни поєднується з порушенням емоційної регуляції, гіперзбудженням, почуттям провини, розривом із мирним оточенням, що ускладнює соціальну адаптацію та сімейні стосунки. Водночас значна частина ветеранів ставиться до індивідуальної психотерапії з недовірою, сприймаючи її як таку, що погано враховує їхній реальний досвід. Групові формати реабілітації, де присутні люди з подібним бойовим минулим, знижують бар’єр настороги, нормалізують переживання і дають змогу отримати підтримку від тих, хто пройшов через подібні події, особливо коли психолог або фасилітатор також є учасником бойових дій і реалізується принцип «рівний рівному». Тому актуальним є аналіз того, як програми групової психологічної реабілітації впливають на психоемоційні стани ветеранів.

Об’єктом дослідження є психоемоційні стани ветеранів бойових дій, предметом їх трансформації у процесі участі в групових та сімейно орієнтованих програмах психологічної реабілітації. Мета теоретично узагальнити сучасні підходи до розуміння психоемоційних станів і посттравматичних порушень та на матеріалі особистої участі описати специфіку змін у ветеранів у груповій взаємодії.

У роботі проаналізовано ключові концепції психологічної травми, посттравматичного стресового розладу та посттравматичного зростання, а також ресурсно орієнтовані підходи до підтримки ветеранів. Особливу увагу приділено груповій та сімейній взаємодії, принципу «рівний рівному», психоедукації, тілесним і дихальним технікам як чинникам стабілізації, відновлення почуття безпеки та поступового повернення до активного життя. Показано, що груповий формат дає досвід приналежності, можливість побачити власні реакції у відображенні досвіду інших, знижує стигму звернення по допомогу і створює простір для тренування нових моделей поведінки в реальному контакті, а не лише в індивідуальній розмові з фахівцем.

Емпірична частина спирається на особистий досвід автора як учасника програм «Компас Героя», «Сила Двох» та «Ukrainian Action Heroes», а також на психодіагностичні дані ветеранів чоловіків учасників програми «Сила Двох». Використано шкалу PCL-5, опитувальник клінічних проявів ПТСР, шкалу диференціальних емоцій, модель BASIC Ph. Порівняння показників до та після участі засвідчило зниження вираженості посттравматичних симптомів, тривожно депресивних проявів і гіперзбудження, послаблення домінування гніву та провини, посилення інтересу, радості, відчуття контролю й приналежності.

Підкреслено перехід від вузько клінічного розуміння реабілітації до концепції абілітації, коли фокус зміщується на відновлення й розвиток життєвих компетентностей ветерана, його здатності будувати стосунки, працювати, брати участь у житті громади. На цьому тлі в Україні поступово формуються абілітаційні центри для ветеранів та їхніх сімей, де поєднуються психотерапевтична, освітня, соціальна й професійна підтримка. Такі центри логічно продовжують результати групових програм реабілітації і створюють умови не лише для зменшення симптомів, а й для стійкого підвищення якості життя.

Отримані результати дають підстави розглядати групові програми реабілітації та формати «рівний рівному» як важливий інструмент трансформації психоемоційних станів ветеранів і як підґрунтя для подальшого розвитку мережі реабілітаційних та абілітаційних програм в Україні.

Список використаних джерел

1. Борисова О. О. Психореабілітація учасників/учасниць бойових дій як психологічна допомога другого рівня в Україні // Психологія. 2024.
2. Вірна Ж. П. Психологія особистісної події: навчальний посібник. Луцьк : Вежа-Друк, 2016.
3. Гульбс О. А., Кобець О. В. Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій // Психологічний журнал. 2021. № 7. С. 100–106.
4. Гульбс О. А., Кобець О. В. Психологічна реабілітація учасників бойових дій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021.
5. Кісарчук З. Г., Лазос Г. П., Литвиненко Л. І. та ін. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник. Київ : Логос, 2015.
6. Кобець І. В. Соціально-психологічні підходи та принципи до створення реабілітаційних програм для ветеранів: вітчизняні й світові тенденції // Інклюзія і суспільство. 2025. № 2. С. 63–72.
7. Мушкевич М. І., Федоренко Р. П., Мельник А. П. та ін. Психологічна допомога учасникам АТО та їх сім’ям: колективна монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2016.
8. Пилипенко Н. М. Психологічна допомога та підтримка постраждалим внаслідок війни в Україні // Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 6(70). С. 142–148.
9. Титаренко Т. М., Громова Г. Життєві ландшафти українських цивільних у просторі війни // Psychological Prospects Journal. 2023. Вип. 41. С. 162–174.
10. Ткалич М. Г. Психоемоційні стани та резильєнтність: психологічна адаптація під час війни // Psychological patterns of social processes and personality development in modern society. Ryga : Baltija Publishing, 2023. С. 230–243.
11. Emerson D., Hopper E. Overcoming Trauma through Yoga: Reclaiming Your Body. Berkeley, CA : North Atlantic Books, 2011.
12. Yalom I. D., Leszcz M. The Theory and Practice of Group Psychotherapy. 5th ed. New York : Basic Books, 2005.