ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

У сучасних дослідженнях професійного самовизначення особливу увагу приділяють впливу гендерних чинників на формування кар’єрних орієнтацій, зокрема у юнацькому віці. Саме цей період характеризується активним осмисленням молоддю власного професійного майбутнього та визначенням життєвих пріоритетів. Урахування гендерних відмінностей у професійному виборі є надзвичайно важливим, оскільки соціальні норми, культурні очікування та стереотипи можуть значно впливати на кар’єрні прагнення юнаків і дівчат.

Гендерна психологія сприяє трансформації традиційних стереотипів, що формували уявлення про ролі чоловіків і жінок у суспільстві протягом багатьох поколінь. Сучасні дослідження людського розвитку підтверджують існування гендерних відмінностей у функціонуванні та соціальній поведінці чоловіків і жінок. Проблема гендерного впливу на професійне самовизначення привертає увагу вчених, оскільки усталені соціальні очікування продовжують впливати на вибір професійної сфери. Традиційно чоловіків заохочують проявляти силу, рішучість та лідерські якості, тоді як жінкам приписують турботливість і м’якість. Це формує стереотипні уявлення про їхню придатність до певних професій: жінок часто вважають менш компетентними у сфері керівництва, а чоловіків – менш готовими до виховання дітей. Гендерні дослідження нині спрямовані на подолання цих застарілих уявлень, що не відповідають сучасним реаліям [2].

Дослідження професійного самовизначення, проведене Т. Яновською, виявило виражені гендерні відмінності у мотиваційних орієнтаціях при виборі професії. Так, дівчата частіше керуються внутрішньо-особистісними або соціально значущими мотивами, тоді як хлопці орієнтуються на зовнішні позитивні стимули. Вибір професії, зумовлений внутрішньою мотивацією, сприяє реалізації особистісного потенціалу та отриманню задоволення від професійної діяльності, адже така мотивація базується на власних потребах особистості, а не на зовнішньому тиску. Натомість переважання зовнішніх мотивів, таких як матеріальні блага або соціальний статус, може свідчити про невідповідність між професійним вибором і реальними інтересами та здібностями індивіда [6].

Аналіз професійних інтересів молоді показав, що дівчата переважно обирають сфери, пов’язані з комунікацією, передачею знань та допомогою іншим. Серед пріоритетних професійних напрямів для них – педагогіка, медицина та соціальна робота, які передбачають активну взаємодію з людьми. У свою чергу, хлопці частіше віддають перевагу технічним спеціальностям, спорту або військовій справі, що свідчить про їхню зацікавленість у сферах, які потребують фізичної витривалості, логічного мислення та стратегічного планування.

Дослідження професійної спрямованості показало наявність виразних гендерних особливостей у розподілі професійних типів особистості серед школярів. Серед старшокласниць домінують соціальний та підприємницький типи, за якими слідують конвенційний та артистичний, тоді як інтелектуальний і реалістичний типи виявилися найменш поширеними. У хлопців спостерігається інша ієрархія: найпоширенішими є підприємницький та соціальний типи, за ними – конвенційний та реалістичний, а інтелектуальний та артистичний типи є найменш вираженими.

Гендерні відмінності у процесі професійного самовизначення школярів юнацького віку досліджував В. Євтушок. Його результати підтвердили наявність чіткої гендерної диференціації у виборі професії. Хлопці, як правило, орієнтуються на власні можливості та прагнуть обирати професії, що дозволяють проявляти конкурентність, суперництво та лідерські якості. Вони зосереджені на досягненні особистих цілей та досягненні домінуючих позицій у своїй сфері. Натомість дівчата частіше віддають перевагу професіям, які передбачають суспільно значущу діяльність і сприяють встановленню гармонійних міжособистісних відносин. Вони цінують робоче середовище, у якому панують взаємоповага, підтримка та комфортний психологічний клімат. Разом із цим дослідження показало, що для представників обох статей важливими критеріями вибору професії залишаються рівень матеріальної винагороди та позитивна емоційна атмосфера в колективі [1].

Дослідження професійного самовизначення школярів, проведене В. Харченком, показало, що дівчата, порівняно з хлопцями, проявляють більшу зацікавленість у здобутті вищої освіти та прагнуть швидшого працевлаштування. При виборі майбутньої професії старшокласниці орієнтуються на престижність обраної спеціальності та перспективи кар’єрного зростання. У юнаків же ключовими чинниками є можливість розвитку власних здібностей та забезпечення стабільного фінансового доходу, тоді як зміст професійної діяльності часто відіграє другорядну роль [5].

У дослідженнях Т. Павлюк і Л. Турчина також проаналізовано гендерні аспекти професійного вибору, що дозволило зробити низку важливих висновків. Зокрема, дівчата у юнацькому віці віддають перевагу соціономічним видам діяльності, оскільки їхній процес самовизначення часто супроводжується емоційними та ситуативними факторами. Вони схильні приймати рішення щодо професійного шляху швидше, ніж хлопці, та частіше обирають професії, пов’язані з роботою з людьми, зокрема в освітній чи соціальній сфері. Хлопці, у свою чергу, віддають перевагу технічним та динамічним спеціальностям, для яких важливими є автономність, можливість приймати самостійні рішення та конкурентоспроможна заробітна плата. Крім того, значущим критерієм професійного вибору для юнаків є перспективи подальшого розвитку та можливість набуття нових знань і навичок [3].

Дослідження впливу сім’ї на процес професійного самовизначення, проведене О. Танасійчук, виявило низку гендерних особливостей. Зокрема, більшість хлопців суб’єктивно відчувають себе більш незалежними від батьків порівняно з дівчатами. Водночас результати тестування свідчать, що саме юнаки демонструють нижчий рівень професійної визначеності. Це підтверджує значний вплив гендерних стереотипів на процес професійного самовизначення, який не залежить лише від статі [4].

Підсумовуючи, можна констатувати, що гендерні відмінності у кар’єрних орієнтаціях юнаків і дівчат визначаються як соціокультурними нормами, так і індивідуальними особливостями особистості. Традиційні стереотипи продовжують впливати на вибір професійних шляхів, водночас сучасні тенденції рівноправності сприяють більш гнучкому та усвідомленому підходу до професійного самовизначення незалежно від статі. Ці висновки підкреслюють необхідність розробки адаптивних стратегій підтримки юнацтва, що враховують гендерну специфіку досвіду та створюють умови для різнобічного, незалежного та усвідомленого формування кар’єрних орієнтирів.

Список використаних джерел

1. Євтушок В. Гендерні особливості самовизначення в ранній юності. Персонал. 2007. № 10. С. 80-86.
2. Кондратюк А. Ю., Литвиненко С. А. Ґендерні відмінності самореалізації особистості в юнацькому віці. Психологія: реальність і перспективи : збірник наукових праць. Рівне. 2014. Вип. 3. С. 73-75.
3. Павлюк Т. М., Турчина Л. І. Гендерні особливості мотивації вибору професії старшокласниками. Вісник Одеського національного університету. Психологія та соціальна робота. Одеса, 2010. С. 310–316.
4. Танасійчук О. М. Вплив сім’ї на професійне самовизначення старшокласників (гендерний аспект). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. Херсон, 2013. Вип. 1. С. 82-84.
5. Харченко С. В. Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників. Збірник наукових праць «Педагогічна освіта: теорія і практика». 2015. №18. С. 314-319.
6. Яновська Т. А. Психологічні особливості професійного самовизначення у підлітків та юнацькому віці. Молодий вчений. 2017. № 4. С. 270-273.