ЕМОЦІЙНІ РЕАКЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ В ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

Вступ. Сучасна ситуація війни в Україні зумовлюють глибоку трансформацію психоемоційної сфери молоді. Стан постійного стресу напряму впливає на навчання, роботу та психологічний стан людини, оскільки, в юнацькому віці активно розвивається нервова система, мозок та організм, формуються життєві пріоритети, будуються плани на майбутнє. Повітряні тривоги є одним з головних стресових факторів, який руйнує відчуття безпеки, що спричиняє появу тривожності, апатії, депресивних проявів, що тягне за собою негативні наслідки. На сьогоднішній день, такі дослідження є особливо актуальними – вони необхідні для організації психологічної підтримки та покращення емоційної сфери молоді.  [2].

Мета дослідження – емпіричний аналіз емоційних реакцій молоді під час повітряної тривоги. Вибірку дослідження склали 30 респондентів в онлайн опитуванні (76,7% жінок та 23,3% чоловіків) віком 14–21 рік із різних регіонів України (Луцьк, Вінниця, Дніпро, Запоріжжя, Київ, Одеса, Чернігів). Діагностичний інструментарій включав опитувальник САН (самопочуття, активність, настрій), шкалу тривожності Ч. Спілбергера (STAI) та інвентаризацію депресії А. Бека.

Результати дослідження. Постійна загроза життю та невизначеність майбутнього провокують страхи, що відбиваються на соматичному здоров’ї (розлади сну) та психологічному стані (дратівливість, зниження мотивації) тощо. Війна – стресовий чинник який розмежував життя українців на «до» та «після» [1; 6]. Емпіричний аналіз отриманих результатів за методикою САН продемонстрував, що середньогрупові показники перебувають у межах норми: самопочуття - 5,12, активність – 5,59, настрій – 5,20 показники. Статистично значущих гендерних відмінностей за цими шкалами не виявлено: результати жінок (С—5,1; А—5,6; Н—5,3) та чоловіків (С—5,0; А—5,6; Н—5,2) майже ідентичні. Проте за методикою Ч. Спілбергера зафіксовано суттєве напруження емоційної сфери. Тривожність розглядається як стійка властивість особистості сприймати нейтральні ситуації як загрозливі [3; 5]. Середній рівень реактивної тривожності склав 43,6 бала, тоді як особистісна тривожність сягнула 50,3 бала (високий рівень). Детальний аналіз виявив, що у жіночій частині вибірки особистісна тривожність є на 10–15 балів вищою, ніж у чоловіків. Аналіз результатів зі шкалою Бека (середнє значення по вибірці – 12,9) підтвердив свідчення в наукових джерелах, що підвищена тривожність у жінок часто супроводжується ознаками субдепресії [2; 3; 5].. Це свідчить про накопичення втоми та, коли внутрішній ресурс витрачається на підтримку життєдіяльності в умовах небезпеки. У чоловіків показник склав 13,1 бала. Дослідження підтвердило відсутність грубих розладів за методикою САН, проте виявило приховану вразливість жіночої підгрупи.

Висновки. Дослідження виявило стан «мобілізаційної напруги» у молоді: на фоні нормативного самопочуття спостерігається висока особистісна тривожність. Це вказує на ризик швидкого емоційного вигорання та переходу тривожних станів у депресивну симптоматику, що потребує особливої уваги до жіночої частини вибірки. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі можуть бути зосереджені на розробці та апробації спеціалізованих програм психологічної корекції «мобілізаційної напруги» у молоді. Окрему увагу варто приділити вивченню копінг-стратегій, які допомагають респондентам зберігати нормативні показники самопочуття попри високу особистісну тривожність. Також перспективним є розширення вибірки для більш детального порівняльного аналізу емоційних реакцій молоді з прифронтових та тилових регіонів України, що дозволить диференціювати підходи до надання психологічної допомоги.

Джерела та література

1. Сердюк Н. О., Шпитальна Є. О. Вплив повітряної тривоги на психологічний стан та навчальний процес студентів. Харків : ХНМУ, 2024.
2. Пономаренко Т. І., Сидоренко Ю. В. Тривожність і депресія у студентів: виклики для освітнього середовища в умовах війни. Ментальне здоров’я. 2025. № 2. С. 70–75.
3. Грузинська Т. Проблема емоційного реагування на стресові ситуації в умовах воєнного стану. Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія. 2022. № 2 (21).
4. Титаренко О. М. Вплив довготривалого стресу на психічне здоров’я особистості юнацького віку в умовах воєнного стану. 2025.
5. Ясточкіна І. Особистісна тривожність як соціально-психологічна проблема. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. 2020. Вип. 6. С. 165–170.
6. Яричевська Д. Психоемоційне благополуччя молоді в умовах воєнного стану. 2025.