ЕМОЦІЙНІ, МОРАЛЬНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Початок шкільного навчання становить надзвичайно важливий етап у психічному та соціальному розвитку дитини, оскільки передбачає зміну усталеного способу життя й входження до нового середовища, яке висуває інші вимоги та очікування. Молодший школяр отримує новий соціальний статус, що супроводжується появою обов’язків, правил та норм поведінки. Такі зміни природно викликають широкий спектр емоційних реакцій: від почуття радості та гордості за належність до шкільної спільноти: до тривоги, невпевненості у власних силах та хвилювання щодо нових взаємин.

На етапі адаптації емоції дітей часто є суперечливими, оскільки їм необхідно пристосуватися до ритму навчальної діяльності, вимог учителя, нової форми спілкування з однолітками [3]. Проте такі переживання вважаються нормальними і поступово стабілізуються, якщо дитина отримує достатню підтримку з боку дорослих та відчуває психологічну безпеку у шкільному середовищі. Саме в цей період активно формуються соціально значущі почуття: співпереживання, емпатія, здатність до взаємодії та прийняття інших.

Емоційний розвиток тісно пов’язаний із пізнавальною діяльністю. Молодші школярі демонструють природну допитливість, інтерес до відкриття нового, прагнення самостійно знаходити відповіді та розв’язувати завдання. Навчання, організоване на основі інтерактивних, практичних і творчих форм роботи, посилює емоційну залученість дітей, сприяє формуванню позитивного ставлення до пізнання та підтримує внутрішню мотивацію. Діти цього віку часто із захопленням виконують завдання, проявляючи концентрованість, наполегливість і бажання досягти результату. [5]

Із розвитком мислення змінюється і характер інтелектуальних почуттів: увага зміщується від окремих фактів до бажання зрозуміти закономірності та причини явищ. У дітей поступово формується прагнення до аналізу, узагальнення та встановлення зв’язків, що є підґрунтям подальшого інтелектуального та емоційного розвитку.

Важливе місце у структурі емоційної сфери молодшого школяра посідають моральні почуття. У взаємодії з дорослими та однолітками дитина вчиться оцінювати власну поведінку та поведінку інших, співвідносити її з моральними нормами, виділяти такі якості, як доброта, чесність, відповідальність [4]. Досвід виконання спільних завдань формує в учнів здатність до співробітництва, взаємодопомоги та відповідальності за спільний результат. Молодші школярі часто прагнуть наслідувати позитивні зразки поведінки, бажають бути визнаними у колективі та відповідати очікуванням значущих дорослих.

У стосунках із учителем проявляються дві взаємопов’язані тенденції. З одного боку, дитина усвідомлює важливість дотримання правил, виконання вимог і підкорення певній системі норм. З іншого – у неї зростає потреба в самостійності, бажанні висловлювати власну позицію та критично оцінювати події. Емоційні реакції на труднощі чи навчальні невдачі багато в чому залежать від рівня домагань: діти з високими очікуваннями від себе є більш чутливими до поразок і потребують уважної підтримки дорослих для формування адекватної самооцінки. [2]

Окремим напрямом емоційного розвитку є формування естетичних почуттів. Молодші школярі здатні сприймати художні та музичні твори, розпізнавати їх емоційний зміст і співвідносити його з моральними уявленнями. Естетичні переживання проявляються і в повсякденній поведінці, бажанні до охайності, стремлінні до красивого та гармонійного оформлення простору, дотриманні порядку та певних норм естетичної культури. [1]

Колективні форми навчальної діяльності, проєкти та групові завдання сприяють формуванню відчуття єдності, відповідальності та взаємної підтримки. Діти радіють успіхам свого класу та емоційно реагують на труднощі, що підсилює розвиток соціально-емоційної компетентності і виховує почуття причетності до спільної справи.

Отже, емоційно-почуттєва сфера молодшого школяра є складною, багаторівневою системою, у якій інтегруються пізнавальні, моральні, соціальні та естетичні емоції. Молодший шкільний вік є сензитивним для становлення цих почуттів, а успішний розвиток емоційної сфери забезпечується продуманою педагогічною підтримкою, доброзичливим середовищем та організацією навчальної діяльності, спрямованої на всебічний розвиток особистості.

Список використаних джерел

1. Дорошенко Т., Сіліна Л. Формування емоційної культури молодших школярів на уроках мистецтва як умови їх успішної соціалізації. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Чернігів: НУЧК, 2023. С. 8–13.
2. Комар Т., Шістка О. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери дітей молодшого шкільного віку. Psychology Travelogs, 2023. Вип. 4. С.70–77.
3. Кудряшова О. Вікові особливості розвитку емпатії як складової емоційної сфери в молодшому шкільному віці. Сучасна психологія: проблеми та перспективи: зб. наук. праць за матер. всеукр. наук.-практ. конф. Ізмаїл: РВВ ІДГУ. 2022. С. 25–50.
4. Москальова А. Функції і особливості емоційної сфери особистості дитини. Київ : Просвіта 2004. 321 с.
5. Попова Д. В., Подкопаєва Ю. В. Психологічні особливості емоційного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Авіаційна та екстремальна психологія у контексті технологічних досягнень: збірник наукових праць. Київ, 2019. С. 136–138.