АСЕРТИВНІСТЬ ЯК ЕФЕКТИВНА КОПІНГ-СТРАТЕГІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Актуальність дослідження. В умовах повномасштабного військового вторгнення, що триває в Україні з лютого 2022 року, суспільство зіткнулося з безпрецедентним рівнем психологічного навантаження. Хронічний стрес, невизначеність, вимушене переміщення, втрата звичного способу життя та постійна загроза безпеці формують потужний психотравмуючий фон, який суттєво впливає на психічне здоров'я та поведінкові стратегії населення, зокрема молоді [2, с. 132-133]. У цьому контексті особливої уваги набуває питання ефективних копінг-стратегій способів психологічного подолання стресових ситуацій, які дозволяють особистості зберігати психологічну рівновагу та соціальну функціональність [6, с. 64-65].

Асертивність як здатність особистості конструктивно відстоювати власні інтереси, висловлювати думки та почуття без агресії та пасивності, дедалі частіше розглядається у сучасній психологічній науці як важливий адаптаційний ресурс [3, с. 9-11]. Проте питання про роль асертивності саме як копінг-стратегії в умовах воєнного стану залишається недостатньо вивченим. Більшість наявних досліджень зосереджені або на загальних копінг-стратегіях в умовах стресу, або на асертивності поза контекстом екстремальних соціальних ситуацій [1, с. 468]. Таким чином, вивчення асертивності як ефективного механізму соціально-психологічної адаптації особистості в умовах воєнного часу є актуальним як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні асертивності як ефективної копінг-стратегії в умовах воєнного стану серед студентської молоді, а також у визначенні її зв'язку з рівнем тривожності, темпераментальними особливостями та стратегіями поведінки в конфлікті.

Асертивна поведінка передбачає здатність особистості конструктивно взаємодіяти з іншими, зберігаючи повагу як до себе, так і до партнера по спілкуванню [4, с. 79-80]. Дослідники пов'язують асертивність із розвиненим інтернальним локусом контролю, стійкою «Я-концепцією» та здатністю до самоконтролю у стресових ситуаціях [3, с. 27-29]. У рамках транзакційної моделі стресу Р. Лазаруса та С. Фолкман копінг розглядається як динамічний процес когнітивної оцінки ситуації та мобілізації власних ресурсів для її подолання [6, с. 64-65]. Особи з розвиненою асертивністю частіше вдаються до проблемно-орієнтованих стратегій активного пошуку рішень, позитивного переосмислення ситуації та пошуку соціальної підтримки [6, с. 65-66]. В умовах воєнного стану саме такі стратегії виявляються найбільш ефективними для збереження психологічного благополуччя [1, с. 468-470].

З метою емпіричного вивчення асертивності як копінг-стратегії проведено дослідження за участю 40 студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки віком 18-25 років. Застосовано комплекс методик: опитувальник діагностики асертивності (В. Каппоні, Т. Новак), шкала тривожності Спілбергера-Ханіна, особистісний опитувальник Айзенка (EPI), методика К. Томаса для визначення стратегій поведінки в конфлікті та методика САН.

Результати засвідчили суперечливу картину психологічного стану студентської молоді в умовах воєнного часу (рис. 1). Більше половини досліджуваних (52,5%) виявили високий рівень асертивності, що свідчить про наявність вираженого адаптаційного потенціалу. Водночас переважна більшість респондентів (80%) характеризується підвищеним рівнем особистісної тривожності (середній показник 49,5 бала), що є закономірним відображенням психологічного навантаження в умовах тривалого воєнного стресу. Аналіз стратегій конфліктної поведінки виявив домінування суперництва (55%) та компромісу (30%), що загалом узгоджується з асертивним стилем поведінки активним відстоюванням власної позиції при збереженні поваги до інших.

Рисунок 1. Результати психологічного стану молоді в умовах воєнного стану (%)

Таким чином, асертивність є не лише комунікативною навичкою, а й потужним механізмом психологічної адаптації особистості в екстремальних умовах. Її розвиток створює підґрунтя для вибору конструктивних копінг-стратегій, що особливо важливо в умовах воєнного стану [1, с. 469]. Проведене дослідження підтверджує, що студенти з вищим рівнем асертивності виявляють більшу психологічну стійкість та активніше відстоюють власну позицію у конфліктних ситуаціях. Важливо також зазначити, що асертивність піддається цілеспрямованому розвитку через психологічні тренінги та групову роботу [5]. У цьому контексті формування асертивної поведінки має розглядатися як пріоритетний напрям психопрофілактичної роботи зі студентською молоддю в умовах воєнного часу як засіб не лише подолання поточного стресу, а й зміцнення психологічного імунітету особистості на майбутнє.

Список літератури

1. Гриджук В., Пасайлюк О. Динаміка копінг-поведінки як чинник резильєнтності людини в екстремальних ситуаціях. Вчені записки Університету «КРОК». 2026. № 1(81). С. 467–477.
2. Непомняща Д. В. Вплив війни на емоційний стан та ментальне здоров'я особистості. Ментальне здоров'я. 2025. № 4. С. 132-135.
3. Островерхова К. А. Асертивність як умова вирішення конфліктів у подружній парі : кваліфікаційна робота магістра, спец. 053 Психологія. Запорізький національний університет, 2022.
4. Сколота Є. В. Асертивність як складник професійного профілю майбутнього психолога. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Т. 31(70). № 4. С. 79-83.
5. Титаренко Т. М. Моє майбутнє залежить від мене: практики здорового сьогодення у воєнних і повоєнних умовах : монографія. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2024.
6. Шайхлісламов З. Р., Горбенко В. Ю. Теоретичні підходи визначення копінг-стратегії поведінки особистості. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023. Т. 34(73). № 1. С. 64-69.