ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОГО СТРЕСУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Актуальність дослідження зумовлена глибокими соціально-психологічними трансформаціями, що відбуваються в українському суспільстві в умовах повномасштабної війни. Постійний вплив стресогенних чинників, пов’язаних із загрозою життю, невизначеністю та тривалою психоемоційною напругою, суттєво позначається на психічному стані населення, особливо військовослужбовців. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення феномену бойового стресу як специфічної реакції особистості на екстремальні умови діяльності, що супроводжується комплексними змінами на фізіологічному, психологічному та поведінковому рівнях.

Повномасштабне воєнне вторгнення істотно трансформувало соціальну реальність українського суспільства, зумовивши загострення широкого спектра соціально-психологічних проблем. Умови постійної небезпеки спричиняють хронічне переживання страху за власне життя та безпеку близьких, що негативно позначається на емоційному стані особистості й рівні її загального благополуччя. Досвід проживання війни порушує звичні життєві стратегії, актуалізує екзистенційні загрози та призводить до погіршення як психічного, так і фізичного здоров’я населення [3; 6; 8].

Війна розглядається як одна з найбільш складних і напружених екстремальних ситуацій. Зокрема, І. Данилюк підкреслює, що подібні ситуації виникають раптово та сприймаються як безпосередня загроза життю і здоров’ю людини та її оточення [4]. У свою чергу, О. Ткачишина наголошує, що психотравматичний вплив війни проявляється у різноманітних деструктивних змінах, які знижують якість життя і зумовлені як реальними небезпеками, так і постійним очікуванням їх виникнення [12]. У дослідженнях У. Березницької та В. Козяра війна трактується як чинник, що обмежує реалізацію базових потреб, цінностей і життєвих прагнень особистості, породжуючи стани стресу, фрустрації, внутрішнього конфлікту та особистісної кризи [2].

Найбільш вираженого впливу зазнають військовослужбовці, у яких формується специфічний різновид психічного напруження – бойовий стрес. Так, О. Колесніченко визначає його як «психічний стан адаптаційної активності організму, що виникає під впливом психогенних факторів бойових дій та пов’язаний із необхідністю здійснення реактивної саморегуляції у ситуації, коли звичні стереотипи поведінки не можуть бути застосовані» [7, с. 7]. При цьому І. Трінька та інші дослідники акцентують, що бойовий стрес відрізняється більшою інтенсивністю, специфічністю проявів і тяжчими наслідками порівняно з іншими формами стресових реакцій [13].

М. Фрідман розмежовує два базові типи стресу: фізіологічний, що зумовлений впливом соматичних чинників (біль, виснаження, голод, холод, фізичний дискомфорт тощо), та психологічний, який охоплює емоційні переживання й інтелектуальне напруження особистості [14]. Специфіка бойового стресу полягає в особливому характері стресогенного впливу, який має «смертоцентричне» спрямування: загроза може виступати як безпосередньою і очевидною (реальна небезпека для життя), так і потенційною – у формі очікування нападу чи несприятливих умов довкілля [14].

Серед провідних чинників формування бойового емоційного стресу виокремлюють ризик загибелі або отримання поранення, втрату товаришів по службі, необхідність застосування сили щодо противника, страх припуститися помилки у критичних обставинах, а також труднощі координації дій у складних і швидкоплинних умовах бойової діяльності. Водночас інформаційний стрес виникає внаслідок раптовості подій, їх новизни та динамічності, браку часу на прийняття рішень, підвищеної складності завдань і необхідності одночасного виконання кількох дій.

А. Швець і М. Дорошенко визначають низку характерних ознак бойового стресу [11], серед яких: значна інтенсивність і напруженість переживань; прояви як на фізіологічному, так і на психологічному рівнях; залучення мотиваційної, емоційно-вольової та поведінкової сфер особистості; варіативність ступеня усвідомлення власного стану; різний рівень здатності до саморегуляції та контролю поведінки; відмінності у тривалості перебігу; вплив на ефективність виконання бойових завдань; наявність або відсутність проявів психічної травматизації.

Бойовий стрес супроводжується інтенсивними негативними психічними переживаннями, серед яких домінують паніка, страх, жах, агресія, відчай. У певних випадках такі стани можуть переходити у патологічні форми, зокрема психогенні розлади чи реактивні психози. Як зазначає В. Гічун, у військовослужбовців спостерігається виснаження функціональних резервів організму, розвиток астенічних станів та схильність до депресивних проявів [10]. С. Лукомська також вказує на погіршення психоемоційного стану, підвищення імпульсивності, зниження мотивації та ефективності діяльності [9].

У дослідженнях О. Колесніченко [7] виокремлено основні соціально-психологічні критерії бойового стресу, до яких належать: надмірна інтенсивність стресогенного впливу, що виходить за межі звичного досвіду та спричиняє стан «екзистенційного шоку»; суттєве обмеження можливостей задоволення базових потреб; формування вираженого психічного напруження; перевищення наявних особистісних ресурсів і необхідність максимальної мобілізації; виникнення негативних психофізіологічних станів та порушення регуляції діяльності; реальна загроза для фізичного і психічного здоров’я.

Наслідки бойового стресу для військовослужбовців мають багатовимірний характер і проявляються на різних рівнях: фізіологічному (погіршення загального стану здоров’я), індивідуально-психологічному (деформація особистісних рис), соціально-психологічному (ускладнення міжособистісної взаємодії) та екзистенційному (втрата життєвих смислів і ціннісних орієнтирів).

На індивідуально-психологічному рівні бойовий стрес передусім відображається у трансформації особистісних характеристик військовослужбовців. Зокрема, фіксується підвищення астенічності, рівня тривожності, фрустрації, ригідності та емоційної нестійкості [1; 5]. Водночас формується відчуття невпевненості у власних можливостях і знижується віра у власні сили [1; 2]. У поведінковій сфері це може проявлятися у появі нетипових реакцій, таких як підвищена агресивність, конфліктність, регресивні форми поведінки, імпульсивні або безцільні дії.

Суттєвих змін зазнає також сфера самосвідомості особистості. У військовослужбовців досить часто фіксуються прояви кризи ідентичності, зниження рівня самооцінки, спотворення сприйняття соціальної реальності, а також переоцінка життєвих цінностей і переконань. У. Березницька підкреслює, що для таких осіб характерним є відчуття фрагментарності власного життєвого досвіду, втрата його цілісності та ускладнення процесів прогнозування майбутнього [2].

Таким чином, узагальнення теоретичних підходів дає підстави стверджувати, що участь у бойових діях становить не лише загрозу фізичному благополуччю, але й виступає потужним чинником психотравматизації особистості. Бойовий стрес відзначається високим рівнем інтенсивності, насиченістю гострих емоційних переживань і специфічними поведінковими реакціями. Його вплив охоплює фізіологічний, індивідуально-психологічний, соціально-психологічний та екзистенційний рівні функціонування особистості. Водночас характер переживання стресу визначається взаємодією двох ключових чинників: сили, тривалості та інтенсивності стресогенних впливів, з одного боку, та індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовця, зокрема рівня його психологічної стійкості, – з іншого.

Отже, проведений теоретичний аналіз засвідчує, що бойовий стрес є складним багатовимірним феноменом, який виникає внаслідок впливу екстремальних умов війни та характеризується високою інтенсивністю психоемоційних переживань. Його специфіка зумовлена як об’єктивними характеристиками стресогенних чинників (загроза життю, тривалість і непередбачуваність бойових дій), так і індивідуально-психологічними особливостями військовослужбовців.

Встановлено, що бойовий стрес має комплексний вплив на особистість, охоплюючи фізіологічний, психологічний, соціальний та екзистенційний рівні функціонування. Він спричиняє суттєві зміни у психоемоційному стані, поведінці та самосвідомості, що проявляється у підвищенні тривожності, емоційній нестабільності, деформації особистісних рис, ускладненні міжособистісної взаємодії та переосмисленні життєвих цінностей .

Таким чином, бойовий стрес виступає не лише реакцією на екстремальні умови, але й потужним чинником трансформації особистості військовослужбовця. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення механізмів його виникнення та розробки ефективних психологічних засобів профілактики, корекції й підтримки психічного здоров’я військових у сучасних умовах.

Джерела та література

1. Бабов К. Д. Реабілітація постраждалих в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. Посттравматичний стресовий розлад. Одеса : Акватика. 2015. 240 с.
2. Березніцька У. О. Психічні стани військовослужбовців після повернення із зони ведення бойових дій. Особистість в екстремальних умовах : матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції /за ред. В. Козяра. Львів. 2019. С. 15 – 18.
3. Бурбан Н., Гузенко І. Особливості стресостійкості й адаптивних здібностей до стресу майбутніх військовослужбовців. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2019. Вип. 1. С. 105–116.
4. Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю / за ред.. І. В. Данилюк. Київ: Видавництво. 2016. 126 с.
5. Вказівки щодо збереження психічного здоров’я військовослужбовців в зоні застосування військ (сил) та під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) / А.В. Верба, О.А. Барбазюк та ін. Київ. 2017. 83 с.
6. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ : Педагогічна думка. 2016. 219 с.
7. Колесніченко О. С. Психологічна само- та взаємодопомога військовослужбовців Національної гвардії України в умовах ведення бойових дій : посібник. Харків : НАНГУ. 2019. 105 с
8. Кузікова С. Б., Зливков В. Л., Лукомська С.. О. Вікові особливості переживання травм війни: інтегративний підхід. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. Вип. 2. 2022. С. 64 – 70.
9. Лукомська С. Особливості психологічних травм російсько – української війни у контексті євроінтеграційних процесів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Спецвипуск. С. 78–85.
10. Посттравматичний стресовий розлад військових (етіологія, патогенез, діагностика, клініка, профілактика, диференційна діагностика та лікування): метод. реком. / під заг. ред. В.С.Гічуна. Київ : Логос. 2014. 29 с.
11. Прогнозування адекватності поведінки військовослужбовців в екстремальних умовах: метод. реком. / Швець А. В., Дорошенко М. М., Іванцова Г. В., Коваль О.В., Лук’янчук І.А., Мальцев О. В. Київ : ЦУЛ. 2016. 40 с.
12. Ткачишина О. Р. Особливості соціально-психологічної адаптації особистості в умовах кризових ситуацій. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Т. 32(71). № 3. С. 93–99.
13. Трінька І. С., Кальниш В. В., Швець А. В., Мальцев О. В. Особливості впливу чинників бойового середовища на військовослужбовців. Військова медицина України. 2016. №2. С. 73-80.
14. Friedman M.I., Strieker E.M. Psychology of war Psychological Review. 2002. № 83. P. 401 - 431.