ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ВИЯВУ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Актуальність теми. У сучасному суспільстві спостерігається зростання кількості ситуацій, які можуть призводити до моральної  травматизації. В наш час до таких ситуацій в насамперед належать різні види насилля, соціальні потрясіння (COVID-19) та війна, де порушуються норми гуманності та постає необхідність приймати складні моральні рішення. Соціальні конфлікти (булінг, дискримінація та конфлікт інтересів) також створюють умови для переживання внутрішнього морального конфлікту. Порушення етичних норм у професійній сфері або у повсякденному житті спричиняє відчуття провини та сорому у тих, хто стикається з ними безпосередньо або опосередковано. Усі зазначені аспекти особливо впливають на молодь, оскільки вона перебуває на етапі активного формування системи цінностей та моральних переконань.

Мета дослідження полягає у теоретичному з’ясуванні психологічних особливостей переживання моральної травми в юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу. Термін моральна травма з’явився не так давно – в кінці ХХ століття у контексті військової психології. Дослідники зазначають, що наслідки травматичноо досвіду не завжди можна зводити лише до посттравматичного стресового розладу, оскільки певні переживання виникають у наслідок порушення моральних цінностей та внутрішніх орієнтирів особистості [1].

Американський психіатр Джонатан Шей одним із перших ввів термін «moral injury» у науковий обіг, описуючи психологічний досвід ветеранів війни у В’єтнамі. Він визначив моральну травму як глибоке «поранення» совісті, що виникає коли людина скоює або допускає дії чи стає свідком вчинків, які суперечать її власним моральним принципам [7]. Проте поняття моральної травми зазнало суттєвого розширення. Тепер її розглядають не лише як наслідок участі у військових конфліктах, а й психологічну реакцію на будь-які ситуації, у яких порушуються фундаментальні моральні принципи особистості, такі як чесність, справедливість, чи довіра. Моральна травма формує глибоке внутрішнє напруження, яке часто супроводжується переживанням провини, сорому та внутрішнього конфлікту [4, с. 529]. Тому цей феномен перестає стосуватися виключно військової психології і стає актуальною для дослідження особистості у різних контекстах її життєдіяльності [6, с. 702].

Важливим є чітке розмежування моральної травми та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Моральна травма грунтується на переживанні емоцій, таких як сором, провина та тривога, тоді як основним симптомом ПТСР є страх. Ці два феномени можуть існувати одночасно, але вони не є тотожними. ПТСР передусім виникає як реакція на значну загрозу життю, тоді як моральна травма проявляється через глибоке відчуття провини та сорому, що часто призводить до втрати сенсу життя та особистісної ідентичності. Моральна травма має радше духовний та екзистенцйний вимір і не є психічним розладом, проте може супроводжувати ПТСР або сприяти розвитку інших психологічних проблем [6; 8, с. 11].

Важливим етапом розвитку особистості, коли формуються моральні орієнтири, етичні принципи та система самовизначення в соціумі є саме юнацький вік. Однією з особливостей переживання моральної травми в цей період є підвищена емоційна чутливість. В юнацькому віці особистість схильна до глибокого переживання провини, сорому, тривоги та розчарування у власних моральних переконаннях. Такі емоції часто супроводжуються відчуттям внутрішнього напруження, переживанням безпорадності та труднощами у прийнятті моральних рішень. За результатами досліджень, студенти стикаються із моральними дилемами, нерідко переживають суперечність між прагненням діяти згідно власним цінностям та тиском соціальних обставин, що посилює внутрішній конфлікт і емоційне напруження [6].

Когнітивний компонент переживання моральної травми в юнацькому віці проявляється у схильності до глибокого аналізу власних і чужих дій. Молоді люди часто прагнуть знайти моральне пояснення чи виправдання вчинкам, що не рідко спричиняє сумніви у власних переконаннях [5].

Соціальний компонент також відіграє важливу роль у переживанні моральної травми молоддю. Підлітки та юнаки абсолютно чутливі до оцінки з боку однолітків, викладачів та широкого соціального оточення. Будь-яке порушення очікувань щодо справедливості, моральних норм чи відчуття соціальної ізольованості може посилювати емоційний стрес, внутрішні уперечності та складність в ухваленні рішень [3, с. 22].

Моральна травма як вже зазначалося, суттєво впливає на соціальні взаємодії в юнацькомц віці. Особи, що переживають внутрішні моральні конфлікти, часто стають обережнішими у спілкуванні та більш чутливими до порушень етичних норм і конфліктів у колективі. Такий вплив може мати подвійний ефект: з одного боку, сприяти розвитку емпатії та моральної відповідальності, з іншого – провокувати соціальну ізоляцію та уникання контактів із групою [2].

Висновок. Переживання моральної травми в юнацькому віці характеризується підвищеною емоційною чутливістю, глибоким переживанням провини та постійних думок про правильність дій, що супроводжується внутрішнім напруженням і труднощами у прийнятті моральних рішень. Когнітивна складова проявляється у постійному аналізі власних і чужих вчинків та пошуку морального виправдання, що сприяє посиленню внутрішнього конфлікту. Соціальний аспект полягає у чутливості до оцінки однолітків та оточення. Тому моральна травма в юнацькому віці включає емоційні, когнітивні та соціальні аспекти, що визначають її значний психологічний вплив і потребу в цілеспрямованій підтримці осіб, що її переживають.

Список використаних джерел

1. Кант І. Критика практичного розуму : перекл. за вид.: Immanuel Kant. Kritik der praktischen Vernunft. Київ : Юніверс, 2004. 240 с.
2. Павлов Ю. В. Особливості соціалізації студентської молоді в умовах війни: проблеми та перспективи. Перспективи. соціально-політичний журнал. 2025. № 1. С. 154–162.
3. Сухорук А. Г. Особливості формування соціальної ідентичності студентської молоді в умовах ситуації невизначеності / координатор О. Б. Стулік. Київ, 2024. 42 с.
4. Федотова Т. Моральний дистрес & моральна травма особистості: теоретичний дискурс проблеми. Наукові перспективи (Naukovì perspektivi). 2022. № 12(30). С. 529–543.
5. Age changes in prosocial responding and moral reasoning in adolescence and early adulthood / Nancy Eisenberg et al. Journal of research on adolescence. 2005. Vol. 15, no. 3. P. 235–260.
6. Moral injury and moral repair in war veterans: a preliminary model and intervention strategy / B. T. Litz et al. Clinical psychology review. 2009. Vol. 29, no. 8. P. 695–706.
7. Shay J. Achilles in Vietnam: combat trauma and the undoing of character. New York : Atheneum, 1994. 246 p.
8. I. H. The construct of moral trauma and its conceptual content. Scientic bulletin of kherson state university. series psychological sciences. 2021. No. 4. P. 7–16.