Вступ до вищого навчального закладу – значна подія в житті молодої людини , адже це її перший власне самостійний крок і початок відповідального етапу життя. Молоді люди у перші тижні навчання відчувають задоволення від досягнення важливої мети та покладають серйозні надії на те, що зможуть ефективно навчатися і, тим самим, готуватися до важливої професійної діяльності. Однак трохи згодом значна кількість першокурсників починає відчувати певні дискомфортні переживання, основною причиною яких є труднощі, що виникають під час навчання.
Для успішного вирішення багатьох студентських проблем необхідна вдала соціально-психологічна адаптація, особливо в перехідний період з одного виду діяльності на інший. У нашому випадку це перехід від особливостей шкільного до студентського середовища та навчання. Адаптація виявляється через процес пристосування до соціального середовища, оволодіння певною соціальною роллю та функціями, засвоєння соціальних норм та формування власних установок та ціннісних орієнтацій.
Вчорашні школярі у вищій школі мають зовсім інші для себе умови: нова система отримання та засвоєння знань, спілкування з новим оточенням, вимоги тощо. Суть адаптаційного періоду у вузі полягає в тому, щоб зробити цей природній процес більш інтенсивним та продуктивним і, водночас, менш болісним для студентів і викладачів.
У результаті проведення численних діагностичних процедур вчені отримали можливість виокремити кілька груп труднощів у навчанні студентів-першокурсників [1; 3]. Перша група включає відсутність у першокурсників багатьох спеціальних організаційно-навчальних навичок, необхідних у вузівському навчанні: конспектування лекцій та першоджерел, користування бібліотекою тощо. Сюди ж відноситься відсутність адекватних комунікативних навичок. Маються на увазі, перш за все, особливості спілкування студентів із викладачами. Наступна група включає функціонування вищих психічних процесів, насамперед таких як: довільність та опосередкованість пізнавальних процесів та емоційної сфери [3]. Окрему групу становлять власне особистісні труднощі студентів-першокурсників. Серед них найсуттєвішою є проблема недостатнього самовизначення [2].
З метою вивчення деяких аспектів адаптації студентів молодших курсів до умов нового середовища нами була розроблена анкета на визначення особливостей адаптації студентів до навчання у вузі та проведено опитування 58 студентів в кінці першого семестру навчального року.
В процесі адаптації можна виділити декілька аспектів. Перший з них – дидактичний, що означає оволодіння формами і методами навчання у вузі, вміннями і навичками самостійної розумової праці, вироблення звичок самоосвіти і самоконтролю. Щоб мати уявлення про цей аспект, ми здійснили порівняльний аналіз шкільних атестатів і проміжних атестацій респондентів за такими параметрами як абсолютна і якісна успішність. Результати аналізу показали 100% абсолютну успішність в шкільних атестатах, що закономірно, а також досить високу якісну успішність (77%). Це могло б викликати певний оптимізм, якби результати проміжних атестацій не дали досить низьких показників з цих параметрів. Так абсолютна успішність була на рівні 86%, якісна – 63%. В результаті проведеного анкетного опитування студентів були виявлені деякі проблеми їх адаптації до навчання у вузі.
Так, на питання: "Що заважає якісному засвоєнню Вами навчальних дисциплін?", 23,75% опитаних студентів відповіли, що це – недостатня шкільна підготовка, незважаючи на високу якісну успішність в шкільних атестатах. Частина (28,75%) студентів відповіли, що їм нічого не заважає, 27,5% зазначають невміння відразу пристосуватися до ритму роботи у вузі, 13,75% - небажання працювати, а 6,25% вважають, що якісному засвоєнню навчальних дисциплін перешкоджають взаємовідносини з викладачами (Рис.1).
Рис. 1 Аналіз причин що заважають якісному засвоєнню навчальних дисциплін студентами
Наведені результати досліджень свідчать про те, що потрібно обережно і критично ставитися до оцінок в шкільних атестатах і з перших днів навчання у вузі допомагати студентам якомога швидше пристосуватися до ритму роботи у вузі, позбутися небажання працювати. Неприпустимим є становище, коли на заваді якісного засвоєння навчальних дисциплін стають взаємовідносини між викладачами і студентами. Однак, суб’єктивність сприйняття студентами стосунків у діаді викладач-студент виявляється в перенесенні на значущого дорослого власну нездатність адаптуватися до нових дидактичних вимог і перенесення вимог організації навчального процесу на особистість викладача.
Питання щодо шляхів підвищення якісного засвоєння навчальних дисциплін також пропонувалося в анкеті. Графічні дані з пропозиціями студентів наведені на Рис.2. Більшість (38,81%) студентів відповіли, що необхідно залишити усе як було, однак 17,91% вважає, що збільшення часу спілкування з викладачами на індивідуальних заняттях сприятиме якісному засвоєнню навчальних дисциплін, 14,95% пропонують збільшити кількість практичних занять, а 28,36% - збільшити кількість лекцій.
Рис. 2 Пропозиції студентів щодо підвищення якісного вивчення дисциплін
Таким чином процес оволодіння формами і методами навчання у вузі, вміннями і навичками самостійної розумової праці, вироблення звичок самоосвіти і самоконтролю найактивніше відбувається саме у студентів перших курсів. На заваді гармонійній адаптації в першу чергу стоїть невміння відразу пристосуватися до нового ритму навчання. Значну роль також відіграє недостатня шкільна підготовка, а також несприятливі, або ж несприятливі, на думку студентів, взаємостосунки із викладачами. У шляхах підвищення якісного засвоєння дисциплін студенти зазначають збільшення часу спілкування з викладачами та збільшення кількості лекційних та практичних занять.
Другий аспект адаптації студентів – соціальний. Він пов’язаний з пристосуванням до умов студентського життя, входження в студентський колектив, включення в активну громадську діяльність, вироблення вміння організувати свою працю і відпочинок. Результати опитування з цих питань наведені на Рис.3 та 4.
Рис. 3 Чинники, що сприяють адаптації студентів до студентського життя
Кращій адаптації до нового середовища, на думку студентів, найбільш сприяють такі фактори, як особисті риси характеру студента (22,32%), спілкування із студентами старших курсів (27,68%). На позитивну роль у цьому процесі викладачів і куратора вказують відповідно 25% і 20,54%. Роль громадських організацій вузу на думку студентів є незначною – 4,46% (Рис. 3).
Значна частина (37,5%) студентів вважає, що притаманні їм риси характеру є визначальними в процесі утвердження їх як особистостей у новому студентському середовищі, а 29,6 % упевненні, що цьому заважає ставлення деяких викладачів або інші чинники (28,13%) (Рис.4).
Рис. 4 Перелік та % вираження чинників, що на думку студентів не дозволяють їм реалізуватися
Беручи до уваги позиції студентів стосовно їх адаптації до умов навчання у вузі, можна зробити висновки на основі яких висловити певні пропозиції щодо оптимізації даного процесу. Дидактичній адаптації заважає недостатня шкільна підготовка та низький рівень "виживання" знань. Подоланню цих перешкод сприяють взаємні зусилля викладачів і студентів із використанням різних засобів навчально-методичного комплексу. При цьому слід звернути увагу на те, що більшість студентів хотіли би частіше опрацьовувати навчальний матеріал на індивідуальних заняттях з викладачами та на лекціях. Соціальній адаптації найбільш сприяють особисті риси характеру студентів та спілкування із студентами старших курсів.
Джерела та література:
- Іванашко О.Є. Навчальна діяльність магістрів-психологів та її активізація / О.Є. Іванашко. – Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – Випуск 103. – Серія: Психологічні науки: Збірник наукових праць: у 3 т. – Чернігів: ЧДПУ, 2012. – Вип.103. – Том 1. – С.128-131.
- Папуча, Микола Васильович. Психологія ранньої юності [Текст] : навч.-метод. посіб. / М. В. Папуча ; Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя. – Ніжин : РВВ НДПУ, 2001. – 174 с.
- Рєзник Т.І. Психологічний зміст труднощів у навчанні студентів-першокурсників / Т.І. Рєзник // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №1. – с.1-3.
