Групова динаміка втілює життєдіяльність групи, відображає найважливіші процеси та події в її житті. К.Левін висунув фундаментальний постулат теорії поля, який полягав у тому, що людську поведінку слід розуміти як функцію взаємодії між індивідом та його психологічним розумінням фізичного та соціального середовища. Він використовував математичні символи для пояснення своєї теорії та підсумував сутність теорії поля у наступній формулі: B = f (P, E), де – поведінка (B) тлумачилася широко (включаючи дію, мислення та оцінювання), а людина (P) та середовище (E) були динамічно пов’язані. Разом людина та середовище утворюють життєвий простір. Саме розуміння структури та впливу на життєвий простір особистості стало предметом роботи К. Левіна[4].
Його теорія сприяла визначенню нових способів у визначенні колективної поведінки. У певному сенсі вона була радше соціологічною, ніж психологічною, оскільки призвела до приписування групам того ж типу аналізу життєвого простору, який використовувався для розгляд індивідуальної поведінки. Таким чином, групу чи інституцію можна було розглядати не просто, як суму індивідів чи інших одиниць, що складають групу, а як сутність, яка могла бути зовсім іншою. Наприклад, групи могли мати власні норми, а її динамічні процеси не були обов'язково передбачуваними з позиції розуміння життєвого простору індивідів [4]. Групова динаміка втілює життєдіяльність групи, відображає найважливіші процеси та події в її житті. До динамічних процесів, що відбуваються в групах, належать групоутворення і розвиток (або деградація) групи; відносини влади-підпорядкування; груповий тиск і нормоутворення; феномен групової згуртованості. Групоутворення і розвиток групи – це шлях її внутрішньої історії від виникнення до стану максимальної розвиненості, від аморфної сукупності внутрішньо роз’єднаних людей до згуртованого, єдиного колективу (спільноти) [1].
Проблема групового розвитку мало вивчена в соціальній психології, однак низка чинників, що мають безпосереднє відношення до механізмів групової динаміки, виявлені в ході вивчення інших аспектів життєдіяльності малої групи. Виокремлюють щонайменше три механізми групової динаміки: 1) розв’язання внутрішньогрупових суперечностей; 2) «ідіосинкразичний кредит»лідера; 3) психологічний обмін [3].
Групова динаміка, на відміну від статики групи, це сукупність тих динамічних процесів, які одночасно проходять в групі за певну одиницю часу і які визначають собою рух групи від стадії до стадії, тобто її розвиток [1].
Найважливішим з таких процесів є процес створення малих груп, причому сюди можуть бути віднесені не лише безпосередні способи формування групи, але й такі психологічні механізми, які роблять певну сукупність людей групою (наприклад феномен группового тиску на індивіда, який у традиційній соціальній психології до «групової динаміки» не відноситься; теж саме можна сказати й про розвиток групової згуртованості). Далі в «груповій динаміці» традиційно розглядаються процеси лідерства та прийняття групових рішень, з тією поправкою, що вся сукупність процесів управління групою та керівництва нею не вичерпуються лише феноменом лідерства та прийняттям группового рішення, а включає ще багато інших механізмів. Інший аспект динамічних процесів представлений абсолютно новими явищами группового життя, що виникають при специфічному виді розвитку групи, а саме під час розвитку групи в процесі спільної діяльності. Як своєрідний результат розвитку групи може бути розглянуто становлення такої специфічної її стадії, як колектив. Процеси створення колективу – в соціально-психологічномурозрізі – можуть бути теж віднесені до динамічних процесів, що відбуваються в групі [4].
Г. Стенфорд і А. Роарк розробили концепцію, в якій трансформували модель Б.Такмена, відповідно до специфіки такої групи, як шкільний клас. Вони виокремили в процесі утворення групи (шлях від дифузного існування до повноцінного функціонування) сім стадій: 1) початкова стадія; 2) період формування групових норм, початок становлення групової самосвідомості; 3) стадія конфлікту; 4) перехід до стану збалансованості; 5) поява почуття «Ми»; 6) домінування емоційної сфери, переоцінка групових норм; 7) стадія актуалізації. Це найвищий етап групової зрілості, коли і ділова, і емоційна сфери життя групи достатньо розвинуті і збалансовані, а рівень її згуртованості високий. [1]
Особливостями досліджень групової динаміки є широке використання лабораторних контрольованих експериментів з групами і практична направленість отриманих результатів. Найбільш відомі дослідження групової динаміки пов’язані з вивченням стилів лідерства, мотивації прийняття групового рішення, що були проведені в 30-40х роках під безпосереднім керівництвом К. Левіна. Методики, що розроблено школою «групової динаміки» широко використовуються і в інших теоретичних схемах, тому поняття «групова динаміка» не обов’язково прив’язується до школи К. Левіна, а означає також особливий вид лабораторного експерименту, спеціально призначений для вивчення групових процесів [2].
Сучасні дослідження групової динаміки включають практично всі питання, що пов’язані зі структурою і функціонуванням груп та поведінкою індивідів в груповій ситуації. Найважливішими з динамічних процесів малої групи є: процес утворення малих груп; психологічні механізми, які роблять групу групою: феномен групового тиску на індивіда, розвиток групової згуртованості; процеси лідерства і прийняття групового рішення. Інший аспект динамічних процесів може бути представлено явищами групової життєдіяльності, етапами розвитку групи, один з яких може бути представлено такою стадією, як колектив [2].
Список використаних джерел
- Основи соціальної психології: підручник для закладів вищої освіти / П. П. Горностай, М. М. Слюсаревський, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Н. В. Хазратова та ін.; за ред. М. М. Слюсаревського. Київ: Талком, 2018. 580 с.
- Москаленко В. В.Соціальнапсихологія: підручник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ: Центр учбовоїлітератури, 2008. 688 с.
- Коваленко А. Б., Корнєв М. Н.Соціальна психологія: підручник. Київ, 2015. 400 с.
- Saxe L.Lewin, Kurt (1890–1947). 2017. https://www.researchgate.net/profile/Leonard-Saxe/publication/317388452_Lewin_Kurt_1890-1947/links/59417a1c0f7e9b1d452ddc52/Lewin-Kurt-1890-1947.pdf


