Стрімкі зміни суспільної свідомості в нашій країні, актуалізують з очевидністю необхідність наукового аналізу професійної моралі як об’єкту вивчення професійної етики в нових реаліях існування. Процес особистісного та професійного становлення молоді, отримання бажаної освіти, а згодом і роботи за фахом, пов’язані з усвідомленим вибором майбутньої професії. Морально-рефлексивні процеси проникають сьогодні в усі напрями професійної діяльності особистості. Вони проявляються в ситуація щоденної взаємодії в колективі, на етапі самоаналізу та самооцінки власної діяльності, а також самого себе як суб’єкта діяльності. Практична діяльність спеціаліста передбачає доволі високий рівень професіоналізму психолога, а він не може бути без морального піднесення особистості. Багатоаспектність моралі як явища обертається її багатозначністю як в теоретичному, так і в практичному аспекті.
Професійна етика має своїм завданням на основі методології обґрунтувати певну систему норм, що регулюють взаємини людей в тій чи іншій сфері його діяльності. Професій без специфічної моралі немає. Кожна має якусь відносну самостійність в суспільстві, що накладає певні вимоги і відповідним чином позначається на моралі носіїв цих професій.
В цілому проблематика етики професійних груп зводиться до наступного кола питань: 1) моральний статус групи; 2) професійно типові ситуації, що вимагають певної позиції; 3) моральні обов'язки і критерії їх виконання відповідно до позиції; 4) моральні кодекси, сформульовані у вигляді переліку моральних цінностей і норм. Специфічність змісту професійної етики може бути виражена по-різному. Визначальну роль при цьому відіграє загальна мораль, що надає професійній особливу якість і спрямованість. Професійна мораль, будучи функціональною, не може існувати сама по собі, поза загальною мораллю. При цьому загальне в професійній моралі завжди буде персоніфікуватися, зазнавати зміни в кожному конкретному виді діяльності, по-своєму розглядаючи його в конкретному середовищі, яке в нашій країні активно змінюється.
До психології як людиноцентричної професії суспільство висуває особливо підвищені вимоги, тому що діяльність психолога-фахівця пов'язана з людьми, особливо в кризові періоди історії країни. Важливою ознакою професії є можливість «вторгнення» в духовний світ людини, вплив на його долю, що й породжує особливі, деколи делікатні моральні колізії. Все це утворює складну систему взаємоперехідних, взаємообумовлюючих моральних відносин.
Одночасно з професійними вимогами величезний вплив на моральну свідомість і поведінку людей накладають їх обов'язки в суспільстві, соціальній групі, колективі, родині та інших утвореннях. Найбільш тісне поєднання нормативної і ненормативної моралі досягається на добровільній основі,як у наших психологів-волонтерів, коли відносини між людьми складаються як практична реалізація ідей, поглядів, принципів, оцінок, що містяться в моралі як формі суспільної свідомості. На основі суспільного та індивідуального буття, специфічних рис життя і діяльності відповідних професійних колективів, груп, спільнот моральні вимоги переломлюються у свідомості людей і з зовнішнього фактору переростають у внутрішню моральну переконаність, стаючи мотивом і стимулом поведінки як у професійній діяльності, так і в громадському житті та родині. Професія психолога вимагає сьогодні самопожертви та волонтерської відданості, яку потребують учасники АТО,їх сім ї, внутрішні переселенці в країні.
Внутрішньоколективні моральні відносини є вищою формою практичної моралі в суспільстві,яку ми передаємо своїм студентам через власний приклад, а це акумулює в собі перспективні зміни в моральному прогресі країни та людства в цілому. Прагнення полегшувати і захищати людське життя відбилося на Майдані і в зоні АТО, коли важливим було за будь-яких умов допомагати учасникам подій конкретною дією, порадою, співчуттям. Сьогодні молоді фахівці психології, вступаючи на шлях практичної діяльності, активно приймають моральні заповіді психолога, звертаючись до свого розуму, серця і совісті.
Ставлення суспільства до професійної діяльності психолога визначає її цінність. Моральна оцінка професії обумовлюється, в основному, двома чинниками: 1) тим, що дана професія дає об'єктивно для суспільного розвитку; 2) тим, що вона дає людині суб'єктивно, який моральний вплив на неї здійснює. У професійній діяльності психолог залучається в суб'єктивний світ почуттів, розмірковує, переживає, оцінює, прагне до нових результатів. На сучасному етапі трансформаційних змін у суспільстві професійна мораль стає важливим об’єктом вивчення професійної етики.
Теоретичною проблематикою професійної етики займалися І. Бентам, Ш. Монтеск'є, О. Кант, Е. Дюркгейм та ін.
Професійна етика на сучасному етапі розвитку суспільства розвивається на перетині теоретичного, нормативного і прикладного компонентів етики, її зміст визначається специфічними завданнями конкретного виду професійної діяльності. Вивчаючи складний процес віддзеркалення професійних стосунків у моральній свідомості, у морально-професійних нормах, психолог засвоює і реалізовує суспільні завдання, цілі професії та їх значущість у соціальному прогресі, саме цим сприяючи їх успішному виконанню. Завдання професійної етики щодо свого об'єкта - морально-професійних стосунків на прикладному рівні - полягає у сприянні й втіленні гуманістичних імперативів у специфічні умови професійної діяльності, встановленні меж бажаного, дозволеного і неприпустимого, обґрунтуванні морально-професійного ідеалу та певного зразку, еталону, взірця поведінки, нормативного ідеалу в конкретній сфері професійної діяльності.
Кожна людина в силу обставин життя постійно тією чи іншою мірою втягується у рольове спілкування з різними професіоналами. При цьому вона очікує від них не тільки кваліфікованого виконання їх обов'язків щодо задоволення її потреб, інтересів, а й уважного, ввічливого до неї ставлення. Тому професійна етика є важливою складовою психолога - професіонала, за підготовку якого несе відповідальність колектив фахівців вищого навчального закладу.
Внаслідок цього моральна характеристика працівника не може обмежуватися його широкими соціальними позиціями, а за необхідності має поширюватися на його професійні властивості, розглядатися під кутом зору стосунків, що формуються у рамках даної професії, її місця і ролі у житті суспільства.
Різні сфери діяльності, де сьогодні потрібна професія психолога, ставлять специфічні вимоги до його особистості. На це впливає і державне замовлення, і стан матеріального виробництва в країні, і директивні документи, і трансформаційні процеси в системі освіти, і нестабільна соціально-політична ситуація. Згідно з цим розумінням психолог стає професіоналом лише внаслідок цілеспрямованого науково-методичного впливу, довготривалої практичної діяльності та саморозвитку особистості.
Загальновідомо, що вимоги до певної професії не є незмінними. Адже ці зміни детермінує не тільки розвиток суспільства і атмосфера в ньому, а і сама особистість професіонала через свою практичну, творчу діяльність, змінюючи і саму професію, і себе в ній.
