ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Сучасна епоха стрімкого розвитку інформаційних технологій суттєво трансформує всі аспекти життя людини, висуваючи нові вимоги до її адаптаційних і психологічних ресурсів. Одним із найпомітніших викликів цифрового суспільства є поширення інтернет-залежності, яка поступово набуває ознак соціально-психологічної проблеми глобального масштабу, зокрема й в Україні. В умовах соціально-економічної нестабільності та зростання інформаційного навантаження людина все частіше шукає шляхи самореалізації у віртуальному просторі, що може спричиняти деформацію соціальних зв’язків і появу залежних форм поведінки [1; 2; 3; 5; 6].

Науковий інтерес до феномена інтернет-залежності підтверджується низкою досліджень, у яких вивчається як позитивний потенціал інформаційних технологій, так і їх деструктивний вплив на психіку (О. П. Бєлінська, В. М. Бондаровська, Т. Б. Волобуєва, О. В. Дорохов, О. Т. Марків). Л. П. Журавльова зазначає, що інформатизація може порушувати процес соціалізації, а В. В. Посохова підкреслює зміну комунікативних стратегій і життєвих орієнтацій особистості. Інші науковці (Л. І. Гаврищак, С. О. Мащак, І. І. Соловйова) пов’язують цей процес зі зростанням девіантних проявів. Підвищення рівня тривожності (О. Л. Гірченко), агресивності (О. С. Пюра), а також зниження соціального інтелекту (О. О. Сасько) розглядаються як наслідки надмірного перебування в мережі.

Дослідники також аналізують мотиваційні чинники переваги онлайн-взаємодії над реальним спілкуванням (О. Є. Войскунський), особливості формування ідентичності в кіберпросторі (О. П. Белінська, Х. І. Турецька), специфіку самопрезентації у соціальних мережах (В. І. Алтухов, М. Ю. Говорухіна), а також питання психологічної допомоги у разі розвитку залежності (Н. А. Залигіна, Б. Д. Карвасарський, С. В. Котов).

Особливу увагу науковці приділяють підлітковому віку як сенситивному періоду розвитку особистості. Підлітки активно використовують Інтернет для спілкування, пізнання світу, самовираження, що робить їх більш уразливими до формування залежної поведінки. Проблему інтернет-залежності серед підлітків досліджували К. В. Аймедов, Т. С. Асланян, В. В. Білоущенко, С. В. Олендаренко, Н. В. Сергєєва, Н. В. Терещук, Л. М. Федоренко, Г. О. Хомич, Р. Т. Чарнецька, А. Ф. Шайдуліна та ін. У їхніх роботах підкреслюється, що Інтернет виступає головним джерелом інформації (В. М. Дическул), простором формування гендерної ідентичності (В. К. Оліярник), а також середовищем поширення кібербулінгу (Л. А. Найдьонова).

Емпіричне дослідження було спрямоване на вивчення психологічних особливостей прояву інтернет-залежності у підлітковому віці.

До емпіричного дослідження було залучено 58 підлітків віком 11–14 років, які навчаються у загальноосвітніх закладах. Усі респонденти брали участь добровільно, з інформованої згоди батьків. Дослідження проводилося у груповій формі в комфортних умовах, відповідно до етичних вимог роботи з неповнолітніми.

З метою досягнення поставленої мети дослідження був застосований комплекс психодіагностичних методик, які пройшли апробацію в українських умовах та мають задовільні психометричні характеристики.

У дослідженні ми використовували такі методики: тест К. Янга (адаптація В. Лоскутової та І. Семенова) – для діагностики рівня інтернет-залежності та виявлення поведінкових ознак залученості до мережевої активності; методику скринінгової діагностики комп’ютерної залежності, розроблену Л. М. Юр’євою та Т. Ю. Больбот (2006) – для виявлення ризику формування залежної поведінки та визначення її інтенсивності; опитувальник Г. Айзенка (EPI) – для визначення типологічних особливостей особистості за шкалами екстраверсії-інтроверсії та нейротизму, що дає змогу оцінити емоційно-вольову сферу та темпераментні передумови схильності до залежної поведінки; шкала самотності Рассела–Пеплау (UCLA Loneliness Scale) – для вимірювання рівня суб’єктивного відчуття самотності, соціальної ізоляції та дефіциту міжособистісних контактів, які можуть бути чинниками формування інтернет-залежності.

У результаті проведеного теоретико-емпіричного дослідження проблеми інтернет-залежності у підлітковому віці можна зробити певні узагальнення.

Інтернет-залежність є однією з форм поведінкової адикції, що характеризується компульсивним прагненням до використання мережі, втратою контролю над часом онлайн-активності, емоційною залежністю від віртуальної взаємодії та деструктивним впливом на навчальну, соціальну й емоційну сфери життя підлітка. Вона супроводжується погіршенням комунікації в реальному середовищі, зниженням самоконтролю, формуванням відчуження та емоційної нестабільності [1; 2; 3; 5; 6].

З’ясовано, що серед чинників формування інтернет-залежності провідну роль відіграють низький рівень саморегуляції, емоційна нестійкість, схильність до тривожності, фрустрації, імпульсивності, а також соціальна ізоляція й дефіцит міжособистісного спілкування [1; 2; 3; 5; 6].

Підлітковий вік визначено як сенситивний період для формування залежної поведінки. У цей час відбувається становлення ідентичності, перебудова емоційної та мотиваційної сфери, що зумовлює підвищену вразливість до зовнішніх впливів. Прагнення до автономії та самоствердження у поєднанні з недостатньою критичністю мислення створюють передумови для формування інтернет-залежності [4].

Емпіричне дослідження, проведене на вибірці з 58 підлітків віком 11–14 років, показало, що більшість респондентів мають середній рівень інтернет-залежності, тобто користування мережею істотно впливає на їхній емоційний стан, навчальну діяльність і соціальні зв’язки. У незначної частки підлітків виявлено високий рівень залежності, що вимагає психопрофілактичного втручання.

Результати методик Айзенка та Рассела–Пеплау засвідчили, що підлітки з високими показниками тривожності, фрустрації та самотності мають вищу схильність до формування інтернет-залежності. Кореляційний аналіз підтвердив наявність позитивного зв’язку між рівнем інтернет-залежності та емоційною нестабільністю, а також негативного зв’язку з показниками соціальної адаптованості.

Установлено, що інтернет-залежність виконує компенсаторну функцію, задовольняючи потребу у визнанні, спілкуванні, контролі чи емоційній підтримці, якої підліток не отримує у реальному житті. Водночас така поведінка посилює емоційну ізоляцію, тривожність і внутрішні конфлікти, сприяючи формуванню дезадаптивних стратегій подолання стресу.

Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні вибірки, вивченні ґендерних особливостей інтернет-залежності, порівнянні вікових груп, а також у розробці комплексних профілактичних програм, що поєднують індивідуальні, групові та сімейні форми психологічної підтримки.

Список використаних джерел

1. Больбот Т.Ю. Психічні та поведінкові розлади в осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю (клініка, корекція та профілактика): дисертація на здобуття ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. Київ, 2005.
2. Вакуліч Т. М. Мотиви та фактори формування Інтернет-залежності підлітків. Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (29-31 березня 2006 р., м. Київ). 2006. Т.1. С. 160–162.
3. Вакуліч Т. М. Психологічні особливості поведінки підлітків у мережі Інтернет. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. 2006. Т. VIII, Вип. 2. С.41–47.
4. Вікова психологія: навч. посіб / О. П. Сергєєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка. К. : Центр учбової літератури, 2012. 384 с.
5. Єгоров А. Ю., Кузнєцова Н., Петрова Є. Особливості особистості підлітків з Інтернет-залежністю. Питання психічного здоров’я дітей та підлітків. 2005. Т. 5. № 2. С. 20–27.
6. Макаренко О., Постова О. Соціалізація підлітків та комп’ютерна залежність. Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2007. Т. 71. C. 23–27.