СТРАХ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ (FoMO):ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрового середовища та соціальних мереж у житті студентської молоді, що супроводжується поширенням феномену страху втрачених можливостей (FoMO) як специфічної форми соціальної тривожності. В умовах інформаційної перенасиченості та постійного соціального порівняння FoMO постає важливим чинником, що впливає на психоемоційний стан і психологічне благополуччя особистості. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні сучасних досліджень феномену FoMO та систематизації його психологічних детермінант і наслідків.

Страх втрачених можливостей, який зазвичай концептуалізується як "Fear of Missing Out" (FoMO), є значущим психологічним феноменом цифрової епохи, що впливає на процеси прийняття рішень, поведінку та суб’єктивне благополуччя в різних сферах життя. FoMO визначається як тривожне переживання, пов’язане з уявленням про те, що інші отримують цінний або приємний досвід, у якому людина не бере участі. Попри значну кількість досліджень, залишаються дискусійними питання щодо його концептуальних меж, причинно-наслідкових механізмів, а також адаптивних і дезадаптивних наслідків [6; 18; 8]. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває систематизація наукових підходів до розуміння цього феномену та пов’язаних із ним конструктів, таких як жаль, уникнення втрат і страх невдачі.

Аналіз наукових джерел свідчить, що FoMO стабільно пов’язаний із негативними емоційними станами, зокрема тривожністю та стресом, зниженням рівня психологічного благополуччя, порушеннями сну, втомою та підвищеним ризиком розвитку психічних розладів [5; 14; 1; 13]. Крім того, FoMO виступає предиктором компульсивного використання технологій і проблемного використання соціальних мереж [5; 18]. Дослідження вказують як на роль відносно стійких індивідуальних особливостей, так і на вплив ситуативних чинників у виникненні цього феномену [12].

Соціальний контекст FoMO. Соціальні чинники відіграють ключову роль у формуванні страху втрачених можливостей. Особи з вираженою потребою у належності або з міжзалежним типом Я-концепції є більш вразливими до його проявів [15; 4; 1]. Пропуск значущих групових подій посилює FoMO через занепокоєння щодо підтримання соціальних зв’язків у майбутньому [15], тоді як страх соціального виключення додатково інтенсифікує ці переживання [1].

FoMO у процесі прийняття рішень. Переживання жалю через втрачені можливості є важливим чинником, що впливає на поведінку та вибір індивіда. Воно може стимулювати ризиковану поведінку в різних сферах, зокрема у романтичних стосунках [10], підприємницькій діяльності [11], інвестуванні [17], а також у контексті формування ігрових залежностей [13]. Уникнення втрат як когнітивна схильність — тобто тенденція надавати більшої ваги втратам порівняно з виграшами — тісно пов’язане з прийняттям рішень, зумовлених страхом, як на поведінковому, так і на нейробіологічному рівнях [3; 16].

Водночас FoMO не має виключно дезадаптивного характеру. Дослідження свідчать, що його помірний рівень може виконувати мотиваційну функцію, сприяючи залученню до соціальної активності або навчання за умови конструктивного опрацювання цього переживання [12]. У сфері підприємництва та інвестування жаль через втрачені можливості може зумовлювати як підвищену схильність до ризику, так і надмірну обережність залежно від індивідуальних характеристик, зокрема тенденції до максимізації та чутливості до втрат [10; 17; 9].

Нейробіологічні дослідження демонструють, що підвищена емоційна чутливість до втрачених можливостей пов’язана зі специфічними особливостями функціонування мозку (зокрема, об’ємом таламуса), які опосередковують схильність до ризикованої поведінки. Зазначені ефекти є більш вираженими у осіб, схильних до румінацій і депресивних проявів [13; 9; 2].

Попри узгодженість результатів щодо негативного впливу хронічного FoMO, переживання жалю та уникнення втрат на психологічне благополуччя і якість прийняття рішень, особливо в умовах цифрового середовища, зберігаються дискусії щодо чіткості його концептуалізації (відносно стійкий чи ситуативний характер), культурних відмінностей у переживанні та вираженні, а також потенційно адаптивної ролі за певних умов [6; 18].

Таблиця 1

Систематизація наукових даних про наслідки та детермінанти FoMO

Висновки. Страх втрачених можливостей є складним і багатовимірним психологічним феноменом, що має суттєвий вплив на психічне здоров’я та процеси прийняття рішень. Він формується під впливом соціального порівняння та посилюється в умовах цифрової взаємодії, проявляючись як у формі FoMO, так і у переживанні жалю за втраченими можливостями. Отримані результати свідчать про необхідність подальших досліджень цього явища з урахуванням його культурних, індивідуально-психологічних і нейробіологічних детермінант, а також розробки ефективних підходів до його профілактики та психологічної корекції.

Джерела та література

1. Alabri A. Fear of Missing Out (FOMO): The Effects of the Need to Belong, Perceived Centrality, and Fear of Social Exclusion. Human Behavior and Emerging Technologies. 2022. https://doi.org/10.1155/2022/4824256
2. Allaert J., Mohamed D., Hellemons D., Van Der Veen F. Neural and cardiac correlates of sensitivity to lost opportunities: The role of self-critical rumination and depressive symptoms. Biological Psychology. 2025. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2025.109145
3. Canessa N., Crespi C., Baud-Bovy G., Dodich A., Falini A., Antonellis G., Cappa S. Neural markers of loss aversion in resting-state brain activity. NeuroImage. 2017. Vol. 146. P. 257–265. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2016.11.050
4. Doğan V. Why Do People Experience the Fear of Missing Out (FoMO)? Exposing the Link Between the Self and the FoMO Through Self-Construal. Journal of Cross-Cultural Psychology. 2019. Vol. 50. P. 524–538. https://doi.org/10.1177/0022022119839145
5. Elhai J., Yang H., Montag C. Fear of missing out (FOMO): overview, theoretical underpinnings, and literature review on relations with severity of negative affectivity and problematic technology use. Brazilian Journal of Psychiatry. 2020. Vol. 43. P. 203–209. https://doi.org/10.1590/1516-4446-2020-0870
6. Groenestein E., Willemsen L., Van Koningsbruggen G., Ket H., Kerkhof P. The relationship between fear of missing out, digital technology use, and psychological well-being: A scoping review of conceptual and empirical issues. PLOS ONE. 2024. Vol. 19. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0308643
7. Hayran C., Anik L., Gürhan-Canli Z. A threat to loyalty: Fear of missing out (FOMO) leads to reluctance to repeat current experiences. PLoS ONE. 2020. Vol. 15. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232318
8. Huang P., Li S., Li S., Liu Z., Zhang C., Zhang Z., Liu Z. The role of emotional sensitivity to missed opportunity and grey matter volume of thalamus in risk-taking behaviour. International Journal of Psychology. 2023. https://doi.org/10.1002/ijop.12906
9. Jin S., Wei X., Xian P., Shi S., Liu Z. Beyond the Road Not Taken: Experienced Regret-Induced Risk Seeking in Maximizers. Behavioural Brain Research. 2025. https://doi.org/10.1016/j.bbr.2025.115992
10. Joel S., Plaks J., Macdonald G. Nothing ventured, nothing gained: People anticipate more regret from missed romantic opportunities than from rejection. Journal of Social and Personal Relationships. 2017. Vol. 36. P. 305–336. https://doi.org/10.1177/0265407517729567
11. Khanin D., Turel O., Mahto R., Liguori E. Betting on the wrong horse: The antecedents and outcomes of entrepreneur’s opportunity regret. Journal of Business Research. 2021. Vol. 135. P. 40–48. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.06.001
12. Kong L., Sun H., He W., Hu W. Distraction or motivation? Unraveling the role of fear of missing out on college students’ learning engagement. BMC Psychology. 2024. Vol. 12. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02164-z
13. Liu X., Liu T., Zhou Z., Wan F. The effect of fear of missing out on mental health: differences in different solitude behaviors. BMC Psychology. 2023. Vol. 11. https://doi.org/10.1186/s40359-023-01184-5
14. Milyavskaya M., Saffran M., Hope N., Koestner R. Fear of missing out: prevalence, dynamics, and consequences of experiencing FOMO. Motivation and Emotion. 2018. Vol. 42. P. 725–737. https://doi.org/10.1007/s11031-018-9683-5
15. Rifkin J., Chan C., Kahn B. Anxiety about the social consequences of missed group experiences intensifies fear of missing out (FOMO). Journal of Personality and Social Psychology. 2024. https://doi.org/10.1037/pspa0000418
16. Schulreich S., Gerhardt H., Meshi D., Heekeren H. Fear-induced increases in loss aversion are linked to increased neural negative-value coding. Social Cognitive and Affective Neuroscience. 2020. Vol. 15. P. 661–670. https://doi.org/10.1093/scan/nsaa091
17. Sohl J. Angel investors: the impact of regret from missed opportunities. Small Business Economics. 2021. Vol. 58. P. 2281–2296. https://doi.org/10.1007/s11187-021-00512-6
18. Tandon A., Dhir A., Islam N., Talwar S., Mäntymäki M. Psychological and behavioral outcomes of social media-induced fear of missing out at the workplace. Journal of Business Research. 2021. Vol. 136. P. 186–197. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.07.036
19. Wan S., Qin G., Tu S., Li S., Lin S. Psychological maltreatment in childhood affects fear of missing out in adulthood: the mediating path of basic psychological needs and the moderating influence of conscientiousness. Current Psychology. 2023. Vol. 43. P. 5987–5998. https://doi.org/10.1007/s12144-023-04811-x