ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ПЕДАГОГІВ: ТЕОРІЯ ТА ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ

Психологічна стійкість учителя є важливою умовою результативної професійної діяльності, збереження емоційного благополуччя кожного  учасника освітнього процесу та безпосередньо впливає на  якість та мотивацію. З огляду на сучасні виклики, з якими стикається українська школа — від зростання професійних навантажень і постійних реформ до впливу суспільної нестабільності та стресових чинників воєнного часу — питання розвитку психологічної стійкості педагогів стає надзвичайо актуальним [1].

У психологічній літературі психологічна стійкість трактується як узагальнена характеристика особистості, що забезпечує здатність протистояти стресу, підтримувати внутрішню рівновагу та повертатися до оптимального функціонування після дії несприятливих факторів. Дослідники підкреслюють, що стійка особистість не просто «витримує» несприятливі обставини, а й уміє конструктивно реагувати на них, зберігаючи ефективність поведінки.

Сучасні умови роботи освітян часто супроводжуються емоційним виснаженням, перевантаженням, зменшенням внутрішньої мотивації та ризиком професійного вигорання. Українські педагоги сьогодні працюють у контексті підвищеної відповідальності та нестабільності, що додатково підсилює потребу у внутрішніх ресурсах, здатних зберігати їхню ефективність. Додатковим фактором негативного впливу на педагогів є непрості умови, які виникли через військове вторгнення: повітряні тривоги, робота в дистанційному форматі, відсутність світла та тепла, особисті втрати. В умовах війни вчитель, як ніколи, стає важливою людиною в житті школярів. Чимало освітян мають труднощі з тим, що доводиться працювати з дітьми, що пережили травмуючі події, чий батько або брат воює, з адаптацією внутрішньо переміщених осіб, оскільки така робота вимагає спеціальних навичок.

Якість освіти зараз визначає передовсім створення комфортного, психологічно безпечного освітнього середовища. За цих обставин важливо усвідомити, що в умовах війни дуже важливою професійною компетентністю педагога є здатність підтримати учнів, убезпечити від розчарувань, підсилити відчуття контролю над сьогоденням і майбутнім [3]. Нинішні учні потребують педагога насамперед психологічно стійкого, який би міг стати для них особистістю, яка допоможе відновити жагу до знань, тим плечем, на яке можна спертися, коли бракує власних сил, та сприятиме розвитку резильєнтності кожної дитини заради збереження психічного здоров’я в умовах впливу надскладних стресогенних чинників.

У специфіці педагогічної діяльності психологічна стійкість проявляється через поєднання таких складових, які є основою для створення програми розвитку стійкості вчителя:

1. Уміння регулювати свої емоції, стримувати імпульсивні реакції, протидіяти накопиченню напруги;
2. Когнітивна гнучкість та адаптивне мислення, що дозволяють педагогу оцінювати складні ситуації без емоційних перекручень;
3. Внутрішня мотивація й сформована професійна ідентичність, які підтримують упевненість у власній педагогічній місії;
4. Соціально-комунікативні навички, зокрема емпатія та здатність до конструктивного діалогу;
5. Рефлексивність, що допомагає усвідомлювати власні стани, ресурси й межі.

В Україні розроблено кілька ефективних програм психологічної підтримки вчителів. Усі вони є вільному доступі та включають онлайн-навчання, тренінги та курси, що допомагають освітянам впоратися зі стресом, покращити навички комунікації, отримати та надати психологічну допомогу учням різних категорій, колегам  та батькам. Важливим є той факт, що кожен педагог повинен розуміти свій стан та намагатися в першу чергу допомогти собі сам, адже ресурсів для цього є величезна кількість, зокрема й такі, що фінансуються державою та зарубіжними організаціями.  Найбільш корисними та доступними є такі програми:

• Програма СЕН «Зерна» – це програма соціально-емоційного навчання для вчителів початкової та базової школи, яку розробили викладачі Гарвардського університету за підтримки The LEGO Foundation. Програма впроваджується в Україні Міністерством освіти і науки та  допомагає вчителям розвивати соціально-емоційні навички та підтримувати психологічне благополуччя всіх учасників освітнього процесу [7].
• «Психосоціальна підтримка для освітян». Програма від громадської організації «Смарт освіта», яка навчає вчителів навичкам підтримки учнів та батьків, а також стрес-менеджменту. Курс включає тренінги з оцінки психоемоційного стану, надання першої психологічної допомоги та ефективної комунікації в кризових ситуаціях [2].
• Програма «Розумію».Це безкоштовний 30-годинний онлайн-курс від ГО «Освіторія» (за підтримки МОН та ЮНІСЕФ), розроблений для вчителів і шкільних психологів. Курс охоплює теми адаптації до нових реалій, розвитку емоційного інтелекту, арт-терапії та стресостійкості [4].
• Програма Державної служби якості освіти. Започаткована у 2022 році, ця програма надає психосоціальну та емоційну підтримку вчителям в умовах війни через онлайн-навчання. Вона фокусується на трьох основних блоках: психологічна підтримка і безпека, педагогічна підтримка та профілактика конфлікту.

Запропоновані програми ґрунтуються на поєднанні кількох наукових підходів:

• когнітивно-поведінковий підхід надає інструменти для формування адаптивних способів мислення та подолання стресу;
• позитивна психологія фокусується на розвитку сильних сторін, оптимізму, відчуття сенсу та життєстійкості;
• ресурсний підхід підкреслює важливість формування системи внутрішніх і зовнішніх опор, на які педагог може спиратися в складних обставинах.

Отже, ми переконалися, що формування психологічної стійкості ґрунтується на розвитку емоційної регуляції, когнітивної гнучкості, професійної ідентичності, комунікативних навичок та рефлексії. Українські програми підтримки — «Зерна», «Психосоціальна підтримка для освітян», «Розумію» та ініціативи Державної служби якості освіти — забезпечують педагогів інструментами для подолання стресу, поглиблення розуміння власного стану та ефективної допомоги учням.

Тому, доступні ресурси та науково обґрунтовані підходи створюють реальну можливість для підвищення резильєнтності педагогів. Використання цих програм сприяє підтримці емоційного здоров’я вчителів, а відтак — підвищенню якості освітнього процесу та зміцненню психологічної стійкості всього шкільного середовища.

Список використаних джерел

1. Бовдир О., Вельдбрехт О., Самкова О. «Психопрофілактика та подолання синдрому емоційного вигоряння». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Психологія. 2021. Т. 32(71), № 6. С. 32–38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntnvusp_2021_32(71)_6_8 ;
2. ГО «Смарт Освіта». Психосоціальна підтримка освітян від Смарт освіти [Електронний ресурс] /ГО «Смарт Освіта».–Режим доступу: https://smart-osvita.org/psykhosotsialna-pidtrymka-osvitian-vid-smart-osvity/;
3. Грицук О. В. «Психологічні ресурси подолання емоційного вигорання у вчителів». Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. Київ, 2012. Вип. 17. С. 167–171. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2012_17_41 ;
4. Розумію. Платформа корпоративного добробуту «Розумію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.rozumiu.ua/;
5. Ситнік С.В. та ін. «Психологічні особливості резильєнтності педагогів в умовах війни» /  Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи. 2025. № 2. С. 81–93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2025_2_9;
6. Сорока А. В., Гмирь О. А. Взаємозв'язок емоційного вигорання та особистісних властивостей педагогів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. 2021. Вип. 71. С. 24–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2021_71_5 Сорока А., Гмирь О. Психологічні особливості особистісних якостей педагогів з емоційним вигоранням. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова;
7. SEL Kernels (СЕН «Зерна»). Матеріали для педагогів. Harvard Graduate School of Education. Доступно за адресою: https://selkernels.gse.harvard.edu/uk-UA/teacher-supports.