Сьогодні стрес є однією з центральних проблем середньостатистичної людини, особливо в умовах тривалої війни, що стала каталізатором глибоких соціальних змін та хронічно тривоги в споживанні інформації. Особливого значення тепер набуває таке поняття, як «резильєнтність» – уміння особистості зберігати ментальне здоров'я попри зовнішній тиск [2]. Доведено, що глибина переживання стресу формується не стільки під впливом реальних подій, скільки завдяки особливостям когнітивного сприйняття та обраним тактикам копінгу [4; 5].
Для нашого дослідження ми обрали групу хореографів. Специфіка їхньої діяльності, пов’язана з жорсткою дисципліною, подоланням фізичного болю та творчою самореалізацією. Вона може виступати чинником формування вищого рівня життєстійкості, порівняно з тими, хто змушений адаптуватися переважно до інших умов, наприклад, онлайн-навчання [1; 3].
Емпіричне дослідження проводилося у березні-квітні 2026 року (n=17, вік 15–27 років). Основну групу склали хореографи (41,2%), контрольну – представники інших спеціальностей (58,8%). Було використано методики «WHOQOL-BREF», «ІДР-14», «WOCQ» та «PSS-10».
Результати діагностики загального рівня дистресу засвідчили, що 82,4% респондентів перебувають у стані помірного або високого стресу. При цьому найбільш проблемною зоною є фізичне здоров’я, що ілюструє нестачу енергії. Головним компенсаторним ресурсом для молоді виступають соціальні відносини.
Щоб довести наявність статистично значущих відхилень між групами, ми використали математико-статистичний метод, а саме t-критерій Стьюдента.
Власне суб'єктивна оцінка загальної якості життя за «WHOQOL-BREF» у хореографів є достовірно вищою (p=0,01). Це пояснюється перебуванням у стані «потоку» та регулярною емоційною розрядкою.
Хореографи демонструють значно вищий рівень розвитку активного копінг-потенціалу за методикою «ІДР-14» (p=0,02). Це підтверджує навичку танцівників зустрічати проблеми віч-на-віч і гідно їх долати.
Показники за шкалою «прийняття і пасивний розрахунок на допомогу» з опитувальника «WOCQ» виявилися достовірно вищими саме серед хореографів (p=0,03). Враховуючи специфіку їхньої постійної взаємодії в колективі, такий результат варто трактувати як свідчення розвиненої соціальної гнучкості, а не як прояв слабкості.
Тож можна побачити, що, незважаючи на навчання і роботу по черзі в форматі он- і оффлайн в умовах воєнних загроз, представники нашої вибірки хореографів оцінюють загальну якість свого життя вище середнього. Вони орієнтовані на швидке відновлення, готові приймати зміни, пристосовуватись до них, спираючись на підтримку інших.
Джерела та література:
- Варакута М.Л. Психологічна адаптація студентів до онлайн-освіти в умовах воєнної кризи: теоретико-емпіричне дослідження та напрями підтримки // Психологічна підтримка в умовах війни: теорія та практика подолання криз: колект. монограф. / за заг. ред. Л.М.Пріснякової. Дніпро: ЛІРА, 2025. С. 158-185.
- Сергієні О.В., Пріснякова Л.М. Психологічний ресурс особистості з травматичним досвідом як засіб керування стресом та ефективністю психологічної допомоги // Психологічна підтримка в умовах війни: теорія та практика подолання криз: колект. монограф. / за заг. ред. Л.М.Пріснякової. Дніпро: ЛІРА, 2025. С. 5-36.
- Чачко С., Єгорова В. Особливості життєстійкості студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2021. Вип. 15(60). С. 58-66. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).06
- Чачко С.Л., Травініна Є.І. Переживання тривалого травмуючого стресу війни здобувачами вищої освіти // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, Том 35(74). № 3. С. 67-74. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.3/10
- Lazarus R.S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 445 p.


