Постановка наукової проблеми. Сучасні підлітки зростають у надзвичайно динамічному й непростому світі. Ринок праці змінюється швидше, ніж будь-коли раніше: з'являються нові професії, традиційні – зникають або трансформуються. Технології стрімко розвиваються, відкриваючи нові можливості, але водночас створюючи додаткову невизначеність. До цього додаються глобальні й локальні соціальні потрясіння, такі як війна, економічні кризи, пандемії – усе це суттєво впливає на відчуття стабільності й безпеки в молоді.
У цьому вирі змін для старшокласників постає одне з найвідповідальніших питань усього підліткового віку – вибір майбутнього професійного шляху. Саме в цей період починає формуватися професійна ідентичність, складається образ себе як фахівця, виникає потреба знайти відповідь на складне, але дуже особисте запитання: «Ким я хочу бути і чому саме?»
Проте цей вибір не відбувається у вакуумі. Адже йдеться не лише про вибір професії як такий – а про становлення особистості, формування відповідальності, автономії та внутрішньої мотивації.
Хоча в сучасній українській психології вже накопичено значну кількість досліджень, присвячених особливостям підліткового віку, питання впливу сімейного середовища на професійне самовизначення молоді все ще потребує подальшого вивчення. Зокрема, важливим напрямом є глибше дослідження зв’язку між конкретними стилями батьківського виховання, емоційною атмосферою в родині та професійними орієнтирами старшокласників.
Об’єкт дослідження: психологічні процеси професійного самовизначення підлітків у контексті їх сімейних взаємин.
Предмет дослідження: психологічні чинники професійного самовизначення підлітків з урахуванням особливостей сімейної взаємодії.
Мета дослідження: з’ясувати, які саме елементи сімейної взаємодії (емоційна підтримка, стиль виховання, батьківські очікування, рівень автономії) найбільше впливають на процес формування професійної ідентичності підлітків.
Виклад основного матеріалу. Теоретико-методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що поєднує положення вікової, сімейної та професійної психології. Вибір концептуальних підходів зумовлений складністю й багатогранністю феномена професійного самовизначення у підлітковому віці, який формується під впливом як внутрішніх психологічних ресурсів особистості, так і міжособистісних стосунків, насамперед у родинному середовищі: фундаментальні положення розвиткової та акмеологічної парадигм (І. Бех, М. Боришевський, Л. Карамушка, Г. Костюк, С. Максименко, Н. Чепелєва та ін.); положення теорії розвитку Я-концепції та ідентичності (Е. Еріксон, Дж. Марція та ін.); теорія мотивації досягнення та самоактуалізації (А. Маслоу, Д. МакКлелланд, К. Роджерс та ін.); теорія самодетермінації (Р. Райан, Е. Десі та ін.); теорія сімейної взаємодії, зокрема концепції стилів батьківського виховання (Д. Баумрінд, Т. Говорун, М. Мушкевич та ін.), моделі "батьківської підтримки та контролю" (Р. Сілк, Л. Стейнберг та ін).
У дослідженні взяли участь 60 учнів 9–11 класів із трьох загальноосвітніх шкіл, розташованих у різних типах населених пунктів – як у міській місцевості, так і в сільській.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури; анкетування підлітків батьків та педагогів; психологічне тестування (методика діагностики стилю сімейного виховання (адаптована версія методики Дембо-Рубінштейна, модифікація І. П. Малахової), опитувальник професійної самосвідомості (створений на основі шкали «Я – професійне Я», методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча); методи математичної обробки результатів (кількісний і якісний аналіз, аналіз кореляційних зв’язків.
В результаті проведеного теоретичного аналізу констатуємо, що професійне самовизначення є не лише актом вибору майбутньої діяльності, а насамперед глибоким особистісним процесом, пов’язаним із самоусвідомленням, формуванням життєвих цілей, розвитком відповідальності й ідентичності.
Результати емпіричного дослідження показали, що найбільш сприятливим для розвитку професійного самовизначення є підтримувальний тип родинної взаємодії, який пов'язаний із високим рівнем автономії, внутрішньої мотивації та психоемоційної стабільності підлітка. Натомість контролюючий і байдужий стилі супроводжуються низькою впевненістю у виборі, зовнішньою мотивацією та дезорієнтацією.
Виявлено достовірні кореляційні зв’язки між стилем родинної взаємодії та показниками професійної ідентичності, самооцінки, емоційної задоволеності. Зокрема, стиль з високим рівнем підтримки статистично пов’язаний з позитивною «Я-концепцією» та усвідомленими професійними орієнтаціями.
У межах проведеного дослідження було розроблено низку психопрофілактичних і корекційних рекомендацій, спрямованих на підвищення якості родинної взаємодії та створення сприятливого психологічного клімату для розвитку підлітків. Запропоновані заходи мають просвітницький, тренінговий, консультативний та інституційний характер і орієнтовані на зміцнення відповідальності, усвідомленості та психологічної готовності молоді до самостійного вибору життєвого шляху.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні соціальних та вікових особливостей професійного самовизначення особистості.
Список використаних джерел:
- Коць М. О. Мотивація професійного самовизначення першокурсників-майбутніх психологів. Практична психологія та соціальна робота. 2007. №9. С. 57–60.
- Кульчицька А.В. Психологія коучингу в мотиваційно-аксіологічних стратегіях особистості. Психологія ревіталізації: вікові та педагогічні виміри: колективна монографія. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023. С. 305-344.
- Муранова Н. П. Професійна орієнтація старшокласників: діагностичний аспект. Імідж сучасного педагога. 2003. № 4. С. 26–27.
Піддячий М. І. Орієнтація старшокласників на професійну діяльність. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2006. Вип. 30. С. 37–40. http://eprints.zu.edu.ua/1302/1/22.pdf
- Роніна І., Мудрик А. Професійні самовизначення старшокласників. Актуальні проблеми загальної та соціальної психології : зб. наук. ст. / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ф-т психології, Каф. заг. та соц. психології ; [редкол.: Л. В. Засєкіна та ін.]. Луцьк, 2016. Вип. 3. С. 95–97.
inforum.in.ua@ukr.net