ВПЛИВ КІБЕРПРОСТОРУ НА ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу кіберпростору як нового агента соціалізації на систему ціннісних орієнтацій здобувачів середньої освіти (підлітків). Обґрунтовано актуальність вивчення цієї проблеми в контексті тотальної цифровізації суспільства та трансформації традиційних цінностей. Теоретичний аналіз зосереджується на концепціях цінностей (М. Рокіч, Ш. Шварц) та особливостях впливу інформаційних технологій на розвиток особистості в підлітковому віці. За допомогою методики ранжування цінностей та статистичного аналізу виявлено ієрархію термінальних та інструментальних цінностей у досліджуваної групи, а також встановлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю використання кіберпростору та зміною пріоритетів окремих цінностей (наприклад, підвищенням значущості соціального визнання та ефективності у справах, та зниженням значущості традиційних цінностей). Результати роботи мають практичне значення для розробки програм психолого-педагогічного супроводу в освітньому процесі.

Стрімкі трансформації сучасного інформаційного середовища та прискорена цифровізація всіх сфер життя докорінно змінюють умови розвитку підростаючого покоління. Кіберпростір перетворився на повноцінний соціальний простір, у якому відбувається комунікація, пізнання, самореалізація та формування світоглядних установок молоді [5]. Для сучасних підлітків він часто стає не просто додатковим джерелом інформації, а ключовим середовищем соціалізації, яке здатне значною мірою впливати на становлення їхньої системи цінностей. Саме тому вивчення впливу кіберпростору на формування ціннісних орієнтацій здобувачів середньої освіти є важливим завданням сучасної психологічної науки.

Поняття ціннісних орієнтацій розглядається як внутрішній регулятор поведінки, що визначає ставлення людини до світу та самої себе, слугує орієнтиром у прийнятті рішень і виборі життєвих стратегій. У класичних підходах це поняття пов’язується з моральними, соціальними та культурними нормами, що засвоюються індивідом у процесі розвитку та соціалізації [13]. Як зазначає М. Рокіч, цінності виконують функцію стійких переконань щодо того, що є бажаним і значущим у житті, і лежать в основі цілей, мотивів та поведінки людини. У підлітковому віці система цінностей активно перебудовується, що робить цей період найбільш чутливим до зовнішніх впливів, зокрема цифрового середовища.

Кіберпростір, розглянутий у роботі як складний соціокультурний феномен, охоплює соціальні мережі, інтернет-ресурси, ігрові платформи та інтерактивні сервіси, які формують нові форми досвіду й способи взаємодії підлітків з оточенням. В умовах необмеженого доступу до інформації віртуальне середовище одночасно відкриває широкі можливості для розвитку, самовираження, отримання підтримки та творчої активності, але також продукує ризики інформаційних маніпуляцій, спотворення реальності, залежної поведінки та зміни ціннісних пріоритетів [6; 14]. Як підкреслюють О. Вишневська, О. Городецька та інші дослідники, цифровий простір стає місцем формування нових моделей соціальної взаємодії, які не завжди відповідають традиційним моральним нормам [6].

У межах проведеного емпіричного дослідження було вивчено особливості формування ціннісних орієнтацій учнів 8–11 класів та визначено, яким чином інтенсивність використання цифрових технологій і онлайн-середовища пов’язана з їхнім ціннісним розвитком. Дослідження охопило 50 респондентів Берестечківського ліцею й базувалося на використанні трьох методик: авторської анкети щодо екранного часу, тесту інтернет-залежності К. Янг, а також методики вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Як зазначає К. Янг, надмірне перебування в мережі спричинює низку емоційних і поведінкових змін, що можуть переходити у стійкі форми залежної поведінки [12].

Отримані результати засвідчили переважання легкого ступеня інтернет-залежності серед більшості респондентів. Водночас кореляційний аналіз виявив низку значущих взаємозв’язків між показниками використання кіберпростору та особливостями ціннісної ієрархії. Найвищий коефіцієнт кореляції спостерігався між тривалістю екранного часу та рівнем інтернет-залежності (ρ = +0.748), що підтверджує залежність проблемного використання цифрових технологій від кількості часу, проведеного онлайн.

Особливо показовим є зв’язок між зростанням залежності та зниженням пріоритетності фундаментальних життєвих цінностей, зокрема «Здоров’я» (ρ = +0.410) [10]. Підлітки, які проводили більше часу в мережі, рідше обирали цю цінність як важливу, що може бути свідченням зміщення уваги з реального самозбереження на цифрову діяльність, де тілесність не відіграє ключової ролі.

У структурі термінальних цінностей найбільш значущими для респондентів стали «Здоров’я» та «Щасливе сімейне життя». Це відображає домінування традиційних життєвих орієнтирів, що залишаються основою ціннісної системи навіть в умовах цифровізації [17]. Середньої значущості набули «Свобода», «Дружба» та деякі інші соціально спрямовані цінності, які відображають прагнення до автономії та соціальної підтримки. Натомість найменш пріоритетними виявилися такі цінності, як «Щастя інших» чи «Впевненість у собі», що підкреслює тенденцію до індивідуалістичної спрямованості підлітків, характерної для сучасної цифрової культури.

На рівні інструментальних цінностей підлітки віддали перевагу «вихованості», «відповідальності» та «самоконтролю», що свідчить про певну прагматичність їхньої поведінкової орієнтації. Водночас менш значущими виявилися «раціоналізм», «терпимість», «сміливість у відстоюванні власної думки», що також може бути пов’язане з домінуванням онлайн-комунікацій, де пряме висловлення позиції часто замінюється пасивним переглядом контенту або анонімною активністю.

Аналіз механізмів впливу кіберпростору дозволив виокремити три рівні впливу: соціально-комунікативний, інформаційний та поведінковий. На соціально-комунікативному рівні формуються нові моделі взаємодії та самоідентифікації підлітків через реакції аудиторії, коментарі, кількість підписників і «вподобайок». На інформаційному рівні підліток стикається з безладним потоком інформації, де істина важко відрізняється від маніпуляції, що може формувати недовіру до класичних джерел знань або, навпаки, безкритичне ставлення до неперевірених даних [15]. На поведінковому рівні кіберпростір формує нові звички, стилі дозвілля та способи розв’язання конфліктів, що часто переносяться у реальну взаємодію.

Проведене дослідження підтвердило, що цифрове середовище не лише впливає на інформаційну поведінку підлітків, а й моделює їхні світоглядні орієнтири. У підлітковому віці, коли відбувається активний пошук себе, бажання бути прийнятим і зрозумілим, кіберпростір пропонує швидкі та легкодоступні форми визнання, які можуть замінювати реальні соціальні контакти. Це створює ризик трансформації життєвих цінностей, зокрема переорієнтації з довготривалих і стійких цілей на короткочасні та поверхові форми задоволення.

Водночас важливо наголосити, що кіберпростір може виконувати і позитивну функцію, сприяючи розвитку критичного мислення, формуванню навичок самопрезентації, розширенню соціальних зв’язків, доступу до освітніх ресурсів, підтримці творчих здібностей. Як підкреслює Чепелєва, цифрова соціалізація є природним етапом розвитку молоді, але її результати залежать від умов, у яких вона здійснюється, та підтримки дорослого середовища [8].

З огляду на результати дослідження, важливим завданням психологів і педагогів є формування у школярів уміння критично оцінювати інформацію, регулювати власну поведінку в цифровому середовищі, усвідомлювати наслідки надмірної присутності в мережі та підтримувати збалансованість між онлайн- і офлайн-активностями. Рекомендації, розроблені в межах роботи, акцентують на розвитку цифрової грамотності, емоційної саморегуляції, відповідального використання інтернету та збереження особистого здоров’я як пріоритетної цінності [4].

Таким чином, вплив кіберпростору на формування ціннісних орієнтацій підлітків є складним і суперечливим процесом, у якому перетинаються можливості розвитку та ризики деформації світоглядної структури особистості. Від того, наскільки підліток уміє усвідомлено функціонувати в цифровому середовищі, залежить не лише його онлайн-поведінка, а й формування фундаментальних життєвих цінностей — тих, що визначатимуть його життєвий шлях у майбутньому. Результати дослідження підкреслюють необхідність системної роботи освітніх закладів, батьків та фахівців-психологів, спрямованої на підтримку здорової, гармонійної та стійкої ціннісної системи підростаючого покоління в умовах цифровізації.

Список використаних джерел

1. Богдан, М.С. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж. Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. 2014.
2. Вакуліч, Т.М. Психологічні особливості поведінки підлітків у мережі Інтернет. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка, 2006, Т. VIII, Вип. 2, С. 41–47.
3. Виготський, Л.С. Психологія розвитку дитина. — Київ: Радянська школа, 1984.
4. Вишневська, І. Особливості використання інформації соціальних мереж в інформаційно-аналітичній діяльності. Наукові праці НБУ ім. В. Вернадського, 2015.
5. Городецька, О. Вплив соціальних мереж на розвиток та соціалізацію особистості.
6. Давіденко, К. Інтернет-залежність: тест, поширеність та супутня психопатологія. Український медичний часопис, 2019.
7. Донець, П.М. Концептуальні метафори трансгуманізму в трилогії В. Ґібсона «Кіберпростір». 2022.
8. Золотова, Г.Д. Сутність технологічних видів адитивної поведінки дітей. Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2013.
9. Павлова, Н. Цифрове освітнє середовище у контексті цифровізації освіти. 2024.
10. Панчук, Н.П. Ціннісні орієнтації як складова життєвих стратегій особистості. Проблеми сучасної психології, 2015.
11. Пугачов, Д.Л. Психологічні особливості підліткової кризи та соціальної адаптації. Київ, 2018.
12. Савчин, М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. Київ: Академвидав, 2005.
13. Сергєєнкова, О.П. та ін. Вікова психологія. Київ: Центр учбової літератури, 2012.
14. Фройд, З. Вступ до психоаналізу. Київ, 2003.
15. Фурашев, В.М. Кіберпростір та інформаційний простір, кібербезпека та інформаційна безпека. Правова інформатика, 2018.
16. Чепелєва, Н.В. Цифрова соціалізація як феномен сучасної психології розвитку. Психологічний журнал, 2021.
17. Шайгородський, Ю. Ціннісні орієнтації в психологічній структурі. 2022.
18. ЮНІСЕФ. Вплив кібербулінгу на молодь в Україні: Звіт 2022.
19. Яблонська Т.М. Діти групи ризику. КДМА, 2001.
20. Young, K. Internet Addiction. CyberPsychology & Behavior, 1998.