ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ МЕДІАЗАЛЕЖНОСТІ МОЛОДІ

Постановка проблеми: Сучасний розвиток цифрового середовища зумовлює зростання інтенсивності використання медіаресурсів молоддю, що в окремих випадках може набувати ознак медіазалежної поведінки. У науковій літературі медіазалежність розглядається як багатофакторне явище, пов’язане з порушеннями самоконтролю та емоційної регуляції.

Водночас недостатньо дослідженим залишається питання впливу індивідуально-психологічних (особистісних) характеристик на формування медіазалежності у молоді. Це зумовлює актуальність подальшого емпіричного вивчення даної проблеми.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично вивчити психологічні чинники медіазалежності у молоді, а також виявити їхній вплив на формування та прояви медіазалежної поведінки.

Результати дослідження:Молоді люди, які мають труднощі у реальному житті – неприємності в спілкуванні з однолітками, конфлікти чи непорозуміння в сім’ї, академічні невдачі – більш схильні шукати відраду у віртуальному просторі. Нереалізованість у навчанні чи особистому житті може спонукати підлітка «поринути» в успішнішу альтернативну реальність онлайн. Таким чином, медіазалежність часто виступає наслідком спроб компенсувати дефіцити реального життя: самотній чи емоційно неблагополучний юнак може годинами грати в онлайн-ігри або сидіти в соцмережах, шукаючи там визнання і підтримки, яких бракує офлайн [1]. Пережитий у дитячому та юнацькому віці психотравмуючий досвід і стрес (наприклад, насильство, булінг, втрата близьких) теж можуть лежати в основі розвитку адиктивної поведінки. За результатами оглядових досліджень, пережиті у дитинстві несприятливі події статистично підвищують ризик розвитку цифрової залежності в підлітковому віці. Медіа виконують для таких молодих людей роль своєрідного «психологічного прихистку» від стресу – але надмірне занурення в них лише відкладає пропрацювання травми і формує залежність [2]. Не можна нехтувати й характеристиками самих медіа: алгоритми соціальних мереж і онлайн-платформ спеціально побудовані так, щоб утримувати увагу користувачів якомога довше (через нескінченну прокрутку стрічки, систему сповіщень, персоналізовані рекомендації тощо) [3].

В межах емпіричного дослідження для вивчення індивідуально-психологічних особливостей респондентів було використано «П’ятифакторний опитувальник особистості ТІРІ». З його допомогою здійснено аналіз ключових особистісних характеристик, які можуть бути пов’язані з проявами медіазалежної поведінки у молоді. За результатами методики встановлено, що середні значення особистісних рис розподілилися так: екстраверсія – 9,34%, дружелюбність – 9,81%,  добросовісність – 9,34%, емоційна стабільність – 8,30% та відкритість новому досвіду – 9,40%. Загалом отримані дані свідчать про високий рівень  розвитку більшості досліджуваних рис у вибірці.

Найвищий показник зафіксовано за шкалою дружелюбності, що може означати виражену орієнтацію досліджуваних та на міжособистісну взаємодію, схильність до співпраці, підтримки та довіри соціальних контактів. Високі значення екстраверсії, добросовісності та відкритості до  нового досвіду також свідчать про соціальну активність та активну комунікабельність, зацікавленість у новій інформації та враженнях. Водночас дещо нищий показник емоційної стабільності, порівняно з іншими рисами може вказувати на підвищену емоційну чутливість респондентів, їхню вразливість до факторів,які викликають стрес, схильність до переживання тривоги або внутрішнього напруження. У контексті дослідження медіазалежності такі особливості набувають особливого значення,оскільки емоційна нестійкість може зумовлювати використання медіа, як засобу психологічної регуляції, зниження напруження,уникнення негативних емоцій або компенсації емоційного дискомфорту.

Рис. 1 Середні показники п’ятифакторного особистісного опитувальника ТІРІ

Висновок: Узагальнюючи результати дослідження, можна зазначити, що медіазалежна поведінка молоді формується під впливом комплексу психологічних чинників, серед яких важливу роль відіграють особистісні характеристики та емоційний стан індивіда. Виявлені особливості особистісного профілю респондентів (високі показники екстраверсії, дружелюбності, добросовісності та відкритості до нового досвіду за умови відносно нижчої емоційної стабільності) можуть сприяти активнішому залученню до медіасередовища як засобу соціальної взаємодії та емоційної регуляції. Таким чином, отримані дані підтверджують значущість психологічних чинників у формуванні медіазалежності у молоді та підкреслюють необхідність подальшого їх вивчення.

Список використаних джерел

1. Голембьовська, Е. (2024). Вплив соціальних мереж на соціальний та емоційний стан молодих людей. Освітологія, 13(13), 50–58.
2. Gopakumar, G., Surathkumar, H., Ramkumar, T., et al. (2025). Prevalence of social media addiction and its determinants among college students. Cureus, 17(5). https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12182869/
3. Kumar, R., Kumar, V., Bhatti, A. L., et al. (2024). Social media addiction: Psychological impacts on future generations. Qlantic Journal of Social Sciences, 5(4), 302–322.